В Україні затримано двох генералів і одного полковника за звинуваченнями в неналежній обороні країни. Йдеться про бригадного генерала Юрія Галушкіна, генерал-лейтенанта Артура Горбенка і полковника Іллю Лапіна.
За версією ДБР, через недбалість цих офіцерів у травні 2024 року Росії вдалось захопити частину Харківської області.
Що це – дійсно покарання винних, «полювання на відьом» чи чергове оновлення командного складу ЗСУ? Журналіст Коротко про розбирався з допомогою експерта Українського центру дослідження проблем безпеки Олександра Коваленка.
- Генерали затримані, висунуті звинувачення у великих втратах і неналежній обороні Харківщини, але подробиць ніяких немає. Що відбувається?
- Точні дані є лише в Генштабі. Але про те, що російські окупаційні війська у 2024 році будуть намагатися проводити наступальні операції в Харківській області, ми знали заздалегідь. Росіяни накопичували ресурси, вони планували прорватися, але того ресурсу, який вони врешті-решт накопичили на травень 2024-го, було недостатньо, щоб якось критично загрожувати, наприклад, Харкову.
І це так і сталося. Росіяни досить швидко пройшли перші 3-4 кілометри сірої зони вглиб Харківської області. Але вони були зупинені у Вовчанську і навіть не дійшли до населеного пункту Липці. А це приблизно 4-5 кілометрів від кордону з Росією. Російські окупаційні війська зав'язли в цій локації саме там, де вони повинні були зав'язнути. Тобто з цієї точки зору підстав для претензій до генералів, які забезпечували захист Харківської області, не повинно бути. Але, повторюю, моя оцінка – зі сторони, я не знаю всіх подробиць, вони лише є в Генштабі.
- Чому ж тоді їх затримали?
- Наприклад, у формуванні лінії оборони рубежів є різні варіації - як можна забезпечувати їх оборону. Починаючи від кордону Російської Федерації усі основні шляхи регіонального, обласного а також навіть сільського рівня повинні були замінувати. Тотальне мінування цих шляхів забезпечило те, що російські окупаційні війська втрачали вже на першому етапі своєї наступальної кампанії значно більше техніки, ніж раніше.
Тож вірогідно, що є питання до цього аспекту оборони Харківщини. Мінне загородження проти піхоти, танків дуже важливе. Тому цілком можливо, що якась кількість техніки російських механізованих колон змогла прорватися на Харківщині в травні 2024 року, і цьому не було приділено достатньої уваги. Можливо, дії командування не додали нашим військам якихось можливостей тримати лінію оборони. Але підкреслюю, що це лише припущення.
За Юрія Галушкіна вже внесено заставу в 5 млн грн. Але його знову затримали за новим звинуваченням. Фото: Cуспільне/Лілія Гончарук
- А у нас дійсно великі втрати під Вовчанськом?
- Набагато менші, ніж російські. Ми мали набагато менше втрат, і досі ми тримаємо цей рівень. Росіяни, навіть маючи кількісну перевагу, втрачають більше в рази. У них на цьому напрямку діє група військ «Північ», яка складається з трьох груп військ, це такий собі мікс з групи військ «Бєлгород», «Курськ» та «Брянськ». А група військ «Брянськ» станом на сьогодні - це майже 55 000 особового складу. Це набагато більше, аніж ми маємо на Харківському напрямку, саме на півночі Харківщини.
Але навіть за таких обставин вони не можуть розширювати свою зону контролю. Адже те, що вони зайняли біля Вовчанська з травня минулого року, там вони і залишаються зараз. Отже, виникає питання: чи був їхній наступ успішним? Думаю, що ні. Особливо з урахуванням того, що ми там не використовуємо більшу кількість сил, ніж вони, щоб їх стримувати.
- Однак генералів затримали, але головнокомандувач Олександр Сирський також несе відповідальність. Чому немає претензій до нього?
- А це все пов'язано з рівнем виконання відповідних завдань його підлеглими, та треба ще довести що ці генерали дійсно не виконали ті чи інші завдання, які були перед ними поставлені. Адже є ще презумпція невинуватості.
Щодо головнокомандувача - то чому, наприклад не було претензій до головнокомандувача Валерія Залужного, коли в 2023 року зірвався наступ на Запорізькому напрямку і ми не вийшли на Токмак, Бердянськ? Напевне, були якісь об’єктивні причини. Тому це дуже складне питання – відповідальність вищих воєначальників.
- Затримання цих генералів можна вважати чисткою генералітету в Збройних силах?
- Цілком можливо, адже наша армія потребує рішучого оновлення. На жаль, у нас в армії ще дуже багато «совкового» підходу до керування армією та ведення бойових дій. До керування армії треба залучати людей, які мають зовсім інший, новий, сучасний погляд на армію і сучасні вимоги війни, а не часів кінця 80-90-х років. Тому частково можна погодитися з тим, що оновлення дійсно зараз відбувається. Прихильників старого підходу слід відсторонити від армії, і вони не повинні ухвалювати якісь важливі рішення. Це дійсно дуже важливо.
- У процентному співвідношенні скільки у нас зараз є старих офіцерів і скільки з'явилося нових?
- Думаю, що 50% на 50%. Тобто потрібно оновлювати армію та її керівництво. У нас сформувалися вже сучасні командири, які відзначилися з 2014 року і воюють понині. Наприклад, командувач Сухопутних військ генерал-майор Михайло Драпатий.
Але, на жаль, на сьогодні ось це ком'юніті старих за світоглядом командирів в Генеральному штабі зберігається і має там серйозні позиції. Так, вони намагаються мімікрувати, вони намагаються латентно себе якось позиціонувати, але, по суті, вони не змінюються. А все це на рівні вертикальних зав’язків в армії впливає на середні та нижчі ланки офіцерів і є негативним аспектом.
- Питання, яке буде суттєво вливати на подальшу ситуацію на фронті. Трамп розпочав свої мирні ініціативи, але Путін вже поставив ультиматум, що прийме лише повну капітуляцію України. І це ультиматум не лише Зеленському, але й Трампу. Як він буде на це реагувати – збільшить нам допомогу чи ні?
- Збільшить. Це не та людина, яка прийме ультиматуми. Він звик сам ставити умови, а не щоб хтось давив на нього. Він не піде на те, що буде знижувати його рейтинг та репутацію в світі. Президент, який поставив собі за мету «знову зробити Америку великою», не може піддаватися на вимоги якогось там диктатора. А якщо врахувати нарцисизм Трампа, то він і далі тиснутиме на Москву. Інакше він ввійде в історію як людина, яка програла Путіну.
Генерал-лейтенанту Артуру Горбенку призначили 60 днів у СІЗО або заставу у 25 млн гривень. Фото: armyinform.com.ua