22 листопада
Завантажити ще

Протести у Франції набирають обертів: чи встоїть Макрон?

Протести у Франції набирають обертів: чи встоїть Макрон?
Фото: REUTERS

Францію знову роздирають масові протести. Третій день поспіль вирують масові заворушення через смерть підлітка алжирського та марокканського походження, якого застрелила поліція під час перевірки на дорозі.

Для придушення протестів задіяно 40 тисяч поліцейських

У Нантері, робочому містечку на західній околиці Парижа, де у вівторок застрелили 17-річного Наеля М., протестувальники палили автомобілі, зводили барикади на вулицях та кидали різні предмети у поліцію. Протестувальники писали на будинках "Помста за Наеля", а з настанням ночі підпалили банк.

Причому ці протести іноді переростають у відверте мародерство. У центрі Парижа було скоєно напад на взуттєвий магазин Nike, заарештовано 14 людей. Ще 16 було затримано з викраденими речами після того, як було розбито вітрину магазину на торговій вулиці Рю де Ріволі.

Сорок тисяч поліцейських було розгорнуто по всій країні - майже вчетверо більше, ніж у середу (28 червня). Сили RAID – елітний тактичний підрозділ Національної поліції Франції – були залучені до захисту правопорядку у містах Бордо, Ліон, Рубе, Марсель та Лілль. Але заклики уряду до деескалації насильства не знизили градус напруження. Національна поліція заявила в ніч проти четверга, що поліцейські зіткнулися з новими інцидентами в Марселі, Ліоні, По, Тулузі та Ліллі, які включали в себе й пожежі.

У Марселі поліція застосувала гранати зі сльозогінним газом під час зіткнень із молоддю у туристичному районі Старий Порт, повідомила головна газета міста La Provence. Щонайменше 667 людей було заарештовано по всій Франції протягом ночі, повідомив у п'ятницю міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен.

Президент Еммануель Макрон закликав до спокою протестувальників, проте, незважаючи на це, у четвер заворушення поширилися на великі міста Франції. А коли заклики не подіяли, французький президент скликав друге за три дні кризове засідання уряду. Через це Макрон навіть перервав свою участь на саміті Європейського Союзу в Брюсселі.

Протести просто переслідують французького президента

Загалом президенту Еммануїлу Макрону «щастить» на протести. Окрім бунту «жовтих жилетів» у 2018 році, вже у січні-квітні 2023 року відбулися протести проти пенсійної реформи, яку впроваджує Макрон. За даними Міністерства внутрішніх справ, на демонстрації по всій країні у березні вийшло близько 1,28 млн людей. Тоді навіть було скасовано більшість залізничних рейсів далекого прямування та близько 20% рейсів з паризького аеропорту Орлі.

Поліція застосувала сльозогінний газ у Парижі, у кількох містах сталися невеликі сутички протестувальників із правоохоронцями. Президент Еммануель Макрон вимагав підвищення пенсійного віку на два роки – до 64 років. І його задум тоді вдався – у березні уряд Франції ухвалив пенсійну реформу без наміченого на цей день голосування нижньої палати парламенту країни – Національних зборів.

Профспілки вважають пенсійну реформу несправедливою та невиправдано жорсткою та закликають провести референдум на цю тему. За даними опитувань, проти змін, запропонованих урядом, виступають дві третини французів.

Підтримка Макрона падає

Тому незадоволення президентом Макроном у них зберігається. Через рік після президентських виборів понад дві третини французів вважають, що переобрання Еммануеля Макрона у 2022 році було помилкою.

Як свідчить квітневе соцопитування, проведене Elabe на замовлення BFMTV, 69% опитаних французів вважають, що голосування за Макрона на президентських виборах 2022 року було поганим вибором для країни. А коли респондентів попросили назвати емоції, які їм спадають на думку від згадки про президента, найчастіше називають незгоду (44%), оману (42%) та гнів (39%).

Опитування продемонструвало розчарування та частини електорату, який підтримав Макрона у 2022 році, – близько 40% тих, хто голосував за нього у другому турі, зараз розчаровані його політикою.

За сферами життя понад три чверті французів (79%) вважають незадовільною роботу президента з питань охорони здоров'я, 77% – освіти та стільки ж – управління держфінансами та міграційною політикою; 75% - боротьбою з нерівністю; 73% – у питаннях захисту довкілля.

Щодо зовнішньої політики, невдоволення суттєво менше, але також значне – 60% французів незадоволені тим, як президент позиціонує Францію у світі та реагує на кризові ситуації міжнародного рівня.

Думка експерта

Тарас Загородній, експерт-міжнародник

– Нинішні протести можуть мати кілька причин. Перша – це імпульсивність самих французів, які спалахують, як сірник, з будь-якого приводу. Друга - вони можуть бути інспіровані ззовні, з тієї ж Росії. Москва у 2018 році активно підтримувала «жовті жилети», щоб розхитати французьку владу та змусити Макрона зменшити свою підтримку України. Тоді їй це частково вдалося, і цього ж вона домагається зараз, щоб Франція припинила постачання зброї Києву.

Що ж до самого Марона, то, незважаючи на падіння його популярності в країні, йому нічого не загрожує від цих протестів. Він відбуває вже другий президентський термін, йому нема чого втрачати, і він може не думати про свої рейтинги, адже втретє президентом поспіль, за законом, йому не бути.