У посольстві України в Мадриді стався вибух. За словами офіційного представника МЗС України Олега Ніколенка, до посольства надійшло поштове відправлення, яке під час огляду вибухнуло в руках коменданта. "Комендант отримав незначні поранення, його наразі госпіталізовано, йому надається необхідна медична допомога. Загрози його життю немає", - повідомив Ніколенко. Інші співробітники посольства не постраждали.
Пізніше посол України в Іспанії Сергій Погорельцев розповів про подробиці інциденту. У коментарі українським ЗМІ він сказав, що вибухнув не лист, як повідомляли раніше, а бандероль, яка знаходилася у великому пакеті, що був адресований послу.
За словами Погорельцева, пакет не був схожим на диппошту, був без зворотної адреси і викликав підозру в однієї із секретарок посольства, яка передала пакет комендантові.
- У пакеті виявилася коробка, тому у коменданта з'явилися підозри, і він сам - щоб нікого не було поряд - вийшов із цією "поштою" у двір, перш ніж її відкрити. А щойно відкрив, почув, що там щось клацнуло, моментально її відкинув і вже тоді почув вибух, – розповів Сергій Погорельцев.
- Незважаючи на те що комендант посольства вже не тримав коробку в руках, вибух пошкодив йому руки, і він каже, що отримав щось на кшталт контузії, - додав посол.
Національна судова колегія Іспанії відкрила попереднє провадження за фактом вибуху в посольстві України в Мадриді, кваліфікувавши його як терористичний злочин.
- Розсилка вибухових пристроїв у посольства тієї чи іншої країни – це звичайна практика у діяльності терористичних організацій та держав. Це робиться для того, щоб залякати і змусити рефлексувати владу тієї країни, на посольство якої було скоєно напад. І виходячи з нинішньої ситуації, можна припустити, що цю практику ісламських терористичних організацій взяло на озброєння ФСБ Росії. І події в Іспанії можуть бути початком хвилі нападу на наші посольства. Тому диппредставництвам, особливо їхнім кур'єрським службам, потрібно посилити увагу до поштових передач. В українських посольствах відповідні інструкції існують, і їх потрібно застосовувати ретельніше, - розповів «КП в Україні» дипломат, експосол України в Білорусі Роман Безсмертний.
- В історії були випадки нападів на наші дипустанови та співробітників. Але вибухівка в конверті - це вперше, - сказав українській службі ВВС джерело в МЗС країни. І справді, українські диппредставництва вже зазнавали нападів у різних країнах. Найбільше – у Росії.
2014 року активісти ультраправої партії «Другая Россия» закидали посольство України у Москві димовими шашками. Як повідомили у пресслужбі ГУ МВС РФ у Москві, поліція затримала п'ятьох людей, які намагалися проникнути на територію посольства України.
2021 року в Санкт-Петербурзі невідомий напав із ножем на охоронця консульства України. На записі відеокамери стеження було видно, як чоловік із паперами та пакетом у руках стоїть перед дверима консульства. Коли двері відчиняються, чоловік кілька разів б'є ножем чергового коменданта консульства і йде, викинувши папери. Нападник був у медичній масці. Неподалік будівлі знаходився наряд поліції, який затримав нападника, а потерпілому викликали швидку допомогу.
У 2018 році в столиці Греції - Афінах невідомі здійснили спробу нападу на посольство України з пляшками із запальною сумішшю. Постраждалих не було. Але тодішній глава МЗС України Павло Клімкін повідомив, що нападниками були радикали, які напали "під впливом Росії".
Напади на посольства іноді закінчуються трагічно.
Загалом напади на посольства та консульства не така вже й велика рідкість у світі. Деякі з них закінчувалися трагічно.
1975 року німецькі ліві радикали з "Фракції Червоної армії" захопили посольство ФРН у Стокгольмі. Тоді загинули двоє людей, ще двоє отримали поранення.
Через кілька місяців після Ісламської революції у листопаді 1979 року натовп релігійних студентів захопив американське посольство в Тегерані. Майже півтора роки 52 співробітники дипвідомства провели у заручниках. У квітні 1980 року збройними силами США було проведено спецоперацію з метою порятунку заручників із посольства США у Тегерані. Операція закінчилася повним провалом. Загинуло до десяти американських військових. Заручників було звільнено у 1981 році в результаті переговорів.
Внаслідок вибуху біля ізраїльського посольства в Лондоні у липні 1994 року отримали поранення 14 людей. Бомба була закладена в автомобілі. Посол Ізраїлю та британська розвідка підозрювали в організації вибуху проіранський рух "Хезболла".
Заходи жорсткої економії, вжиті в Греції для подолання фінансової кризи 2008 року, спричинили активізацію радикалів-анархістів із так званої "Змови вогняних осередків" (ЗВО). У листопаді 2010 року бойовики ЗВО організували серію вибухів та спроб вибухів біля посольств низки країн в Афінах, у тому числі біля посольства Російської Федерації.
Посилка, адресована посольству Мексики, вибухнула у конторі компанії кур'єрської доставки пошти. Службовець отримав опіки рук. У наступні дні сталися вибухи невеликої потужності біля посольств Швейцарії та Бельгії. Поліція повідомила про вибух біля будівлі посольства Росії. Постраждалих не було.
Спрямованим вибухом було знищено небезпечні посилки в посольствах Болгарії та Чилі, а також посилка, адресована до диппредставництва Німеччини. Одна з бомб-посилок призначалася колишньому президентові Франції Ніколя Саркозі. Згодом поліція затримала двох підозрюваних в організації вибухів. При них була зброя, перуки та захисне спорядження.
Вересень 2012 року ознаменувався серією атак на західні посольства у багатьох країнах ісламського світу. Обурення нападаючих викликав рекламний ролик аматорського фільму "Невинність мусульман", в якому пророк Мухаммед був представлений у непривабливому світлі.
1 вересня 2012 року в Бенгазі було вбито американського посла. Посол США в Лівії Крістофер Стівенс та ще троє американців - фахівець з інформаційних технологій і два охоронці - загинули внаслідок збройного нападу на консульство Сполучених Штатів у місті Бенгазі. Під час нападів на американські об'єкти застосовувалися міномети й ракети. Понад 30 американців було евакуйовано з Бенгазі літаками.