25 листопада
Завантажити ще

Білоруський політемігрант: Кажуть, Лукашенко прибирає з армії всіх російських ставлеників

Білоруський політемігрант: Кажуть, Лукашенко прибирає з армії всіх російських ставлеників
Фото: Фото П'єра Крома/Getty Images

Щодня з території Білорусі до України летять військові літаки і ракети. Про це регулярно повідомляють не лише офіційна влада України, а й білоруські «партизани». Як жителі Білорусі ставляться до війни? Чи готові вони вмирати за чужі амбіції?

До тероборони не взяли

Наш співрозмовник Олександр працює адміністратором одного з білоруських телеграм-каналів, які Лукашенко називає «екстремістськими». Незважаючи на те що хлопець зараз перебуває у Варшаві, він просить не називати свого імені – у Білорусі у нього родичі та друзі, тому не виключені репресії. До початку війни після еміграції хлопець жив у Києві.

- Я виїхав із Білорусі майже рік тому. Наразі спілкуюсь із хлопцями-опозиціонерами, які там залишилися. Кожен працює у міру сил. Інформаційну партизанщину ніхто не скасовував. Є такий канал - «Беларускі Гаюн», за яким уважно слідкує ЗСУ. Прошу наших хлопців надавати туди оперативну інформацію щодо військ ворога.

Нині я у Варшаві, але поки що не можу прийняти це місто. У Києві мені було добре, їхати не хотілося. Першого ж дня війни пішов записуватися до тероборони, але мені дали зрозуміти, що білоруси їм не потрібні. Сказали: «Зброю вам не дамо: треба було з Лукашенком воювати». А йти на контракт у білоруський батальйон… Ні, не такий уже з мене добрий військовий.

- Яка наразі ситуація у Білорусі?

– Та яка… Перед Днем Волі (25 березня, річниця проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки. – Прим. авт.) спецслужби забрали шістьох моїх друзів. Заздалегідь затримують людей, які можуть брати участь у мітингах. Особливо тих, хто вже мав адміністративні порушення або відсидки.

Зазвичай тримають 72 години, а потім відпускають. Життя у Білорусі – це як життя в окупації. У нас у країні – епоха НКВС та стукацтва. Людей залякали - репресії тривають не перший рік.

- А як білоруси ставляться до війни в Україні?

- Погано, звісно. Буквально сьогодні чи вчора прийшли результати опитувань, за якими 97% населення проти війни. Серед офіцерського складу та військовослужбовців її не підтримують близько 60% опитаних.

- Якщо таким людям дати зброю, то вони можуть виступити проти Лукашенка?

– Навряд чи на це вистачить морального духу. А ось здатися у разі війни з Україною захочуть дуже багато людей. Таку інформацію я чую від більшості тих, хто залишився у Білорусі.
Нещодавно зідзвонювався зі своїм другом, колишнім військовим. За його словами, наразі тривають кадрові перестановки. Лукашенко прибирає всіх російських ставлеників. Хоча це неперевірена інформація, у неї можна повірити: президент намагається всидіти на двох стільцях – хоче і владу зберегти, і зі світом не надто посваритися. Впевнений, воювати не хоче. За даними української розвідки, Лукашенко мав запровадити війська в Україну ще 21-го числа, але досі нічого не зробив.

- Що у Білорусі говорять по телебаченню про війну?

- Пропаганда показує практично те саме, що й у Росії. У нас же у Білорусі звільнилися всі чесні журналісти, і їхнє місце зайняли «раша тудей».

- А народ вірить у пропаганду?

- Насправді ні, але вивчають обидві сторони питання. Наприклад, мій батько під час перегляду телевізора свариться поганими словами. Однак погодьтеся: що б не показували по телевізору, кожен побачить саме те, що хоче побачити.

- Чи можна дивитися українські канали в інтернеті?

- З цим жодних складнощів не виникає. Ось тільки за передплату на телеграм-канали, визнані екстремістськими (це майже всі опозиційні канали), у нас садять. Навіть не за адміністративною, а за кримінальною статтею можна потрапити.

