Мешканці Херсона: У нас зараз радісний мандраж
Новини з Херсона змусили українців якщо не спати в ніч на п'ятницю, 11 листопада, то принаймні стежити за скупими, але обнадійливими повідомленнями з півдня України. Окупанти безславно покидають місто, залишаючи після себе розгром та мінні поля, але місцеві жителі, яким вдається вийти на зв'язок, запевняють: усе відновлять, головне – український прапор повернеться до Херсона.
Біжать, гублячи штани
Декілька тижнів росіяни показово «евакуювали» (читай – депортували) місцевих жителів на інший берег Дніпра, грабували установи та будинки, вивозили музейні архіви й пам'ятники. «Друга армія світу" ганебно тікала, вдаючи, що все йде за планом, так і було задумано – принаймні так повідомляли російські телеканали.
Вранці 11 листопада окупанти спробували знищити вежі мобільного зв'язку, електромережа вже до цього працювала зі збоями, про теплопостачання й думати забули (ТЕЦ підірвали вранці у п'ятницю), натомість залишилося недоторканим газопостачання.
- Також у місті пошкоджено телевежу, ТЕЦ, обленерго та водоканал. Зруйновано і Антонівський міст, немає кількох прольотів, - повідомив блогер із Херсона Костянтин Риженко. - Русня підірвала його під час відведення військ. Наразі мирні жителі не можуть потрапити до себе додому. Цинізм найвищого рівня.
Йдеться про депортованих на лівий берег містян, які наразі застрягли у населених пунктах Олешки та Гола Пристань. Самі російські вояки тікали з міста на човнах.
За повідомленнями, які вдалося передати жителям, що залишилися, у Херсоні вже сталася гуманітарна катастрофа: за водою люди ходять на річку, хліба залишилося дуже мало, продуктів не вистачає. Щоб упіймати мобільний зв'язок чи інтернет, треба виходити на вулицю та шукати місце, де ловить. Іноді пробивається український мобільний зв'язок, іноді - російський.
- Ті з росіян, хто не встиг втекти, перевдягаються у цивільний одяг та ховаються у житлових будинках. Форму викидають на смітник, – кажуть мешканці. Вони навіть виклали фото, на якому видно, як у пакеті на смітнику лежить згорнута військова форма російського зразка.
Російські солдати швиденько перевдяглися у цивільне, а форму викинули на смітник. Фото: t.me/jurnko
Мешканці здирають прапори РФ
У самому місті відчувається паніка, але лише з боку переляканих росіян. Місцеві жителі дістають українські прапори, дехто вже не боїться вийти з ними на вулицю, навіть у центр міста. З'являються повідомлення про пікапи та БТРи з прапорами України на вулицях Херсона, але поки що офіційного підтвердження цьому немає, як і фотографіям військовослужбовців ЗСУ у Шуменському районі Херсона.
- Мешканці здирають російські прапори та символіку з білбордів, вивішують прапори у вікнах та на будинках. Вже всім зрозуміло, що 11.11 – це дата звільнення Херсона від російських загарбників, – каже мешканець міста Олексій Ярцев.
Над будівлею Херсонської обласної військової адміністрації вже піднято прапор України, щоправда, це зробили жителі міста. Як тільки-но там з'являться українські солдати, повернення Херсона до складу України буде офіційно зафіксовано.
- Вісім місяців ми жили у пеклі і як могли показували, що херсонці не раді росіянам, що це захоплення і жодні фейкові "референдуми" нічого не змінять. Колаборанти, які бігали за російськими паспортами, наразі тікають разом із російськими солдатами, - стверджує Ярцев. – Ми розуміємо, що буде зачистка міста та, найголовніше, розмінування. Дуже багато об'єктів росіяни замінували наостанок. Ну а чого від них ще можна було чекати?
Просування ЗСУ сповільнилося... але є нюанс
Вже давно у Херсоні ходить приказка, що раніше за російський рубль давали 60 українських копійок, а нині за рубль можна дістати в обличчя. Рублі з торгівлі викидалися незважаючи на погрози окупантів: російські гроші торговці просто не приймали як оплату, вимагаючи українську гривню.
Підірваний росіянами при втечі з Херсона Антонівський міст. Фото: t.me/jurnko/
- Також мало хто дивився і слухав російські телеканали, радіо, люди як могли чинили опір цьому засиллю. Дітей удома навчали, що є правда, а що брехня. То діти першими за українські прапори і схопилися, мовляв, давай на вулицю - наших зустрічати! – каже Олексій Ярцев. – Хоча, звичайно, є ще небезпека: хто зна, де мінні "подарунки" залишилися.
Херсонці поки що не думають, що робити з російськими підручниками та книжками, – мовляв, не росіяни, щоб спалювати їх у дворах шкіл, але й залишати у себе не збираються. Наразі вся увага прикута до околиць міста, звідки чекають заходу українських солдатів.
В одному з міських чатів навіть з'явилося напівжартівливе-напівсерйозне повідомлення: «Просування українських сил до центру Херсона сповільнилося, бо їм доводиться прориватися крізь натовп місцевих жителів, які намагаються обійняти солдатів».
Житель міста Олексій Ярцев згадує, як під час харківської визвольної операції солдати говорили, мовляв, ЗСУ зіткнулася із серйозною проблемою – не вистачало українських прапорів, щоб встановлювати їх у кожному звільненому населеному пункті. Жарти жартами, але темпи звільнення справді були стрімкими. Добре, що місцеві жителі від очей окупантів надійно заховали прапори України. Їх і ставили.
– У нас наразі такий мандраж, що словами не описати, – ділиться херсонець. – Усі збуджені, але не панічно, а радісно. Усі впевнені, що нарешті закінчується цей страшний період нашого життя. Останнім часом тут людей практично на вулицях не було, мало що працювало: пара магазинів, ринків - та й усе, мабуть. Все життя було до трьох-чотирьох годин дня, та й то переважно на Центральній вулиці плюс 100-200 метрів від неї вбік. О сьомій вечора на вулиці вже нікого немає від слова «зовсім».
Ситуація змінюється настільки стрімко, що наразі важко сказати, що буде у Херсоні на момент виходу публікації. Проте цілком зрозуміло, що Збройні сили України повертають південні міста та селища, тому… приготуватися Мелітополю, Криму й Донбасу ?
