Західна небезпека. Чим заплатить Росія у разі нападу на Україну
Західні країни готові запровадити безпрецедентні економічні санкції проти Росії, якщо вона таки наважиться напасти на Україну. Голова комітету із зовнішньої політики Бундестагу Міхаель Рот заявив, що якщо Росія введе війська в Україну, ФРН відповість найжорсткішими санкціями.
Новий міністр оборони Німеччини Крістіна Ламбрехт також виступила за посилення персональних санкцій проти представників російської влади, зокрема проти президента РФ Володимира Путіна. «Агресор – Росія. Ми маємо зробити все можливе, щоб зупинити ескалацію. Це також включає загрозу жорсткими санкціями», - сказала міністр в інтерв'ю Bild.
Вашингтон, зі свого боку, готовий запровадити санкції проти ключових фінансових інститутів Росії та посилити експортний контроль, а також надавати допомогу союзникам у разі вторгнення в Україну. Про це заявила заступник держсекретаря США Венді Шерман на брифінгу за підсумками переговорів щодо гарантій безпеки з представниками Росії. За її словами, ці заходи у разі їх застосування будуть набагато жорсткішими, ніж у 2014 році. І цього разу це не просто голослівні заяви.
У разі нападу на Україну санкції будуть введені проти Путіна особисто
До Сенату США внесено законопроект щодо нових санкцій проти Росії у разі її вторгнення в Україну, який називається «Закон про захист суверенітету України – 2022». «Він запровадить жорсткі санкції проти російського банківського сектора, а також високопоставлених військових чиновників та урядовців, якщо президент Путін посилить ворожу активність в Україні або проти неї», - наголошується в заяві Сенату.
Зокрема, цей документ передбачає нечуване у світовій практиці - запровадження санкцій щодо президента Росії Володимира Путіна, прем'єр-міністра Михайла Мішустіна, міністра закордонних справ Сергія Лаврова, міністра оборони Сергія Шойгу, а також начальника генерального штабу збройних сил та командувачів різних видів збройних сил, включаючи повітряно-десантні та військово-морські сили.
Документ пропонує оприлюднити публічний звіт про активи президента РФ Володимира Путіна та його оточення. При цьому зазначається, що він має бути представлений «не пізніше 180 днів після набуття чинності цим Законом».
Згідно з текстом документа, до звіту повинні бути включені дані про активи, вклади, банківські рахунки, ділові інтереси в самій РФ і за кордоном, а також відповідна інформація про бенефіціарів такого бізнесу, що належать Путіну, його оточенню і членам їх сімей (подружжя, діти, батьки, брати і сестри). Крім того, звіт має включати оцінку щорічного загального доходу Путіна та членів його сім'ї за 2017-2021 роки.
Закриють SWIFT та «Північний потік»
Цей закон також передбачає запровадження санкцій проти провідних російських банків: "Сбербанк", "ВТБ", "Газпромбанк", "Внешнеэкономический банк России", "Российский фонд прямых инвестиций, "Кредитный банк Москвы", "Альфа-банк", "Россельхозбанк", ФК «Банк Открытие», "Промсвязьбанк", "Совкомбанк", "Транскапиталбанк". Також очікуються санкції проти російського зовнішнього боргу. За інформацією видання The Washington Post, санкції заблокують доступ РФ до міжнародної банківської системи SWIFT.
Документ висловлює думку Конгресу США, що «Північний потік-2» є інструментом зловмисного впливу РФ і що Сполучені Штати «мають розглянути всі доступні та відповідні заходи, щоб запобігти введенню в експлуатацію трубопроводу». При цьому документ доручає Білому дому переглянути свою попередню відмову від Nord Stream-2 у світлі нарощування військового потенціалу Кремля та агресії щодо України.
Україна отримає пів мільярда доларів на відбиття агресії
Крім того, документ містить заклик до Пентагону та Держдепартаменту США прискорити передачу Україні оборонної допомоги з метою підвищення її обороноздатності. З цією метою передбачається виділення Україні додаткових 500 мільйонів доларів із бюджету США у разі російського вторгнення.
