22 листопада
Завантажити ще

Академік Сергій Коміссаренко: Вся біологічна зброя, що масово розроблялася в Союзі, залишилась на території Росії

Академік Сергій Коміссаренко: Вся біологічна зброя, що масово розроблялася в Союзі, залишилась на території Росії
Фото: Facebook.com/ Сергій Коміссаренко

Не існує і не може існувати виправдань для війни. Але Росія продовжує їх шукати, породжуючи примарні версії   «загроз», які буцімто несе наша незалежна держава. Одна з таких - біологічна зброя, яку українці розробляють вкупі з американцями у суперсекретних лабораторіях, звідки вилітають грипозні птахи чи виповзають отруйні комахи.

Як з’явилася така ненаукова фантастика і що може за нею стояти, «КП в Україні» бесідує з директором Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, академіком Сергієм Коміссаренком.

Під грифом «цілком таємно»

- Сергію Васильовичу, звідки взагалі могли взятися ці балачки про біологічну зброю в Україні? Росія використовує проти нас свої нищівні ракети, бомби, а своїх громадян лякає птахами та комарами, які від нас до них полетять.

- З повною відповідальністю кажу, що в Україні ніколи, навіть за часів Радянського Союзу, не розроблялася біологічна зброя, сюди не завозилася і ніколи тут не зберігалася. Тим паче її не було і не могло бути за часів нашої незалежності. В Національній академії наук України – головній науковій установі нашої країни - я відповідаю за медико-біологічні науки і, поза тим, очолюю комісію із біобезпеки і біозахисту при РНБО України. Тому обов’язково би знав, якщо б у нашій країні були розробки із створення біозброї - хто, де і що робить.

Сергій Коміссаренко: Радянський Союз підписав Конвенцію про біологічну зброю, але якраз у СРСР почали дуже інтенсивно розробляти біологічну зброю, і комуністичний режим мав щодо неї величезну програму.

Тож повторюю: в Україні ніколи не планувалося, не планується і, я переконаний, ніколи не буде плануватися створювати біологічну зброю, зберігати її або використовувати у майбутньому.

Існує Конвенція про заборону біологічної зброї (повна назва - Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення). Вона була відкрита для підписання у квітні 1972 року і набула чинності у березні 1975-го. Три країни виступили депозитаріями цієї угоди – Великобританія, Сполучені Штати і СРСР. Україна є країною - учасником Конвенції від самого початку і ретельно виконує свої зобов’язання. В той же час Радянський Союз – учасник КБТЗ – відразу створив цілу мережу наукових установ, що розробляли біологічну зброю, та почав її масово виготовляти і накопичувати.

- Тим часом за радянських часів натякали, що Америка і Західна Європа щось таке проти Союзу готують...

- Радянський Союз підписав Конвенцію про біологічну зброю, але ми знаємо багато прикладів лицемірства з боку колишньої імперії. Якраз у СРСР почали дуже інтенсивно розробляти біологічну зброю, і комуністичний режим мав щодо неї величезну програму.

- Як ця програма реалізувалася?

- В Союзі була створена велика кількість науково-дослідних установ з розробки біологічної зброї. Але наголошую - всі вони були розташовані на території Росії. Як правило, для розробок використовувалися дуже небезпечні патогени. Мета була така: якщо це бактерії, проти них не діятимуть антибіотики, якщо віруси, то безсилі мають бути противірусні препарати.

Можу навести такий приклад. Один з моїх колег і друзів очолював інститут неподалік від Москви. Це було повністю засекречене містечко, якого не було на мапі і яке публічно не мало навіть назви. Інститут займався виробництвом біологічної зброї, зокрема, маніпулював з чумною паличкою. Колега розповідав, що він – директор закладу - єдиний знав, яка справжня мета досліджень. Решта працівників вважали, що працюють над створенням вакцин, діагностикумів, аби боротися з чумою.

Насправді ж в інституті створювали такі патогени чуми, які мали не реагувати на діагностикуми та існуючі вакцини. Тобто так міняли поверхню бактерії, щоб її не можна було лабораторно розпізнати. Люди помирали б від якоїсь інфекції, а від якої - невідомо. Фактично цей інститут працював над тим, щоб створити «ідеальну» біологічну зброю, яка не виявляється і проти якої нема захисту.

