Масниця-2026: що означає кожен день та які традиції є в Україні
Масниця є одним з найдавніших свят в українській традиції, що поєднує в собі пам’ять про предків, природні цикли та підготовку до нового життєвого етапу. Сьогодні її часто сприймають лише як тиждень перед Великим постом або як гастрономічне свято, однак у народній культурі Масниця мала значно глибший сенс.
Коли Масниця-2026
У 2026 році Масниця припадає на тиждень перед Великим постом і за церковним календарем триватиме з 16 до 22 лютого, завершуючись Прощеною неділею. Цей період традиційно вважається межею між гучним насиченим життям і часом внутрішнього зосередження, стриманості та очищення.
Водночас Масниця не зводиться лише до підготовки до посту. В українській традиції це передусім символ завершення зимового циклу і поступового входження у весну — час оновлення, руху й світла. Саме тому свято має не лише релігійний, але й глибокий світоглядний сенс.
- Наші пращури прив’язували ключові свята до природних і космічних процесів — рівнодень, сонцестоянь, зміни світла й темряви. Саме в цьому закладений глибинний сенс Масниці, — наголосила письменниця та дослідниця традицій Тетяна Дугельна.
Історія свята
Масниця є одним із найдавніших свят на українських землях. Її витоки сягають дохристиянських часів, коли люди жили в тісному зв’язку з природою і відчували рік як безперервний цикл народження, зростання, занепаду та відродження. Масниця символізувала завершення холодного періоду, подяку зимі за пережите і підготовку до нового етапу життя.
Після прийняття християнства свято не зникло, а поступово було переосмислене і вписане в церковний календар як Сирний тиждень. Однак навіть у новому форматі воно зберегло чимало архаїчних сенсів — через обряди, символічні дії та їжу.
- Наші предки не могли передати нам знання словами через століття, тому зашифровували їх у свята, символи та обряди. Наші пращури прив’язували ключові свята до природних і космічних процесів, - сказала Дугельна.
Чому Масниця, а не Масляна
В українській традиції історично закріпилися назви Масниця, Сиропуст, Сирний тиждень або Колодій. Вони відображають як харчові обмеження цього періоду, так і його обрядову суть. Назва ж «Масляна» з’явилася значно пізніше і є наслідком чужого культурного впливу, що особливо активно насаджувався в радянський період.
Крім того, українська мовна традиція чітко розрізняє поняття «масло» та «олія», що робить назву «Масляна» непритаманною для нашої культури. Саме тому дослідники наголошують на важливості повернення автентичної назви.
- В українській мові чітко розрізняють масло та олію. Саме тому назва “Масляна” не відповідає нашій культурній логіці, — пояснила письменниця.
Що означає кожен день Масниці
В українській обрядовості Масниця тісно пов’язана зі святом Колодія — символічним уособленням життєвого циклу людини. Наші предки сприймали цей тиждень не як набір розваг, а як послідовне проживання етапів життя — від зародження до завершення. Кожен день мав своє умовне значення, але головним було не буквальне відтворення обрядів, а внутрішнє відчуття переходу від одного стану до іншого.
У понеділок колодка умовно «народжувалася». Цей день символізував початок життєвого шляху, зародження нового циклу та оновлення. Люди входили у святковий тиждень із відчуттям початку, налаштовувалися на спільність і рух уперед.
У вівторок колодку «хрестили». Обряд уособлював прийняття новонародженого в громаду, наділення його іменем і місцем у світі. Це був день, коли особливо підкреслювали зв’язок між людьми, родинні та сусідські відносини.
У середу відзначали «похрестини» — другий день хрестин. Він символізував укорінення, входження в життя, зміцнення соціальних зв’язків. Саме в цей день особливого значення набували спільні застілля, гостювання та обмін добрими побажаннями.
Четвер в обрядовому циклі вважався днем, коли колодка «вмирала». Цей етап символізував завершення активної фази життя, прийняття неминучих змін і вміння відпускати те, що вже виконало своє призначення.
У п’ятницю колодку «ховали». День був пов’язаний із прощанням, тишею та внутрішнім зосередженням. Люди поступово переходили від веселощів до спокою, готуючись до завершення святкового циклу.
Субота ставала днем «оплакування». Вона уособлювала не стільки смуток, скільки усвідомлення цінності прожитого й прийняття завершення як частини життя. Саме після цього наставав час прощення й очищення, що логічно підводило до Прощеної неділі.
Завершував Масницю день прощання, який згодом трансформувався у Прощену неділю. Він символізував завершення життєвого кола, але не як кінець, а як необхідний етап перед новим початком. Прощення в цей день мало глибокий сенс — це було звільнення від тягаря минулого, підготовка до нового циклу життя і духовного очищення.
- Це свято не про гучні гуляння заради гулянь, а про прийняття життя у всіх його проявах — від народження до завершення, — наголосила Дугельна.
Масниця-2026 – традиції
Масниця завжди була часом відкритих дверей і щедрого столу. Українці збиралися родинами, відвідували родичів, мирилися після сварок і ділилися їжею. Основними стравами були вареники з сиром, налисники, сирники, сметана та інші молочні продукти — як символ достатку й продовження життя.
Окреме значення мала Прощена неділя. Саме цього дня люди свідомо просили вибачення одне в одного, завершуючи святковий цикл без образ і важких думок.
- Прощення — це насамперед звільнення себе. Лише так можна з чистого аркуша почати новий життєвий цикл, — каже Тетяна Дугельна.
Тож Масниця — це не просто тиждень перед постом і не гастрономічне свято. Це складна система символів, знань і сенсів, яка формувалася століттями. Через Масницю українці вчилися жити в ритмі природи, поважати циклічність життя і знаходити баланс між радістю та стриманістю.
- Коли ми знаємо, чому і навіщо святкуємо, ми перестаємо бути відірваними від себе, - підсумувала письменниця.
