ООН вам на допомогу: чи є шанс зробити рішення Радбезу дієвими
«Війна має закінчитися під час цієї сесії, Росія має бути притягнута до відповідальності. Зробімо 77-му сесію Генеральної Асамблеї ООН сесією кінця безкарності, а також відновлення поваги до Статуту ООН. Вибір за вами, члени ООН!» - написав в своєму «Твітері» у день відкриття нової сесії Генасамблеї ООН постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. На прийняття доленосних рішень натякає і гасло нинішньої сесії ГА ООН – «Переломний момент: трансформаційні рішення для взаємопов’язаних викликів».
Важливі сигнали від нашої країни щодо змін правил колективної безпеки анонсує президент Володимир Зеленський. Він виступить на засіданні ГА ООН сьогодні опівночі. До речі, Зеленський буде виступати в онлайн-форматі, що само по собі є унікальним фактом. Раніше жодному світовому лідеру не дозволяли участь в тижні високого рівня ГА ООН в дистанційному форматі.
Що ж можна очікувати від ООН? І як потенціальні рішення можуть вплинути на російсько-українську війну?
Позбавити права вето Росію: через петицію, мітинг і допомогу партнерів
Архітектура світової безпеки дала тріщину. ООН, яка в 1945 році створювалась як організація, метою якої є підтримання й зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвиток співробітництва між державами світу, виявилась абсолютно беззубою в російсько-українській війні. Реальність така, що Радбез ООН не може прийняти жодного жорсткого або дієвого рішення проти Росії і на захист України: ні небо над нашої країною закрити, ні зорганізувати міжнародну операцію з підтримання миру та безпеки. Зауважимо, що на відміну від Резолюцій ООН, рішення Радбезу є обов’язковими до виконання!
Всі 15 засідань Радбезу, які відбулись від моменту повномасштабного російського вторгнення в Україну, перетворювались виключно на обмін думками, заявами. А нерідко Росія взагалі намагалась використати майданчик Радбезу ООН задля популяризації своїх хворих фейків, на кшталт наявності американських біолабораторій в Україні (див. В ТЕМУ).
Виходячи з цього, викристалізовується очевидне рішення щодо подальшого реформування Радбезу ООН. Потрібно, зокрема, переглянути можливості права вето Росії! Наші партнери вирішили починати здалеку. США, вустами своєї представниці при ООН Лінди Томас-Грінфілд, ініціювали жорстке дотримання принципу пояснення застосування права вето. Україна намагається «скоротити» шлях до позбавлення країни-агресорки вирішального голосу в Радбезі ООН. Першого вересня українські парламентарі запустили петицію щодо позбавлення Росії права вето, а за день до цього – звернулися до американського історика Тімоті Снайдера порушити в наукових колах питання незаконності перебування Росії в ООН.
«Ми просимо Антоніу Гутерриша та ООН надати документи, які засвідчують підстави членства Російської Федерації в ООН (див. Довідка «КП»). У разі відсутності таких документів – ми вимагаємо припинити фіктивне членство Російської Федерації в ООН. Двері ООН для Російської Федерації мають бути зачинені, тому що для вступу до ООН Російська Федерація, відповідно до 4 статті Статуту ООН, повинна зупинити агресивну війну в Україні та повернутись до міжнародно визнаних кордонів. Тільки миролюбиві держави можуть стати членами ООН. Такий курс дій позбавить Росію права вето в ООН, яке блокує багато мирних рішень, і відновить мир і порядок у міжнародному співтоваристві», - сказано в петиції, яку за два тижні підписали майже 90 тисяч осіб. А щоб документ офіційно розглянули, потрібно заручитись підтримкою ще 60 тисяч осіб.
21 вересня за сприяння української діаспори в Нью-Йорку має відбутись чисельний мітинг з закликом до ООН виключити РФ з ООН та Радбезу.
- Мета проста - досягти більшого розголосу заклику: виключити РФ з ООН та Радбезу. Юридичних аргументів для цього більш ніж достатньо. Тепер потрібні аргументи публічного тиску, - каже народна депутатка Альона Шкрум.
Представники України на 77-мій Генасамблеї ООН (другий ряд, зліва направо): Сергій Кислиця, Дмитро Кулеба, Денис Шмигаль. Фото: facebook.com/dshmyhal
Все після закінчення війни?
Експерти ж сумніваються, що до кінця 2022 року вдасться домогтися позбавлення Росії права вето в Радбезі ООН.
