Масова зміна українських послів: навіщо терміново знадобилася така кількість призначень
Президент Володимир Зеленський здійснює масштабне оновлення дипломатичного корпусу нашої країни за кордоном. Він уже визначився з кандидатурами близько 30 послів. Це третина всіх українських дипломатів найвищого рівня. Чим це викликано і наскільки запропоновані кандидатури будуть ефективними на своїй посаді – у матеріалі Коротко про.
За зовнішню політику відповідає президент
Ці кадрові рішення анонсувалися Зеленським наперед. «Ми готуємо посилення нашої команди – команди України. Зовнішньополітична робота наступного року буде ще більш напруженою, ніж цього, і має бути сильною. Наступний рік має стати часом встановлення миру – надійного миру», - сказав він.
Проте така масова зміна дипломатів викликає низку питань. Наприклад, деякі з них не пробули на своїх постах і двох років за загальноприйнятої норми чотири-п'ять. Тобто їх змінюють ще до завершення дипломатичної каденції. Крім цього, президент прибирає тих послів, яких сам і призначав.
- У нас у країні зовнішню політику веде президент, і він визначає, кого й коли призначати послами. Почасти це може бути планова ротація, інші – бо виявилися не такими ефективними, як очікувалося. Тобто, змінюючи послів, президент ніби визнає неефективність деяких напрямів своєї зовнішньої політики, – пояснює експерт-міжнародник Тарас Загородній.
Посилення азіатського вектора
Також Володимир Зеленський повністю замінює азіатський блок – послів у Китаї, Японії, Південній Кореї. Йде посол України в Китаї Павло Рябікін, призначений на цю посаду у 2023 році. Його місце має зайняти Олександр Нечитайло, раніше його планували призначити послом у Південній Кореї.
У Південній Кореї також зміни. Йде Дмитро Пономаренко, який працював там із 2022 року, а на його місце планують відправити Дмитра Сеника.
Посол України в Японії Сергій Корсунський, призначений у 2020 році, теж залишає свою посаду. Видання The Japan Times прокоментувало його відхід: «Під час дипломатичних перестановок планується замінити відвертого та харизматичного посла України в Японії Сергія Корсунського», - пише The Japan Times.
Корсунський підтвердив, що його термін уже минув, назвавши перестановки «нічим особливим». "За дипломатичною практикою у мене є пара місяців, щоб закінчити поточне призначення, - сказав він. - І в мене заплановано багато важливих заходів у зв'язку з річницею війни 24 лютого", додавши, що він буде в Японії до цього часу.
"Я виконаю всі свої зобов'язання", - сказав він. Сергій Корсунський заявив, що після цього піде з Міністерства закордонних справ. На його місце пропонується Юрій Лутківський, який багато років працює в українському посольстві і вважається одним із провідних японістів у нашій країні.
Послом у Туреччині стане Наріман Джелял – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, який провів майже три роки у російських в'язницях.
– У Китаї змінюють посла через складнощі, коли не змогли налагодити контакти з керівництвом країни. Але це не так вина посла Рябікіна, як офіційна позиція Пекіна на зближення з Росією. Можливо, інший посол якось спробує розтопити кригу у стосунках. У Японії Корсунський просто закінчує термін дипломатичної каденції. А ось із Південною Кореєю потрібно активізувати співпрацю, бо там є наш інтерес. Ця країна є дуже перспективною для нас. Вона може допомогти у модернізації нашої армії, озброєнні та ін., – вважає Тарас Загородній.
Послами стали не дипломати
Крім цього, посади послів також отримали й люди, які не мають відношення до дипломатичних відомств.
Так, наприклад, колишня міністр соціальної політики та ексзаступник керівника Офісу президента Юлія Соколовська поїде працювати до Іспанії. Ексгенпрокурор Андрій Костін стане послом у Нідерландах. Послом в Угорщині визначили вченого, доктора наук, депутата Закарпатської обласної ради та українського військовослужбовця Федора Шандора.
- Іноді не кадровий дипломат може бути ефективнішим за професіонала. Подивіться, як Трамп призначає послів, – це не завжди дипломати. Костін має досвід міжнародного спілкування, Шандор – етнічний угорець. Чому б це не використати, якщо вони зможуть рухати інтереси країни, – пояснює Загородній.
Під Трампа також потрібно міняти послів
Ще один резонансний указ – це звільнення постпреда України при ООН Сергія Кислиці. Він стане заступником міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. Як повідомляє ВВС, крісло постпреда в системі МЗС називають «електричним», адже за обов'язком служби він регулярно висловлює позицію України на найвищому глобальному форумі. Засідання Радбезу ООН з української тематики завдяки емоційності Кислиці часто сприймаються у Києві як своєрідний поєдинок між ним та його російським візаві Василем Небензем.
- У Кислиці також планова ротація. А окрім цього, оскільки в США змінилася влада, то й нам потрібно міняти дипломатів під них. Адже офіс та трибуна ООН все ж таки знаходяться в Америці. Нашого посла в США Оксану Маркарову теж треба міняти, бо вона увійшла у конфлікт із республіканцями, підтримуючи Байдена, – каже Тарас Загородній.
А на місце Кислиці пророкують кадрового дипломата Андрія Мельника. Свого часу, будучи послом Німеччини, він здобув славу жорсткого захисника інтересів України, який не обирає слів у своїх дискусіях з владою країни перебування. Тепер він отримає можливість демонструвати своє красномовство із найвищої трибуни на планеті.
Головою представництва України при НАТО стане Альона Гетьманчук — одна з найавторитетніших експертів-міжнародників у країні, переконана прихильниця членства України в НАТО. Наразі представником України при НАТО є Наталія Галібаренко, призначена на цю посаду у липні 2021 року.
А тим часом
Президент Володимир Зеленський ухвалив вірчі грамоти у послів трьох держав, які розпочали свою роботу в Україні. Про це він повідомив у своєму офіційному акаунті у фейсбуці. За його словами, йдеться про послів Китайської Народної Республіки, Саудівської Аравії та Сербії. "Привітав послів із початком дипломатичної місії в Україні, поспілкувався з кожним із них. Сподіваємось на активізацію співпраці між країнами", - написав президент.
