Днями виповнюється 100 днів, відколи в Україні було офіційно засноване Міністерство національної єдності на базі колишнього Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За цей час очільник нової державної структури Олексій Чернишов, колишній керівник «Нафтогазу», став одною з фігур, які найчастіше з’являються в медійному просторі. Збіг обставин чи ні, але перед 100-денням міністерство отримало від держави 150 мільйонів гривень на розвиток своїх програм. Як і з яким ефектом можуть бути витрачені ці кошти - з Коротко про поділилися експерти.
На нове міністерство покладено місію повернути з-за кордону якомога більше біженців, які тікали від війни, і тісно комунікувати з тими, хто не захоче повертатися. Міністр Чернишов, він же віцепрем’єр, так часто підкреслював важливість такої роботи, що в народі з’явився мем про те, що «українці за кордоном важливіші за українців в Україні».
Перебуваючи на новій посаді, Чернишов зробив кілька прогнозованих заяв – у разі відновлення безпеки в Україну повернуться 30% тих, хто покинув її через війну, і що 50% чоловіків військовозобов’язаного віку готові повернутися вже зараз у разі вирішення питання з їх бронюванням. Ще міністр говорив, що нікого не повертатимуть на батьківщину із використанням примусових заходів, а будуть розроблятися певні практичні моделі, які заохочуватимуть повернення.
Також відомо, що при Міннац’єдності (така скорочена назва затверджена в постанові Кабміну, аби перебити народне «Мін’єд») буде створена Агенція національної єдності, яка займеться відкриттям Unity Hub – центрів єдності за кордоном. «Все дуже просто. Міністерство формує політики, а Агенція є інструментом їх реалізації», - пояснив Чернишов в інтерв’ю Укрінформу.
- Державний орган виконавчої влади, який займається поверненням мігрантів, має бути, працювати і фінансуватися. Після завершення війни це стане одним з найбільш актуальних завдань для державної політики, - вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Політолог відмовився прогнозувати, на що будуть витрачені 150 мільйонів гривень, однак зазначив, які програми, на його думку, мають бути пріоритетними.
- Це програми повернення тих, хто втратив житло через бойові дії. Спеціальна програма для таких людей має бути ухвалена і профінансована. Бажано, щоб вона була прив’язана до конкретних міст, де є найбільша потреба у робочих руках.
Як свідчить інформація на сайті міністерства, останнім часом Олексій Чернишов був щільно зайнятий закордонними поїздками з метою підтримки українців за кордоном і переговорів щодо відкриття Unity Hub – тих самих центрів єдності. Нібито вже є певні домовленості з Іспанією, Німеччиною та Чехією. Іспанія вже фактично готова виділити приміщення - про це говорилося під час зустрічі Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Педро Санчесом.
У таких центрах, за словами Чернишова, можна буде отримати допомогу з оформленням документів, консультації щодо працевлаштування, а також долучитися до культурних і освітніх ініціатив.
- Комунікація з представниками нашої нової діаспори потрібна вже зараз, - зауважує Володимир Фесенко. - Треба встановити контакти з міграційними службами країн-партнерів, дослідити, які категорії мігрантів готові безумовно повернутися, але чекають закінчення бойових дій, які хочуть повернутися, але мають певні проблеми з умовами на батьківщині. Требо розуміти, з ким і як треба буде працювати після закінчення війни.
Чи будуть виділені кошти на створення Unity Hub, чи для них передбачене окреме фінансування, поки невідомо.
Власне, самого міністерства ще немає. Із затверджених керівників – міністр Олексій Чернишов та держсекретар Кирило Домбровський, який займав таку ж посаду в Мінреінтеграції. Розділ «Структура» на сайті Міннац’єдності заповнюють ті самі розповіді про закордонні поїздки, переговори і хаби.
- Зараз діяльність Міннац’єдності зводиться в основному до інформаційних хвиль. От ми створюємо хаб, от наші прогнози по поверненню... Все пояснює бюрократично важливий момент. Досі відбувається переформування Мінреінтеграції, і це займає досить багато часу. Треба перебити печатки, затвердити новий штатний розклад, створити нові департаменти, провести звільнення, набрати на роботу нових людей. Нове міністерство простіше створити, ніж все це перелопачувати, - каже кандидат політичних наук Олексій Якубін. – Частину людей Чернишов забере з «Нафтогазу», я знаю, що шукали фахівців, які знаються на інформаційних проєктах. Ста днів на це явно не вистачить, процес може затягнутися і на пів року.
Політолог припускає, що частина із 150 мільйонів буде витрачена на перебудовні процедури. Щодо хабів, то вони, окрім рекрутингової і культурної мети, можуть мати приціл на майбутнє використання в електоральних цілях.
- Формально є заборона проводити вибори за межею посольств і консульств, але коли питання стане актуальним, можна внести до закону зміни, які зроблять хаби єдності тимчасовими представництвами нашої дипмісії, і в них можна буде відкривати виборчі дільниці, - міркує Олексій Якубін.
Повною мірою ефективність Міннац’єдності можна буде оцінити після війни. Коментатори в соцмережах пишуть, що зараз зовсім інші пріоритети, і вимагають, щоб 150 мільйонів передали на ЗСУ. Водночас треба визнати, що в масштабах катастроф, які переживає Україна, це не така вже й велика сума.
- Можливо, спрацювали амбітні можливості самого Чернишова, він має добру репутацію і в Офісі президента і у самого Зеленського. В міністерстві є розуміння, що потрібно щось робити, потрібно працювати з мігрантами. Але на реальні круті державні програми – створення робочих місць, матеріальна підтримку, виплата допомоги на повернення - Україна фінансово не здатна, - констатує політтехнолог Олег Постернак. – Все, що буде вигадано зараз, не має сенсу, поки тривають бойові дії. Єдине, що може міністерство – це просити зменшувати тимчасовий захист і підтримку біженців, щоб змусити частину повернутися. Але не всі європейські країни підуть на це. І Німеччині, і Іспанії потрібна робоча сила, а багато українців за три роки вже інтегровані в їхні суспільства.
На думку політолога, скоріш за все зараз поставлено «галочку», що міністерство працює.
- А без грошей воно працювати не може, тому буде: ось ми щось робимо - програми, культурні заходи. Ще одне завдання комунікації з мігрантами полягатиме в тому, щоб у майбутньому відшліфувати їхню політичну позицію до виборів. Досвід Молдови показав, що це величезний ресурс, який може навіть визначати абсолютно інший вектор політичного розвитку суспільства.