На залізниці справді партизанять

- Як думаєте, чи білоруські матері протестуватимуть, щоб їхніх дітей відправляли на фронт?

- Моя думка тут дуже двояка. З одного боку, вибачте за відвертість, я навіть хочу, щоб прислужників Лукашенка привезли з України додому у мішках.

А щодо протестів... У нас настільки залякали людей, що вийти на протест практично нереально. Після початку війни в Україні був протест у Мінську, на якому затримали понад 1000 людей. Їх утримують у нелюдських умовах, без ліків, матраців та постільної білизни, передач з дому, у переповнених камерах з періодичними знущаннями та побиттям.

– У нас пишуть про партизанщину на залізниці у Білорусі. Це фейк чи правда?

- Це правда. Раніше, я тоді ще був у Білорусі, відбувалося не так радикально, просто замикали рейки, і автоматика забороняла рух поїздів, припускаючи, що попереду перешкода чи інший поїзд. Наразі ж виводять із ладу блоки управління. Вони досить дорогі, і відремонтувати їх непросто з огляду на те, що Білорусь також під санкціями.

- Наскільки масове таке шкідництво?

- У сучасних реаліях Білорусі про масовість говорити у принципі неможливо. Найчастіше це роблять 1-2 особи. Плюс нині залізничні об'єкти охороняються військовими та спецназом. Особливо південні кордони Білорусі, звідки намагаються війська РФ наступати.

Але інформаційна підтримка також дуже добре допомагає ЗСУ з боку Білорусі. Було створено телеграм-канал «Беларускі Гаюн», на якому публікують переміщення військ РБ та РФ територією Білорусі.

Ціни зросли більше ніж удвічі

- Як зараз у Білорусі з роботою та цінами на продукти?

- Ціни справді зросли. Насамперед на імпорт. Якщо зайти до магазинів побутової хімії, можна побачити, що за останній місяць війни ціни злетіли навіть не вдвічі, а ще вище.

У Мінську я займався меблями. 90% комплектуючих – імпортні. У нас були два салони у Мінську та п'ять салонів у Москві. Так ось у Мінську не залишилося жодного салону, у Москві – лише 2. Купівельна спроможність впала, комплектуючих немає.

- А коли і чому ви поїхали з Мінська?

– Перший раз мене затримали у листопаді 2020 року. Я попався на "Партизанському марші". Тоді відбувся штрафом. Востаннє мене забрали на День волі, рік тому. Ми займалися безпекою, стежили за переміщеннями та були безпосередніми учасниками мітингу. Правоохоронці на нас вийшли по телефонах. Затримали, коли їхав із роботи. Зупинили посеред дороги, витягли з машини, а потім 8 годин допитували. Після цього ще місяць стежили за мною.

26 квітня під час проекту «Чорнобильський шлях» нас знову забрали. Із 10 затриманих посадили всіх, окрім мене та ще однієї дівчини. І лише тому, що наші свідчення співпали: ми говорили силовикам, що їхали до дитячого будинку. Зрештою відпустили. Але потім мені прийшов повістка. А коли після 25 діб арешту вийшли наші хлопці, то розповіли, що увесь цей час їх допитували по нас двох. Кримінальні справи вже були готові, залишалося лише пред'явити. Так ми вирішили поїхати до Києва.

- Ви очікували на війну?

– До 24 лютого я не вірив, що вона можлива. З Нового року Путін ганяв війська біля кордону. Дати супротивникові час на підготовку – це ідіотизм! Проте 24 лютого о 5.01 я прокинувся від ракет, а вже о 5.06 над моїм будинком пролітали літаки.

У ТЕМУ

За інформацією "Белсат", 96% білорусів виступають проти участі їхньої країни у війні в Україні.

Вони також не підтримують введення російських військ до Білорусі, вони проти допомоги Росії у бойових діях, а також не хочуть, щоб на території Білорусі розміщували ядерну зброю РФ.

Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь можна втягнути у війну проти України, лише якщо проти неї розпочнеться агресія.