22 листопада
Завантажити ще

По чім хліб для народу? Чому заходи Кабміну щодо стримування цін не спрацюють

По чім хліб для народу? Чому заходи Кабміну щодо стримування цін не спрацюють
Фото: Фролов Михайло

Про те, що минулий рік запам'ятався у всьому світі як рік колосального подорожчання продуктів, було написано багато. Щоразу, коли здавалося, що цінникам зростати далі вже нікуди, вони піднімалися знову і знову. Сьогодні ціни в Україні на олію, цукор, яйця просто зашкалюють.

У Кабміні вирішили, що знайшли вихід із ситуації і «під ялинку» ухвалили постанову, якою сподіваються якщо не знизити ціни, то принаймні стримати їхнє зростання. Щоправда, економісти дуже сумніваються, що ця витівка виявиться результативною.

"Крик душі"

У грудні 2021 року терпінню українських харчовиків прийшов кінець. Астрономічні ціни на газ призвели до того, що пекарі та молочники виступили із заявою: вони вже на межі зупинки. Представники хлібопекарської галузі нагадали про постанову Кабміну №1102, якою визначено пільгову ціну на газ для населення на рівні 7,6 грн за кубометр та 16 грн для комунальних та бюджетних установ. І вимагали поширити дію цієї ухвали на хлібопекарів, зазначивши, що готові «платити, як комунальні підприємства, 16 грн, але не 50-60, як сьогодні».

У Кабміні цей «крик душі» почули і 30 грудня ухвалили постанову №1432, якою сподіваються зупинити нестримне зростання цін.

Додали батон та олію

Постанова №1432 вносить зміни до переліку товарів, які мають суттєве соціальне значення, що затверджений постановою Кабміну №341 ще 22 квітня 2020 року. До існуючого списку додали батон та олію. Крім того, уряд обмежив торгову надбавку на хліб та батон 10%.

Допоможуть ці зміни чи ні – питання риторичне. І щоб переконатися в цьому, достатньо ознайомитись із колишнім списком товарів від Кабміну та подивитися, чи вдалося стримати ціни на них.

Отже, в постанові №341 у переліку соціально значущих товарів зазначені гречка, цукор, борошно пшеничне вищого гатунку, молоко 2,5%, хліб житньо-пшеничний, яйця категорії С1, птиця, мінеральна негазована вода, вершкове масло 72,5%, природний газ, електроенергія, бензин А-92 та А-95, дизель.

Ми регулярно відстежуємо ціни на ці продукти та товари та можемо констатувати: їхня присутність у списку постанови №341 нічим їм не допомогла. Наприклад, гречка за рік подорожчала на третину, паливо – більш ніж на чверть, а цукор, яйця, хліб та вершкове масло взагалі входять до п'ятірки продуктів, які, за даними Держстату, подорожчали найбільше. Випередити їх вдалося лише соняшниковій олії, яка подорожчала за рік у півтора раза.

- Цей метод у нас уже використовувався багато разів і за часів Кучми, і за часів Ющенка, і за часів Януковича, і він жодного разу не спрацював, - нагадує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Ціни не зменшуються, просто соціальні товари зникають та з'являються несоціальні з новими цінниками.

Ціни не зменшуються, просто соціальні товари зникають і з'являються несоціальні з новими цінниками.

Експерт зазначає: будь-які обмеження цін та будь-яке втручання в ринок завжди закінчуються дефіцитом та подорожчанням. Отже, рішення уряду Шмигаля - або помилка, або, що найімовірніше, черговий піар і показове «вирішення проблем» для електорату.

«Порожнє, як барабан»

Інший напрямок допомоги виробникам – це відносно «дешевий» газ, хоча, звичайно, ні про яку «дешевизну» при рівні 900-1000 доларів за тисячу кубів язик не повертається говорити. Та ж постанова Кабміну №1435 встановила граничну торгову надбавку на природний газ українського видобутку в 24% при постачанні палива виробникам пшеничного борошна вищого гатунку, молока 2,5%, житнього та пшеничного хліба, яєць, курятини, батонів та олії.

Що насправді цим хотіли сказати у Кабміні, до кінця не зрозумів ніхто, зокрема профільні експерти.

