"Ми з Путіним їх розкусили": Лукашенко у Бобруйську наговорив на нові меми
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 17 червня виступив перед працівниками заводу з виробництва масових шин у Бобруйську. Ми зібрали найяскравіші заяви Лукашенка.
Про можливий удар по Києву
- Учора мені ставили це запитання, вже негласно: а як, що й інше, ви зайдете до України – ваша армія? Я кажу: ми не збираємося нікуди заходити, доки ви не перейшли червону лінію. Як тільки-но ви перейдете наш кордон або націлюватимете на Мозирський нафтопереробний завод (у них така шалена думка була), ми миттєво відповімо.
Про плани України вдарити по російських містах
- Українці, Зеленський просять зброю далекобійну для того, щоб ударити по містах Росії: Курськ, Ростов, Орел, Білгород – сусідні міста. Але я якось публічно сказав - у жодному разі цього робити не можна. Тому що Росія вже застосує новий рівень зброї. І застосує по Києву, за тими, хто приймає ці рішення. Тому вони ще трохи побоюються.
Про експорт українського зерна
– Ми з Путіним обговорювали цю проблему. Я кажу: "Не хвилюйся, ніякого там зерна стільки немає, скільки вони кричать. І справа не у зерні. Вони хочуть нас звинуватити з тобою, що ми влаштували світовий голод. Ми такі гіганти, що влаштували у світі голод!" Почали розбиратися. Їм просто треба було ще якусь одну проблему світового рівня повісити на нас... Ми [з Путіним] їх швидко розкусили.
Про бога та націоналістів
- Напевно, бог нам допоміг [відійти від націоналізму у 90-ті]. Це було непросто зламати. Ми без війни це зробили. Ви згадайте, які бунти були, як у Мінську перевертали автомобілі, палили. У нас це було у перші роки мого президентства. Націоналісти не здавалися просто так. А в Україні вони не витримали.
Про пропаганду
- Для когось слово "пропаганда" дуже негативне забарвлення носить. Але ж пропаганда - це просування своїх ідей. А що, ідея, щоб жили люди у мирній країні, в достатку - хіба погана? Адже ми цю ідею просуваємо. Зрозуміло, чому це Заходу не подобається. Для них успішний приклад – неприпустиме явище. Бо якщо ми покажемо, що можна так жити, то й іншим, мабуть, захочеться.
