25 листопада
Завантажити ще

Сакральна ціль чи відволікаючий маневр: чому Росія тероризує Харків

Сакральна ціль чи відволікаючий маневр: чому Росія тероризує Харків
Фото: ДСНС Харківської області

Харків зараз один із найбільш атакованих Росією. Крім щоденних масових обстрілів, російська пропаганда розпускає фейки про те, що найближчим часом Кремль спробує захопити місто. Наскільки реальною є така загроза і які насправді цілі переслідують окупанти, методично і безжально обстрілюючи обласний центр?

«Санітарна зона» на випаленій землі

Західні експерти припускають, що, обстрілюючи і знищуючи Харків, росіяни реалізують план створення так званих «санітарних зон» біля кордонів Росії, про які говорив російський диктатор Володимир Путін.

Видання The Economist написало, що країна-агресор хоче зробити із Харкова "сіру зону", використовуючи тактику "випаленої землі". Щось подібне, хоча меншою мірою, відбувається і на Сумщині, де окупанти обстрілами знищують прикордонні села. Умовно кажучи, московити відкинули всяке лицемірство і змінили концепцію з "ми вас звільнимо" на "ми вас знищимо". Тобто це чистий терор у своєму природному вигляді. Балістика, бомби, ракети, безпілотники б'ють навмання по місту - по лікарнях, школах,  будинках.

Ще одна версія: Харків може бути лише відволікаючим маневром росіян, які бажають відтягнути українських військових із Донбасу і там розпочати активну наступальну операцію.

Але повністю виключити те, що Путін відмовився від захоплення Харкова, також не можна.

- Але є ще й нематеріальні причини, через які Росія тероризує місто. Для Путіна Харків – це сакральне місто. На його думку, місто - російськомовне і тому має належати Росії. Кремль із 2014 року намагається встановити контроль над ним. А перед захопленням його треба бомбити і послабити, щоб потім він здався на милість переможця, - пояснює ексзаступник начальника Генштабу України та військовий експерт Ігор Романенко.

Харків обстрілюють і вдень,і вночі кілька разів на добу. Фото: t.me/synegubov

Харків обстрілюють і вдень,і вночі кілька разів на добу. Фото: t.me/synegubov

Чи буде спроба захоплення міста

Видання The Times називає Харків стратегічно важливим містом для російської армії через близькість до Донбасу та розвинену мережу залізниць, що проходить через місто: «Захоплення цього об'єкта, розташованого за 25 миль від російського кордону, дозволить Москві оточити українські війська на Донбасі», - передбачає видання.

Але військова операція із захоплення Харкова була б надскладним завданням для Росії. Тому головком ЗСУ Олександр Сирський вважає, що армія Росії при повторній спробі захопити місто зіткнеться із фатальними наслідками. За його словами, зараз Сили оборони зміцнюють фортифікації, крім того, для захисту стане в нагоді досвід бойових дій, коли восени 2022 року було звільнено значну частину області разом із Балаклією, Ізюмом та Куп'янськом. "Саме тоді стався масштабний обвал російського фронту. Якщо росіяни рушать туди знову, Харків стане для них фатальним містом", - сказав генерал.

Начальник Харківського гарнізону та Сил оборони Харкова генерал Сергій Мельник в інтерв'ю « Супільному » на запитання, чи може Росія готувати новий наступ, відповів, що від Росії можна очікувати чого завгодно, але на даному етапі росіяни «самі бояться того, що Україна ще зможе піти і вчинити контрнаступ з їхньої території. Тому чекати, що вони завтра чи післязавтра можуть піти у наступ – це фейк. Немає такого. Поки що вони здійснюють свої тактичні дії на сході нашої держави».

Щодо ситуації на Куп'янському напрямі, який веде до Харкова, то, за його даними, тактичної переваги там немає. "Ми просто стоїмо в обороні, вони намагаються щось зробити. Вже якийсь період часу вони нічого зробити не можуть. Рухаються туди-сюди, відправляють своїх людей на загибель, і на цьому все", - розповів генерал.

Окрім цього, зараз не спостерігається скупчення російських військ у прикордонних із Харківською російськими областями. Тобто, якщо росіяни намагатимуться взяти Харків, то їм потрібно буде перекинути туди частини з фронту та знизити наступ на Донбасі, чого вони наразі не планують.