- Вірогідність того, що у короткостроковій перспективі Росію позбавлять права вето в Радбезі ООН, низька, - каже експерт-міжнародник Олег Саакян. Він пояснює, що відповідне рішення потребуватиме змін до Статуту ООН. Відповідно, знадобиться рішення Генасамблеї ООН.
- Якщо Росія і надалі буде продукувати жорстку агресію проти України чи саботувати рішення Радбезу ООН, то не виключаю, що в середньостроковій перспективі міжнародна спільнота може вийти на рішення про позбавлення її права вето. І це рішення буде прийматись на Генасамблеї ООН, - зазначає Олег Саакян. – Чинна архітектура колективної безпеки вибудовувалась після Другої світової війни. І якщо вона буде перебудовуватись – хоча поки що немає бачення, як це саме має відбуватись, – то це станеться після завершення російсько-української війни.
Не виключено, що голос Росії в Радбезі можуть спробувати «приглушити», розширивши перелік постійних членів Радбезу ООН, які матимуть право вето. Наприклад, такими країнами можуть стати Індія чи Венесуела або навіть Туреччина.
- Ми бачили, як пан Ердоган (президент Туреччини. - Авт.) висловлював узгоджену позицію африканського континенту, який не представлений в Радбезі ООН. Наразі ООН має західно-центристський характер, що не задовольняє цілу низку країн у світі, - підкреслив Саакян.
Припустімо, що Україні та нашим міжнародним партнерам вдасться видворити Росію з ООН чи забрати у неї можливість блокувати рішення Радбезу. Що зміниться на практиці?
- По-перше, у такому випадку Росія позбавиться найтоповішого майданчика в світі для розповсюдження своєї брехні та пропаганди. По-друге, ми побачимо іншу, більш дієву політику ООН. Сьогодні кадрова присутність РФ в різних комітетах, комісіях та низового порядку служб ООН відчутна. Відповідно Росія має неабиякі впливи на формування планів, узгодження програм та заяв Організації як на низовому, так і найвищому рівні, - пояснює Олег Саакян.
В тему
Засідання Радбезу ООН під час повномасштабної війни
24 лютого
О 4.30 ранку за київським часом Радбез ООН провів термінове засідання з приводу загострення ситуації довкола України. І це засідання спочатку планувалось як реакція на звернення так званих «ДНР» і «ЛНР» до російського президента з проханням надати військову допомогу. Засідання ініціювала Україна.
25 лютого
Радбез ООН розглянув резолюцію про засудження російської агресії в Україні. Документ підтримали 11 із 15 членів Радбезу. Проти проголосувала лише Росія, три країни утрималися. Скориставшись вето, Росія заблокувала документ.
27 лютого
На третьому за тиждень засіданні, що стосується повномасштабної війни Росії проти України, Рада Безпеки ООН проголосувала за проведення спеціального засідання Генеральної Асамблеї ООН для засудження агресії Росії проти України. За це рішення проголосували 11 з 15 країн-членів, проти була Росія. Три країни - Китай, ОАЕ та Індія - утрималися.
4 березня
За ініціативою України відбулось екстрене засідання Ради безпеки ООН з приводу обстрілів російськими окупантами Запорізької АЕС. Вони влучили в перший енергоблок. На АЕС виникла пожежа. На цьому засіданні Україна звернулась із закликом започаткувати операцію з підтримання миру та безпеки.
- На засіданні Радбезу ООН ми закликали закрити небо над Україною та започаткувати операцію з підтримання миру й безпеки. Мета - вберегти небезпечні об'єкти. Світ має не спостерігати, а допомагати, - повідомив президент України Володимир Зеленський.
11 березня
Засідання відбулось за ініціативи Росії. Головна тема для дискусії - «обговорення військово-біологічної діяльності США на території України».
5 квітня
Велика Британія скликала засідання Радбезу ООН, щоб обговорити масові убивства в Бучі на Київщині, вчинені російськими військовими.
11 квітня
Албанія і США ініціювали засідання Радбезу для обговорення наслідків війни для жінок та дітей в Україні.
19 квітня
На засіданні Радбезу ООН обговорювалась гуманітарна ситуація в Україні, спричинена російським вторгненням. Ініціатором обговорення цього питання виступила Велика Британія, яка в цей період головувала в Раді Безпеки.