Щось подібне – це для приблизного порівняння – зараз відбувається з коронавірусом. /life/663437-akademyk-serhei-komyssarenko-chyslo-ynfytsyrovannykh-raz-v-80-prevyshaet-ofytsyalnuui-statystyku Він еволюціонує природнім шляхом і потихеньку вчиться обминати вакцинний захист, який створюють вчені.

США допомогло Україні оснастити Центральну санепідстанцію (нині Центр громадського здоров’я). Фото: google.com/maps/Alex R

США допомогло Україні оснастити Центральну санепідстанцію (нині Центр громадського здоров’я). Фото: google.com/maps/Alex R

Капсули замість боєголовок

- Які ще патогени використовувались у СРСР?

- Найбільш поширеним патогеном була сибірська виразка, але використовували й інші патогени, як, наприклад, вірус Ебола. Відомий російський вчений, академік АМН СРСР Дмитро Львов перед розпадом радянської імперії отримав останній в Союзі орден Леніна за те, що вивіз штам вірусу Ебола з Африки.

Сергій Коміссаренко: США зобов’язалися допомогти Україні підняти рівень санітарно-епідемічного та санітарно-ветеринарного нагляду, щоб покращити боротьбу із інфекційними захворюваннями людей і тварин, також, можливо, із проявами біотероризму

Радянський Союз виготовляв біологічну зброю у великих кількостях у величезних ферментерах - спеціальних сосудах з поживним середовищем для вирощування мікроорганізмів, і все це залишилося на територіях нинішньої Росії. Крім того, біозброя зберігалася ще й на території Казахстану. Одне із сховищ було розташоване на острові Відродження в Аралі, яке тоді ще називали морем.

Також в Радянському Союзі на території Росії розроблялися і засоби доставки біологічної зброї. Один із шляхів – використання ракет, в яких замість боєголовки з вибухівкою були капсули з патогенами. В 1979 році в Росії сталася одна з найвідоміших катастроф, пов’язаних з біологічною зброєю. Із секретної військово-біологічної лабораторії під Свердловськом стався витік спорів сибірської виразки. Офіційно хвороба вбила сотню людей. Скільки насправді, було приховано. СРСР уже тоді приєднався до Конвенції про заборону біологічної зброї і не хотів визнавати свою брехню.

- Тобто зараз Росія приписує Україні те, що насправді мала і, можливо, має сама?

- Так. Коли розпався СРСР, перший президент Росії Борис Єльцин - єдиний серед лідерів тодішнього світу визнав, що РФ має величезні запаси біологічної зброї, яка відноситься до одного з трьох типів зброї масового ураження. Але на відміну від ядерної та хімічної зброї, біологічна найнебезпечніша тим, що її складно розпізнати, визначити будь-якими методами, поки вона не вразила людей і не почала поширюватися. Ця зброя саморозмножується. Ядерна зброя, яка б страшна вона не була, по-перше, зараз досить легко детектується, по-друге - з часом вгамовується і зникає. Так само і хімічна зброя. Нехай потрібні десятиліття, аби подолати наслідки, однак зрештою це стається.

Біологічна зброя саморозможується в залежності від походження і природи патогену. Окрім людей вона може вражати тварин, рослини, все довколишнє середовище.

Отож, Єльцин про це дізнався і відкрив Росію для міжнародної інспекції. Тобто спільнота мала змогу переконатися, що ті інститути, які працювали над створенням біологічної зброї, почали займатися мирними розробками. Одним із таких інститутів був науковий центр «Вектор», що знаходиться під Новосибірськом у містечку Кольцово. Останнім часом він відомий тим, що там створили одну з російських вакцин проти коронавірусу.

- Інспекція відбулася?

- В Росії змінився президент, зрозуміло, про кого йдеться, який закрив доступ до міжнародного контролю. Досі невідомо, що там зараз робиться.

Немає умов працювати з виділеними вірусами

- Сергію Васильовичу, два роки тому, коли почалась епідемія коронавірусу, ми з вами говорили про те, що в Україні немає лабораторій, де можна було б працювати з небезпечними вірусами.

- От до цього я і веду. Для створення біологічної зброї, крім того що потрібно мати фінансові ресурси і спеціально навчених людей, необхідні спеціальні лабораторії. Взагалі існує чотири рівня біобезпеки: BSL-1 – найнижчий, BSL-2, BSL-3 и BSL-4.

