1 березня – як точка опори: чому ми так чекаємо на весну
Зізнайтеся, чекаєте на весну? І десь глибоко в душі теплиться надія, що ось, з 1 березня, все зміниться на краще – сніг розтане, стане тепло, буде більше електрики та денного світла, та й взагалі все налагодиться. А там уже й час худнути до літа або розпочинати інші грандіозні проєкти. Сьогодні, коли реальність щодня вносить свої корективи, чекати на диво від зміни чисел у календарі здається наївністю. І все ж таки в одному ми можемо бути впевнені – весна точно прийде, і за календарем вона розпочнеться саме 1 березня, хай навіть за вікном ще мінус.
Чому багато хто зациклюється саме на даті 1 березня, начебто вона чимось відрізняється від, наприклад, 21 січня, чому нам так важливий саме цей тимчасовий орієнтир і як прожити весну так, щоб вона стала не ілюзією змін, а справді ресурсом - Коротко про розповіла сімейний та клінічний психолог Анастасія Карченкова.
Структурування року за календарем та святами є для нас свого роду орієнтацією в часі. Пори року нагадують годинник, за яким людина звіряється: що зараз відбувається, чого чекати далі.
З погляду психології, така опора на календарні віхи здатна знижувати тривогу. Коли світ є хаотичним, календарні віхи виконують функцію зовнішньої підтримки. Зміна сезонів року створює відчуття лінійності та передбачуваності життя. А весна завжди обіцяє приємні зміни, адже оновлюється вся природа. У сьогоднішній реальності це особливо важливо: психіка шукає, на що спертися, коли довкола хаос. Але чи справді це рятує? Давайте розбиратися.
Навіть якщо зараз дуже погано, весна нагадує: все міняється
Психолог Анастасія Карченкова. Фото: особистий архів
- Анастасіє, для багатьох 1 березня – психологічний рубіж, "свіжий старт", адже закінчується зимова нудьга. З чим пов'язане відчуття, що ми дожили до весни і тепер все піде інакше?
- Завжди було так, що весна сприймалася як черговий етап життя, що дарує надію на краще. Проте сьогодні не всі українці чекають на весну в романтичному значенні слова. Багато хто чекає на потепління як можливості не мерзнути в квартирі без опалення, довшого світлового дня, який дозволить бути активним незалежно від графіків подачі світла.
Якщо говорити про загальний психологічний стан, то він непростий. "Свіжого старту" у загальнонаціональному відчутті я не бачу. Вже ні в кого немає ілюзій, що “невдовзі все піде інакше”.
Хтось чекає на тепло і вірить, що стане легше. Хтось чекає весни з тривогою, бо кожен новий день – це нові ризики та небезпеки, хтось, незважаючи на прихід весни, відчуває, що попереду – абсолютна неясність. Навіть діти просто чекають закінчення навчального року та можливості відпочити від школи.
При цьому в більш стабільних умовах відчуття "ми дожили до весни" пов'язане із завершенням періоду сенсорної депривації (часткове або повне обмеження впливу зовнішніх подразників (світла, звуку, дотику, запахів) на органи чуття. - Ред.).
Взимку менше світла, менше руху, менше соціальних контактів, що відбивається на настрої та світосприйнятті. Весна символізує вихід із цього стану. Можна сміливо сказати, що архетипове переживання циклу " смерть - відродження " вбудоване і в нашу культуру, і у біологію.
- Звідки береться очікування дива 1 березня?
– У мирний час це може бути формою символічного відновлення контролю. Людина ніби каже: "З цього моменту я починаю все наново". Можна сміливо сказати, що це ілюзія керованості, але може бути адаптивною, отже - корисною.
Хоча сьогодні багато моїх клієнтів в іншому стані. Весна відчувається ними не як “нове начало”, а як ще один етап, який треба прожити. Але, незважаючи на складнощі, є важливий нюанс: весна дає тепло і показує рух життя. Навіть якщо зараз дуже погано, весна нагадує: все змінюється, ніщо не залишається тим самим.
- І все ж таки слова «весняне оновлення» не виглядають порожніми. Наприклад, ми відчуваємо більше енергії – чому так відбувається?
- Збільшення світлового дня впливає на циркадні ритми: знижується вироблення мелатоніну, підвищується рівень серотоніну та дофаміну – нейромедіаторів, пов'язаних із мотивацією та відчуттям задоволення. Це вже є біологія.
Сонячне світло через сітківку впливає на гіпоталамус, що регулює гормональний баланс. Разом із першими сонячними променями ми отримуємо вітамін D, частіше виходимо на свіже повітря. У нашому житті додається фізична активність, ми більше часу проводимо поза замкнутими просторами.
Навесні справді може відчуватися підйом енергії та імпульс до змін. Але за умов хронічного стресу цей ефект згладжений: нервова система залишається у режимі гіперактивації чи виснаження.
Весна цінна тим, що її не скасують за жодних обставин
- Чи є підступ у установки "почну нове життя з 1 березня"?
– У мирний час це може бути здоровою символічною точкою відліку. Хоча є ризик магічного мислення: ніби сама дата щось змінить.
Якщо людина використовує "1 березня" як спосіб не стикатися зі старими проблемами – це уникнення. Проблеми не розчиняються разом із снігом, вони потребують дій.
У реальності весна може вносити парадоксальну стабільність. Незважаючи на весь жах нашого часу, весну ніхто не в силах скасувати - ні Росія, ні Америка, ні будь хто інший. Весна не підвладна політиці. Вона приходить до кожного, незалежно від ситуації в його житті.
- Якщо минає тиждень-другий весни, ніякого дива не трапляється, то виникає розчарування?
- Розчарування виникає через невідповідність очікувань та реальності. Чим більше у фантазії "нового життя", тим сильніша фрустрація. Психіка вклала у нову дату надію на різкий стрибок, а стрибка немає.
Крім того, після тривалого стресу (зима+війна) людина часто несвідомо очікує на "компенсацію". Весна ніби має винагородити нас за пережиту зиму.
- Як використати енергію весни та не розчаруватися, якщо щось йде не так, як хотілося б?
- Потрібно змістити фокус. Є сенс нагадати людям, що весна – це дар. Його важливо помітити та сприйняти. Не пропускати весну, а проживати її як можливість життя.
Весна допомагає нам почуватися краще. Тому що тепліше, світліше і незмінно, весна завжди приходить за календарем. Це дає цінне відчуття передбачуваності та стабільності.
До речі
Як зустріти весну правильно
- Не варто вимагати від себе глобальної трансформації.
- Використовуйте енергію на маленькі та конкретні кроки.
- Спирайтеся на тілесні ресурси – прогулянки, світло, рух.
- Звертайте увагу на ознаки нового життя довкола як підтвердження того, що зміни можливі.