Для штурму, як вважають деякі військові експерти, російське угруповання потрібно 100 000 – 200 000 осіб, а то й пів мільйона. Зібрати стільки солдатів без повномасштабної мобілізації Путіну навряд чи вдасться.

- Чи росіяни намагатимуться штурмувати Харків, стане відомо після того (як ми побачимо. – Ред.), де вони почнуть концентрацію своїх військ. Під час весняного призову на термінову службу вони планують призвати 150 тисяч людей. На сході України вони мають ще 120 тисяч. Тобто за бажання вони можуть зібрати сили для захоплення Харкова, але для цього потрібно зняти частини з фронту на Донбасі. Для взяття міста потрібно мати від 180 тисяч солдатів, залежно від того, якою буде техніка, – пояснює військовий експерт генерал Ігор Романенко.

Харків захищений потрійною лінією оборони

Але загалом від Росії можна очікувати чого завгодно. Тому зараз навколо Харкова зводяться кілька потужних ліній оборони. 2024 року область отримала від уряду чотири мільярди гривень на будівництво фортифікаційних споруд.

«Харків сьогодні захищений. Не з погляду неба. Щодо оборонних рубежів, що стосується нашого війська, то сьогодні Харків не перебуває в небезпеці. Сьогодні ми захищаємо абсолютно впевнено Харківську область», - заявив президент Володимир Зеленський.

Щоб увійти до Харкова, ворог має пройти через добре обладнані фортифікаційні ешелони оборони. За словами начальника ОВ Олега Синегубова, приблизно з 1 березня 2024 року в Харківській області розпочався третій етап будівництва оборонних споруд. Зводиться так звана друга лінія оборони – це фортифікація у найближчому тилу після лінії фронту.

Друга лінія оборони складається з мережі ВОПів – взводних опорних пунктів, які у свою чергу поєднуються у ротні опорні пункти (і так далі), створюючи суцільну смугу окопів та укріплень.

Кожному ВОП передують як вибухові, так і невибухові загородження. Вибухові встановлюють військові, коли починають використовувати ВОП. Невибухові - протитанковий рів і так звані "зуби дракона" (бетонні пірамідки в три ряди, які мають зупиняти бронетехніку противника) - облаштують цивільні будівельники прямо зараз по всій області.

"Зуби" виставляються на відстані 2-2,5 метри один від одного у шаховому порядку. Протитанковий рів має глибину та ширину – 2,5 метра. За такими інженерними загородженнями розміщується система траншей, бетонованих та небетонованих вогневих позицій, залізобетонних підземних бліндажів, перекритих та відкритих траншей.

"Тут, фактично, є всі види фортифікаційних споруд. Будівництво триває повним ходом. Що стосується метражу, це тисячі метрів проходів. Якщо говорити про кількість таких взводних опорних пунктів, то це сотні. Якщо брати бетонні споруди, що знаходяться тут, у тому числі як частина цієї фортифікаційної споруди, також їх будуть тисячі", – пояснив Олег Синєгубов.

Він запевнив, що нові оборонні споруди витримують попадання ствольної артилерії та РСЗВ. На третій лінії оборони зараз йде дооснащення зведених раніше позицій, а також буде приділено увагу організації кругової оборони міста.

Уламок модифікованої авіабомби. Фото: t.me/synegubov

Уламок модифікованої авіабомби. Фото: t.me/synegubov

Як захистити Харків від обстрілів з повітря

Щодо загроз з повітря, то, за словами президента Володимира Зеленського, захист проти КАБів має бути комбінованим - це ППО та авіація. Президент констатував, що після того, як українські захисники почали збивати російські винищувачі, ворог почав удосконалювати боєприпаси, щоб скидати їх з більшої відстані. Проти російських ракет потрібно використовувати системи Patriot, SAMP-T, а проти керованих бомб - літаки F-16, які можуть збивати російські літаки із цими бомбами.

«Ми маємо збільшувати кількість далекобійних систем ППО. Це перше. І інша зброя проти КАБів у нас розробляється, вітчизняна. Не говоритиму яка. Третій напрямок, мабуть, винищувачі. Тому що в небі треба також боротися», - сказав Зеленський.

"Багато проблем міста можна було б вирішити, якби Захід надав потужні системи протиповітряної оборони або F-16, які могли б відтіснити літаки, що несуть нові бомби", - зазначає The Economist.