Останній рівень – найвищий BSL-4 – це окремі будівлі, вартість спорудження яких близько 500 мільйонів доларів, в яких ізольовані приміщення із стерильним повітрям на вході і виході, оброблена вода, матеріали стерилізуються чи знешкоджуються, тварини після дослідів кремуються, дослідники працюють в спецодязі, як у скафандрах. Саме за таких умов працюють із особливо небезпечними патогенами, коли створюється біологічна зброя.

В Україні немає і ніколи не було жодної BSL-4 лабораторії. Тобто навіть не існує умов, де можна було б створити небезпечний для людства патоген.

Тепер трошки спускаюсь нижче – BSL-3 рівень. Це може бути в спеціальних приміщеннях, виділених у спеціалізованому будинку, але це також мають бути окремі кімнати, стерильні бокси, фільтрація повітря, води, жорстка утилізація відходів. В Україні теж немає жодної такої сертифікованої лабораторії. Є тільки одна BSL-3 рівня в Одеському протичумному інституті, яку обладнали за допомоги Сполучених Штатів. Але вона не робоча, учбова. Тобто там навчають методам, як працювати з патогенами. Ця лабораторія не використовується для наукових досліджень.

Ми говорили тоді про створення української вакцини від COVID-19, і вчені в НАН України створили декілька її варіантів. Однак, щоб перевірити, чи вакцина діє, потрібно мати культуру вірусу. А у нас її немає, бо немає умов і дозволу працювати з виділеними вірусами. Яка взагалі може бути мова про створення біологічної зброї!

Є тільки одна лабораторія  BSL-3 рівня в Одеському протичумному інституті, та й та - учбова. Фото: omr.gov.ua

Є тільки одна лабораторія BSL-3 рівня в Одеському протичумному інституті, та й та - учбова. Фото: omr.gov.ua

Ініціатива сенатора Лугара

- А що це за 30 лабораторій, про які говорять росіяни?

- Росіяни чудово знають, що це за лабораторії і скільки їх. За радянських часів у зв’язку з тим, що СРСР готувався до використання біологічної зброї, в системі МОЗ була створена досить ефективна санітарно-епідемічна служба. Це станції для захисту від різних інфекційних захворювань – туберкульозу, грипу, дифтерії, поліомієліту тощо. Обласні СЕС були в кожній області, а у Києві - була центральна СЕС. Лабораторії при СЕС займалися діагностикою інфекційних захворювань людей, вони були приблизно BSL-2 рівня біозахисту. Крім цих станцій для медицини, в кожній республіці, в кожній області були санітарно-ветеринарні станції для ветеринарної медицини. Росія це дуже добре знає, бо аналогічне було і в неї.

- Росіяни також волають про американські гроші, вкладені в українські лабораторії.

- За роки незалежності санстанції фізично і морально, тобто науково, почали занепадати, а світовий прогрес в біологічних науках пішов стрімко вперед. З’явилися нові сучасні методи діагностики інфекційних захворювань – чутливі, швидкі, більш специфічні, з’явилося нове, досить дороге устаткування, яке ми не могли купити.

Тим часом Україна позбулася ядерної зброї. Ми не будемо зараз дискутувати на цю тему, хоча я вважаю (без огляду на напад Росії), що це було правильним кроком, але ми мали б отримати зовсім інші гарантії нашої безпеки. В таких умовах США, принаймні певні представники Штатів, почувались дещо винними.

Україна пішла на висунуті умови, але за це майже нічого не отримала. Ще й в Росію вивезли ядерні боєголовки, якими вони зараз нас лякають. Так от щодо Америки. Окрім терактів 11 вересня у 2001 році США зіткнулися з біологічним тероризмом – один божевільний військовий розіслав листи зі спорами сибірки. Після цього була жвава дискусія в конгресі Сполучених Штатів, в результаті якої справедливо вирішили, що біотероризму та біозагрозам можна запобігти не тоді, коли опираєшся їм у своїй країні, а коли борешся у всьому світі. А для цього треба допомогти багатьом державам підвищити рівень біобезпеки.

Одним з ініціаторів допомоги у налагодженні біобезпеки саме Україні був американський сенатор Річард Лугар, в Києві є вулиця його імені. В перелік країн, яким запропонували допомогу, ввійшли також Грузія, Азербайджан, Вірменія, Киргизія, інші... Пропонували і Росії. Росія відмовилась.

