Росіян до ООН не пустили. І це вже не вперше
77-а сесія Генеральної асамблеї ООН, яка розпочне свою роботу в понеділок, 12 вересня, у Нью-Йорку, ознаменувалася скандалом, ще навіть не розпочавшись.
Якось уже відмовляли у візах
Росія запросила у США на неї 56 віз, щоб міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та його делегація поїхала до Нью-Йорка на щорічну зустріч Генасамблеї ООН 20 вересня, але жодної так і не отримала.
І це не вперше, коли росіянам не видають візи, щоб потрапити на асамблею ООН. Так, у вересні 2019 року кілька членів Ради Федерації, зокрема голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов, які мали взяти участь у роботі щорічної 74-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, також не отримали візи. Сесія пройшла без росіян, і ніхто цього навіть не помітив.
Згідно з "угодою про штаб-квартиру" ООН 1947 року, Сполучені Штати, як правило, зобов'язані дозволяти доступ до ООН для іноземних дипломатів. Але Вашингтон заявляє, що може відмовити у видачі віз через "безпеку, тероризм та зовнішню політику". А наразі на порядку денному стоїть питання визнання Росії країною-спонсором тероризму.
Політолог Тарас Загородний пояснює, що присутність чи відсутність російської делегації на сесії ООН нічого не змінює.
– У будь-якому випадку є постійний представник Росії при ООН, той самий Небензя, він і буде присутній на сесії. І відсутність тієї чи іншої країни взагалі не впливає на всю сесію Генасамблеї ООН. Але те, що міністр закордонних справ Сергій Лавров не отримав візи, то це ляпас Росії. Тому що в усьому світі президентів, прем'єрів та голів зовнішньополітичних відомств намагаються не підводити під санкції. Культура Заходу передбачає спілкування з ними, хоч би якими людьми вони не були. А тут відмовили у видачі віз, і це знак, що на них там ніхто не чекає, - пояснює експерт.
Теми: освіта та сталий розвиток
Генеральна асамблея ООН традиційно збирається на чергову щорічну сесію у період з вересня по грудень і далі за потреби.
Великою подією сесії Генасамблеї стане також Саміт з трансформації освіти, який відбудеться у штаб-квартирі ООН 19 вересня. 16–17 вересня йому передуватимуть зустрічі молоді в ООН, присвячені цій тематиці.
П'ятниця – це «день мобілізації», який буде організовано молоддю, яка має намір довести до відома осіб, які приймають рішення та відповідають за розробку політики, стурбованість юнаків та дівчат з приводу освіти. Заходи, що передують саміту, покликані мобілізувати громадськість, молодь, вчителів та представників громадянського суспільства на підтримку трансформації освіти в усьому світі.
16 вересня відбудуться обговорення з п'яти тем: інклюзивні, справедливі, безпечні та здорові школи; навчання й необхідні навички; робота і сталий розвиток; вчителі, викладання та вчительська професія; цифрове навчання й трансформація; фінансування освіти.
Ще один захід, який проходитиме 19 вересня, буде присвячений виконанню «Цілей сталого розвитку» на період до 2030 року. Перший заступник Генерального секретаря Аміна Мохаммед заявила, що перехід до відновлюваних джерел енергії, реформа продовольчих систем та розширення цифрового зв'язку поряд з інвестиціями у людський капітал й фінансуванням нових можливостей необхідні для того, щоб подолати численні кризи та відкрити нові горизонти.
Мохаммед сказала, що заходи щодо «Цілей сталого розвитку» цього року нададуть можливість «зосередитися на цих глибоких перетвореннях і роботі, яка потрібна для того, щоб повернути міжнародне співтовариство у потрібне русло». Цей захід стане важливою віхою на шляху до саміту 2023 року.
Байден виступить, а Путін - відмовився
20 вересня відбудеться традиційний тиждень високого рівня за участю лідерів держав. Білий дім анонсував участь президента США Джо Байдена у заходах тижня високого рівня 77-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.
- 18 вересня президент Байден вирушить до Нью-Йорка. У понеділок та вівторок, 19 та 20 вересня, президент візьме участь у 77-й сесії Генасамблеї ООН, - йдеться у повідомленні. Володимир Путін ще місяць тому відмовився від поїздки на сесію Генасамблеї ООН.
21 вересня відбудеться засідання високого рівня у рамках річного святкування 30-річчя ухвалення Декларації ООН про права меншин. Глава відділу з прав людини корінних народів і меншин в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини Пауло Давид сказав, що хоча сам факт прийняття декларації три десятиліття тому породив надію, меншості, як і раніше, стикаються з дискримінацією і використовуються як «інструменти» у багатьох конфліктах, у тому числі в Україні, Ефіопії, М'янмі, Південному Судані, Сирії та Ємені.
Загальні дебати на сесії ГА співпадатимуть з тижнем глобальних цілей – низкою віртуальних та очних заходів, які відбуватимуться з 16 по 25 вересня за участю понад 170 представників громадянського суспільства, бізнесу, наукових кіл та систем ООН, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку.
Генеральна асамблея ООН – головний дорадчий орган ООН. До неї входять представники всіх держав-членів організації, кожна з яких має один голос. Рішення з важливих питань, таких як питання миру та безпеки чи прийом нових членів, потребують більшості у дві третини голосів. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю.
Генеральна асамблея – єдиний універсальний орган, який несе відповідальність за мир та безпеку, розвиток, ліквідацію бідності та інфекційних захворювань, роззброєння, забезпечення прав людини та захист довкілля.
У 1946 році у складі Генеральної асамблеї була 51 держава, зараз - 193. Наприкінці сорокових років її порядок денний був присвячений головним чином проблемам деколонізації. За 76 років Генеральна асамблея значно розширила коло обговорюваних питань і тепер займається ще й проблемами соціального та економічного розвитку, боротьбою з тероризмом, корупцією, незаконним обігом наркотиків та ВІЛ/СНІДом, захистом жінок, біженців та мігрантів, інвалідів, корінних народів та дітей, Основні принципи демократії, боротьба зі зміною клімату.
