Штучна матка для українців, або Чому депутати проштовхують у кодекси ектогенез
Незадовго до Нового року в Раду було подано законопроєкт, що називається, на межі фантастики. Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Дануца пропонує узаконити у Цивільному та Сімейному кодексах дітей, виношених та народжених поза людським тілом.
Це не перша спроба затвердити в правовому полі України поняття «ектогенез», яке стосується не теоретичних навіть, а поки що гіпотетичних наукових технологій.
З іншого боку, те, що здавалося міфом сто років тому, зараз є для нас реальністю. У тому числі й репродуктивні технології. Людству властиво втручатися у природу, намагаючись якісно її змінити. Чи є сенс у депутатській ініціативі, kp.ua радилася з правовиками та медиками.
Дискусія для генетиків, натхнення для фантастів
Ідея ектогенезу (зростання організму в штучному середовищі) сама по собі гуманна. Автор законопроєкту посилається на висновки ВООЗ, що щонайменше 50 мільйонів пар у всьому світі страждають від безпліддя. Метод ЕКЗ підходить не всім. А сурогатне материнство породжує свої проблеми, через що у багатьох країнах заборонене.
«Батьком» етногенезу вважається британсько-індійський генетик, біохімік та математик Джон Холдейн. У 1924 році на лекції в Кембриджському університеті він зачитав студентам вигаданий лист із майбутнього. Там йшлося про те, що якась пара у Франції народила першу дитину, виношену в штучному середовищі, а в 1968 році за допомогою нового методу щорічно народжувалося 60 000 дітей.
У Холдейна знайшлися свої шанувальники і свої критики. Зокрема, його звинувачували у спробі покращити людство проти законів природи та навіть говорили про ризики зміни ходу історії. Ідею ектогенезу охоче підхопили фантасти, розвиваючи думку про те, як збідніло і знеособилось людство, коли перейшло на розмноження в пробірках.
Пророцтво Холдейна про швидке впровадження нового методу не здійснилось. Але сама ідея не забута. Більш-менш серйозні дослідження у цій галузі розпочалися лише ближче до нашого часу.
Немовлята ростуть у спеціальних капсулах. Фото: scienceandstuff.com
Ягнята та мишки
У 2017 році американські вчені перенесли ембріони ягнят на 15-17-му тижні розвитку в біосумку з рідиною, яка за біологічними властивостями нагадувала внутрішньоутробну. До пуповин зародків приєднали апарати, які здійснювали фільтрацію повітря та насичували кров киснем.
Перебуваючи в біосумці, ягнята набрали вагу, обросли пушком і розплющили очі. Проте чекати 5 місяців – терміну закінчення вагітності вівці – дослідники не стали. Життя зародків припинили за чотири тижні. Розтин показав, що їхні внутрішні органи розвивалися так, якби знаходилися у природному середовищі.
У 2021 році в інституті імені Вейцмана (Ізраїль) вдалося виростити у схожій біосумці зародків мишей із п'ятиденних ембріонів. Вони дожили приблизно до середини природної вагітності, але експериментатори вважають свій досвід цілком вдалим.
У серпні 2022 року вчені з Кембриджського університету створили за допомогою стовбурових клітин синтетичні ембріони з мозком і серцем, що б'ється, деякі з них прожили в поживному середовищі майже 9 днів. Але в цьому експерименті людські яйцеклітини та сперма не використовувалися, та й мету він мав не вирощувати дітей, а створювати матеріал для трансплантації. З біосумками як штучними матками експериментували у Швейцарії, Японії, Китаї, інших країнах.
Зброя феміністок
Незважаючи на те, що ні ягня чи мишеня не з'явилося на світ, будучи відокремленим від матері, навколо ектогенезу відбувається бурхлива дискусія. Дуже активно ідею його розвитку підтримують одностатеві пари та феміністки. Для перших це можливість отримати спадкоємця «з сумки», вдавшись до донорського банку. Для других – можливість звільнити жінку від її «рабської ролі».
Вагітність – це важкий період, який може позбавити жінку роботи, поставити у залежність від чоловіка тощо. Існує загроза викидня, передчасних пологів, післяпологових фізичних та психічних ускладнень. Штучна матка позбавить страху, переживань і більшості ризиків. Зрештою, кувез, де виходжують недоношених немовлят, це теж прототип штучної матки.
Але якщо такі міркування можна віднести до егоїзму, є й інші аргументи «за».
– Існує чимало причин, через які жінка не може виносити та народити дитину, – каже професор, завкафедри неонатології Нацуніверситету охорони здоров'я України ім. Шупика Єлизавета Шунько. - Я не дуже підтримую такий напрямок, але медичні показання для нього, безумовно, є. І альтернатива сурогатному материнству також потрібна. Введення заплідненої клітини в чужий організм, це на мою особисту думку, є порушенням прав дитини, яка ще не народилася. Тому що сурогатний організм не може дати хороших умов для розвитку.