Угода між міністерством оброни США, яке відповідало за боротьбу із біозагрозами, і Міністерством охорони здоров’я України була підписана в 2005 році. На процедурі були присутні уже згаданий й відомий в світі сенатор Лугар і нікому ще невідомий тоді сенатор від штату Іллінойс Барак Обама.

США зобов’язалися допомогти Україні підняти рівень існуючої системи санітарно-епідемічного та санітарно-ветеринарного нагляду, що повинно було суттєво покращити стан боротьби із інфекційними захворюваннями людей і тварин, а також, можливо, із проявами біотероризму – тобто зменшити рівень можливих біозагроз. З цією метою США мали побудувати дві лабораторії BSL-3 рівня біозахисту (одну – для медиків, другу – для ветеринарів) та обладнати сучасним устаткуванням центральні і обласні СЕС та СВС.

Сергій Коміссаренко: Біологічна зброя була заборонена першою із зброї масового знищення тому, що вона єдина з видів масового ураження, яка саморозповсюджується, саморозмножується

Про біологічну зброю взагалі не тільки не йшлося, США ретельно контролюють, щоб ніхто не займався розробками, які можуть стати великою небезпекою і для них самих, і для усього світу та ще й джерелом патогенів для потенційних біотерористів.

Ініціатива США для України була чудовим подарунком, і її почали реалізовувати. Американці допомогли нам оснастити Центральну санепідстанцію (нині Центр громадського здоров’я), зробили в Одесі ту саму демонстраційну лабораторію, про яку я уже говорив, почали оснащувати Луганську та Донецьку СВС, які після 2014 року чи-то зруйнували, чи-то вивезли обладнання до Ростова. Тобто тоді йшлось виключно про допомогу в боротьбі із небезпечними інфекціями.

Комарі кусючі, але не «бойові»

- Ви сказали «почали реалізовувати», а що далі?

- Програма не запрацювала й на десяту частину, бо отримала величезний спротив із Росії і від президента Януковича. Він зробив все, щоб ініціатива не розвивалася.

- Це, либонь, ще раз доводить, що Росія дуже в курсі, що у нас є, а чого немає.

- Абсолютно. Зауважте, на додаток у Росії є ще й величезна кількість інформаторів в особі колишніх чиновників, зокрема, очільників і співробітників Мінохорони здоров’я та Мінагрополітики за часів Януковича.

- Могли когось справді налякали «українські бойові комарі».

- Абсолютна дурня. Комарі є переносниками багатьох захворювань, зокрема небезпечних. Але це комарі, вони так і називаються - переносники, які живуть на таких континентах, як Африка, Південна Америка, Південно-Східна Азія тощо.

В Україні особливо небезпечних комарів немає. Навіть малярійні, на щастя, наших широт не дуже досягли, проте клімат теплішає, і вони просуваються на північ у нашій півкулі..

- А чим, з точки зору росіян, раптом стали небезпечні летючі миші? Наші кажанчики людей не кусають, і ми з них делікатесів не готуємо, як китайці.

- Думаю, цю нісенітницю вигадали тому, що коронавірус пішов від летючих мишей, а раніше Ебола теж пішла від них. Схоже на поклон Росії Китаю: РФ звинувачує Україну в розробці біологічної зброї, галас навколо походження коронавірусу із КНР і світові збитки та відповідальність за початок пандемії вщухають, а китайці за це росіянам уявно надають допомогу у війні з Україною.

- Є версія, що Росія упереджує свої дії – сама може використати біологічну зброю.

- Використання біологічної зброї проти людей стане очевидним. Якщо в Україні це з’явиться, всі зрозуміють, звідки походить джерело патогенів.

- Бачимо приклад коронавірусу. Як не ізолювали той Ухань, як не перекопували дороги до нього, а COVID-19 у всьому світі поширився. Якщо, не доведи господи... Біозброя кордонами України, либонь, не обмежиться?

- Нагадаю, що біологічна зброя була заборонена першою із зброї масового знищення тому, що вона єдина з видів масового ураження, яка саморозповсюджується, саморозмножується. Подивіться, скільки людей за короткий час війни мігрували до Західної Європи чи у всьому світі. Уявіть собі, коли хтось божевільний скористається біологічною зброєю… Один патоген може знищити майже увесь світ.