5 травня
Сполучені Штати як країна, що головувала в Раді безпеки у травні, скликала засідання Ради безпеки ООН задля обговорення проблем захисту цивільного населення та цивільної інфраструктури в Україні в умовах російської агресії. Ці кроки зроблені в рамках нещодавно ухваленого порядку денного роботи РБ на 2022 рік «Підтримання миру та безпеки України».
29 червня
Відбулось засідання Радбезу, на якому обговорювали питання ракетних обстрілів Росією мирних українських міст. Але все звелось до того, що шість країн Ради безпеки ООН та Україна представили спільну заяву щодо засудження російських ракетних ударів по українських містах, у тому числі в торговельному центрі Кременчука.
23 серпня
Російська Федерація запросила проведення 23 серпня термінового засідання Радбезу ООН «щодо ситуації навколо Запорізької АЕС». Кремль намагався перекласти вину за обстріл стратегічно важливого об’єкту на ЗСУ.
24 серпня
Ще одне засідання Радбезу в рамках пункту порядку денного «Підтримання миру та безпеки України». Його ініціаторами виступили США та низка європейських країн. Розглядали наслідки піврічного вторгнення РФ в Україну. Наші дипломати наполягали, щоб це питання розглядалось символічно в День Незалежності України та дату півріччя повномасштабного російського вторгнення.
6 вересня
Засідання Радбезу ініціювала Росія. Тема дискусій - ситуація на Запорізькій атомній електростанції.
7 вересня
Радбез ООН зібрався на запит США та Албанії для обговорення насильницької депортації Росією громадян України. На цьому засіданні повідомили, що Програма розвитку ООН приступила до оцінки наслідків розв'язаної Росією війни для умов життя, доступу до охорони здоров'я, освіти, засобів до існування, а також впливу на загальний рівень бідності. Результати дослідження планується оприлюднити у грудні.
8 вересня
І знову засідання на вимогу Росії. Цього разу РФ ініціювала обговорення на тему постачань західної зброї в Україну.
«Воєнні» рішення Генасамблеї ООН
2 березня
Переважною більшістю в 141 голос ухвалили досить жорстку резолюцію щодо засудження агресії РФ проти України. Заклик до Росії вивести війська з української території.
24 березня
Генасамблея 140 голосами ухвалила резолюцію «Гуманітарні наслідки агресії проти України». У документі зафіксовано заклик до Росії вивести війська з України та зазначено перелік воєнних злочинів РФ проти мирного населення України та цивільних об’єктів.
7 квітня
Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію щодо призупинення членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини.
26 квітня
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, що вимагає від постійних членів Ради безпеки обґрунтовувати використання права вето. Передбачається така процедура: якщо один або декілька країн - постійних членів Радбезу скористались правом вето, то протягом 10 днів скликається засідання Генасамблеї ООН для проведення дебатів щодо ситуації, стосовно якої було висловлено вето.
Відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, Рада Безпеки несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Він може бути скликаний будь-коли при виникненні загрози миру. Статут зобов'язує всі держави-члени виконувати рішення Ради.
Рада Безпеки уповноважена «розслідувати будь-яку суперечку чи будь-яку ситуацію, яка може призвести до міжнародних тертям чи викликати суперечку, для визначення того, чи не може продовження цієї суперечки чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру та безпеки».
Він «визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру чи акту агресії та робить рекомендації або вирішує, які заходи слід вжити для підтримки чи відновлення міжнародного миру та безпеки».
Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир та безпеку, у тому числі пов'язані із застосуванням збройної сили.
На практиці діяльність Радбезу з підтримки миру та безпеки полягає у визначенні тих чи інших санкцій проти держав-порушників; запровадження миротворчих формувань у зони конфлікту; організації постконфліктного врегулювання, включаючи запровадження міжнародної адміністрації у зоні конфлікту.
До складу Ради входять 15 держав-членів - 5 постійних та 10 непостійних, які обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін по 5 щороку. 5 постійних членів – Китай, Росія (до 1991 року – СРСР), Великобританія, США та Франція мають право «вето», тобто можуть заблокувати будь-яке рішення всього Радбезу ООН. Росія та Китай регулярно його використовують, наприклад, щодо війни в Україні. Росія – країна-агресор, яка напала на Україну, блокує всі рішення Ради безпеки, які засуджують цю агресію, а тим більше закликають до відповіді за військові злочини в Україні.