За даними The Washington Post, адміністрація Сполучених Штатів вже схвалила ці санкції і має намір ввести їх у дію у разі нападу на Україну.
Заборона на поставку всього: від чипів до холодильників
Агентство Associated Press з посиланням на високопоставлених американських чиновників повідомляє, якщо Москва введе війська на територію України, Сполучені Штати можуть внести Росію до списку країн, на які поширюються найбільш жорсткі експортні обмеження. На сьогоднішній день до цього списку входять Іран, Північна Корея, Куба та Сирія.
Видання The New York Times повідомило, що Вашингтон розглядає сценарій, за якого може заборонити експорт до Росії будь-яких споживчих товарів, які використовують вироблену або розроблену в США електроніку. Заборона може бути накладена на будь-які товари, що містять чипи: від мобільних телефонів та ноутбуків до холодильників та пральних машин.
У Росії кажуть, що їх це не лякає
У відповідь на всі ці загрози з боку Заходу в Росії заявляють, що не мають наміру йти на компроміси щодо своїх вимог стосовно припинення політики відкритих дверей НАТО та надання юридичних гарантій подальшого непросування Альянсу на Схід. «Ми про жодні компроміси не говоримо», - сказав заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко після засідання Ради «Росія – НАТО» у Брюсселі.
Але чи можуть ці санкції вплинути на Москву і чи змусять відмовитися від нападу на Україну? Чи стане ціна агресії для Кремля непомірно високою? Адже тоді не лише постраждає російська фінансова система, а весь світ дізнається про особисті достатки Володимира Путіна. А це може стати ударом по його іміджу насамперед у самій Росії. Адже раніше російські опозиціонери та західна преса неодноразово повідомляли, що президент Росії є одним із найбагатших людей планети, а його особисті достатки оцінюються сотнями мільярдів доларів.
Це просто обмін загрозами, санкцій не буде
Українські експерти вважають, що реально жодних санкцій проти Росії не буде. Це просто елемент переговорів, коли сторони тиснуть одна на одну загрозами з метою схилити їх до свого варіанта прийняття рішень.
Політолог Вадим Карасьов упевнений, що санкцій не буде.
– Ядерні держави працюють у парадигмі керованої конфронтації чи ескалації. Вони дуже бояться якихось непередбачуваних кроків. Тому головним фактором стримування є не санкції, а ядерна зброя, – вважає експерт. Крім цього, він каже, що коли російський лідер планував усе це загострення навколо України, він також прорахував і можливу реакцію на це Заходу, зокрема санкції. А значить, і підготувався до них і вжив якихось контрзаходів.
- Для Путіна важливо зараз грати на межі великої ескалації, щоб Захід пішов на поступки. І ця мета має для Путіна більше значення, ніж економічні втрати від західних санкцій, – вважає Вадим Карасьов.
Політолог Володимир Фесенко також припускає, що санкції навряд чи матимуть стримуючий ефект.
– Це обмін погрозами. Росія загрожує і США їй відповідають жорсткими заявами: «на ваші загрози ми відповідаємо нашими», - вважає політолог.
А загроза США запровадити санкції особисто проти Путіна може призвести взагалі до протилежного ефекту.
- Йому від цього не холодно, не жарко. Навіть деякі російські опозиційні експерти вважають, що ці санкції проти нього особисто можуть підштовхнути Путіна до ще більш агресивних дій. Тому зараз не потрібно піднімати градус напруги, оскільки це не є стримуючим фактором. Це помилка та неврахування психології Путіна. Адже те, що зараз робить Москва – це, швидше, психічна атака, ніж реальна підготовка до війни. За допомогою цього страху Росія хоче примусити Захід, Україну до поступок, вважає експерт.
Політолог Олег Саакян припускає, що санкції США - це підвищення ставок у відповідь на ультиматуми Росії з питань безпеки в Європі.
– Ці санкції – інструмент збільшення для Росії ціни її вимог. Але ці санкції навряд чи стануть тим механізмом, який може налякати Путіна. Хоча США і можуть запровадити ці санкції, якщо Росія справді нападе на Україну, - вважає політолог.