У той же час неонатолог зазначає, що ніхто не знає, як почуватиметься і розвиватиметься дитина в штучному середовищі.
– В Україні такі розробки ніколи не проводились. Це дуже складне питання, на яке немає однозначної відповіді і яке потрібно дуже серйозно вивчати, перш ніж вирішувати щось приймати, - робить висновок Єлизавета Шунько.
"Детоферма" від Хашема Аль-Гайлі. Фото: scienceandstuff.com
Аргумент – комп'ютерна графіка
Першу спробу провести «закон про штучну матку» було здійснено у липні 2019 року депутатом 8-го скликання Віталієм Купрієм. Його законопроєкт, який пропонував узаконити ектогенез у Сімейному кодексі, був відхилений без експертиз та обговорень. Схожий документ від Олександра Дануци, крім Сімейного, пропонує також доповнення до Цивільного кодексу, але не дуже відрізняється за змістом.
Пояснювальну записку доповнено новим і, на думку автора, вагомим аргумектом: «Нещодавно було опубліковано концепт штучної матки, здатний забезпечити народження понад 30 000 дітей на рік. Маючи безумовну репутацію одного з лідерів у галузі лікування безпліддя, Україна може створити належні умови для розвитку цієї технології якраз на території нашої держави».
Йдеться про проєкт EctoLife, який у середині грудня 2022 року представив світові науковий пропагандист і дизайнер з Ємену Хашем Аль-Гайлі (він же автор концепту готелю, що літає). "Дітоферма" дійсно розрахована на 30 000 немовлят за раз. Майбутні батьки поєднують яйцеклітину та сперматозоїди у пробірці, що дозволяє їм вибрати найбільш життєздатний генетичний матеріал. Зародок міститься в спеціальну капсулу, мати і батько можуть стежити за його розвитком через мобільний додаток і переживати все те, що переживає дитина.
Грандіозність проєкту вражає, але все це тільки комп'ютерна графіка.
- Технології зачаття поза тілом та вирощування до певної міри бластомерів (клітини, що утворюються внаслідок дроблення заплідненого яйця) є. Але штучної матки, де можна було б виносити дитину до народження, не існує. У жодній країні. Я не розумію, чому це має бути актуальним для України під час війни, – каже головлікар 5-го Київського пологового будинку Олександр Говсеєв.
Віз попереду коня
За інформацією директора Центру медичного та репродуктивного права Сергія Антонова, за спробами проштовхнути цей законопроєкт стоїть найбільша в Україні клініка репродуктивних технологій та сурогатного материнства.
- Такі законопроєкти узгоджуються та пишуть від імені цієї компанії. Комбінат, наскільки мені відомо, має велику лабораторію, де проводяться експерименти, у тому числі з ембріонами тварин. Можливо, вони хочуть це організувати чи дивляться на перспективу, але оцінити масштаби не можу. Мають бути як мінімум наукові публікації. А в Україні їх нема і ніколи не було.
У цивілізованих країнах світу, зазначає юрист, такі дослідження перебувають під посиленим державним контролем. Тому що йдеться не просто про медицину, а про біотехнології.
- В Україні через війну є ризики, що такий контроль може бути обмежений. Крім того, я не розумію, чому депутати ставлять віз попереду коня. У нас не ухвалено закон про допоміжні репродуктивні технології, єдиний документ, яким вони регламентуються, – це наказ МОЗ. У нас немає контролю за сурогатним материнством, ніхто не знає, яка доля багатьох таких дітей. А ми хочемо внести до кодексів поняття, які здатні ставити виробництво дітей на потік, але не перевірені науково, не оцінені з етичної точки зору, не регламектовані та взагалі не існують, – робить висновок Сергій Антонов.
Директор медичного та репродуктивного права вважає, що другий закон спіткає доля першого. Але камінчик щодо реакції суспільства закинутий.
Батьки пов'язані з дітьми через мобільний додаток. Фото: scienceandstuff.com
Конкретно
Що пропонує законопроєкт
У ст. 281 Цивільного кодексу України ("Право на життя") внести п. 8:
«Дозволяється розвиток ембріонів та виношування плодів людини із застосуванням методу ектогенезу (у штучному середовищі поза людським тілом) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, яка забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я».
У ст. 123 Сімейного кодексу України додати п. 4:
«У разі народження дитини в результаті застосування методу ектогенезу (у штучному середовищі поза межами людського тіла), батьками дитини є подружжя, яке дало згоду на застосування такого методу, за умови, що хоча б один із подружжя має генетичний зв'язок з дитиною».