– У початковій редакції цієї постанови фігурувала гранична ціна 25 грн за куб, – розповів у коментарі «КП в Україні» енергетичний експерт Дмитро Марунич. - Але, звісно, ​​таке жорстке ручне регулювання незаконне – це суперечить закону про ринок газу. Тому пішли хитрішим шляхом: обмежили надбавку через механізми карантинної ухвали. Але якою буде зрештою ціна - незрозуміло, оскільки невідомо, до якої саме ціни буде застосовуватися 24% надбавка.

На думку Марунича, всі вжиті заходи - це спроба хоч якось вирулити із ситуації, що склалася, і не допустити космічних цін на той же хліб. По-хорошому треба було діяти раніше і інакше - коригувати нормативну базу, відв'язуватися від імпортного паритету. Але оскільки цього не було зроблено, тепер намагаються зробити хоч щось і дотягнути до весни.

Аналітик Олексій Кущ вважає, що ця ухвала нікому не допоможе, але така мета спочатку і не ставилася.

– Ціни на продукти продовжать зростати, і єдиний момент раціональності, за який можна зачепитися як за соломинку, полягає у тому, що харчові підприємства продовжать працювати, – каже експерт. - Вироблятимуть вони дорогу продукцію, але більш-менш посильну для українських гаманців. Якщо ж ціни на газ не зупинити, динаміка їхнього зростання буде в рази вищою за динаміку зростання цін на продукцію. А купівельна спроможність українців обмежена: зрозуміло, що по 100 грн. ніхто хліб купувати не буде.

У коментарі «КП в Україні» Олексій Кущ зазначив, що ця постанова Кабміну – «порожня, як барабан».

- По суті це і є медійний барабан, на якому уряд грає, щоб зняти напругу після новин про можливе закриття хлібокомбінатів, - говорить Кущ. - Тобто «хлібних бунтів» вдалося уникнути, але ніякої конкретики немає. Немає жодних механізмів, за допомогою яких контролюватиметься продаж газу на біржі, немає розрахунків «собівартість плюс рентабельність», тобто порахувати ціну просто виходячи з озвучених 24% неможливо. Вирішення проблеми немає - є лише бажання сяк-так дотерпіти до весни, коли ціни на газ почнуть знижуватися.

Як тільки з'являються пільги, навколо них будуються схеми

Окреме питання – це високий ризик корупції, про який кажуть усі експерти. Адже не секрет: щойно з'являються пільги, навколо них одразу починають будуватися схеми.

За словами Олександра Охріменка, як тільки держава починає дотувати та контролювати, тут же виникають корупція та проблеми. До того ж постає цілком закономірне питання: чому одним пільгова ціна, а іншим – ринкова?

Виробники, які не увійшли до «пільгового списку», обурюються й упевнені: рішення дати пільгову ціну лише окремим виробникам – прямий шлях до зловживань та перепродажів дешевого газу. Крім того, є і такий момент: чому, скажімо, хлібопекарі отримають пільговий газ, а кондитери – ні? І ті й інші виготовляють борошняні кондитерські вироби, ті ж торти. І як тепер кондитерам конкурувати із хлібокомбінатами?

– Результатом цієї постанови може стати чергова «корупційна лавочка», – вважає Олексій Кущ. - Як тільки комусь дають пільги, відразу вишиковуються довгі черги з прохачів. А де є черги, там є люди, які готові продати «місце в черзі», і розпорядники, які регулюють її рух. В результаті газ для хлібопекарів може потрапити зовсім не їм, та й усередині галузі з'являться ті, кому пільги дісталися, і ті, хто їх так і не зміг здобутися.

Ще одне питання стосується самого списку «пільговиків». Наприклад, каже Кущ, до нього потрапили виробники соняшникової олії, які минулого року отримали настільки високі доходи на зростанні цін, що навряд чи їх можна віднести до постраждалої сторони. Постанова в такому вигляді фактично є «реверансом» у бік великих виробників продукції, яка, до того ж, йде в основному на експорт. Тобто в даному випадку уряд не знижує ціни на олію, а збільшує експортні доходи масляних олігархів.​