Молоді рітейлери під ударом: гіганти ринка електроніки нищать здорову конкуренцію в Україні
Поки Україна бореться за свою незалежність на фронті, внутрішній ринок електроніки зазнає проблем через розбірки між великими та малими гравцями ринку. У хід йде все – від адміністративного тиску та корупцпційних схем до інформаційних атак.
Вистояли, але…
За останній рік експерти фіксують зростання замовних публікацій, спрямованих на дискредитацію компаній, які зуміли адаптуватися до умов війни та здобути прихильність споживачів. Хто це вчиняє – немає ніякого секрету: «стовпи» ринку електроніки втрачають позиції на користь молодших і більш гнучких конкурентів.
За словами політичного експерта, юриста Михайла Шнайдера, у той час як традиційні ритейлери поступово втрачають вплив, на українському ринку електроніки стрімко зростають нові компанії — наприклад, «Техноїж», «Яблука», «Стилус» і «Ябко», які зробили ставку на діджиталізацію, локальні канали збуту та швидке реагування на виклики воєнного часу. Завдяки цьому вони не лише вистояли, а й вийшли в лідери сегменту.
Однак саме їхній успіх став причиною скоординованого тиску з боку великих гравців. Представники молодих компаній називають головними ініціаторами атак групу «Комфі» — одного з найбільших ритейлерів країни — та офіційного дистриб’ютора Apple в Україні, компанію «Азбіс». За їхніми словами, ці структури використовують нечесні методи, включно з адміністративним ресурсом і медійними кампаніями, щоб витіснити конкурентів і повернути собі монопольні позиції.
Інсайдерська інформація від екс-співробітників «Комфі» розкриває масштабні зловживання всередині компанії. За їхніми даними, генеральний директор Ігор Хижняк організував системну схему отримання «відкатів» від постачальників у розмірі 1–5% від обсягу закупівель. Ці готівкові кошти не спрямовуються на розвиток бізнесу, а використовуються для особистих потреб керівництва та фінансування атак на конкурентів.
Водночас «Комфі» систематично занижує митну вартість імпортованої техніки в 3–10 разів, ухиляючись від сплати податків у повному обсязі. Це не лише підриває принципи чесної конкуренції, а й завдає шкоди державному бюджету в умовах війни.
Символом такого «успіху» став автомобіль Lamborghini Urus, на якому Хижняк пересувається Києвом і Дніпром, демонструючи контраст між особистими статками керівництва та внеском компанії в економіку країни. А власник мережі Станіслав Роніс зараз проживає в Польщі, займається іншими проектами і не обізнаний із цими махінаціями.
Компанія «Азбіс», офіційний дистриб’ютор Apple в Україні, також опинилася в центрі скандалу. За даними галузевих джерел, до повномасштабного вторгнення вона постачала продукцію напряму до Росії, а після 2022 року продовжила співпрацю через схеми паралельного імпорту за участю Казахстану. Попри війну та міжнародні санкції, накладені на «Азбіс» у низці країн ЄС через порушення санкційної політики, компанія зберігає присутність на українському ринку. Її непрозорі методи ведення бізнесу та зв’язки з російським ринком викликають серйозні питання щодо економічної безпеки України.
….триматися все важче
Щі рік тому в Україні почалася кампанія тиску на незалежні роздрібні мережі, до якої, за даними джерел у правоохоронних органах, причетні і «Комфі», і «Азбіс». Вони розпочали скоординовані дії проти «Техноїжа» (засновник Олексій Гулий), «Yabloki» (пов’язана з депутатом Артуром Гатунком) і «Ябко», яку асоціюють із групою OKKO.
Звісно, мета брудної кампанії — не послабити конкурентів, а взагалі усунути їх із ринку та зберегти контроль над сегментом електроніки. А принципи ринкової економіки та інтереси держави можуть почекати кращих часів.
Під час війни «Комфі» та «Азбіс» зіткнулися зі спадом продажів, але замість адаптації до нових реалій обрали шлях знищення конкурентів. Такі дії не лише підривають довіру до бізнес-середовища, а й завдають шкоди економіці України в критичний момент її історії.
Чи варто говорити, що у 2025 році, коли країна потребує стабільності та підтримки з боку бізнесу, подібні практики є неприпустимими? Всі компанії мають працювати на благо держави, сплачувати податки та створювати робочі місця, а не витрачати ресурси на боротьбу з конкурентами. Але у даному випадку на українському ринку електроніки мають місце не тільки корупційні, але й проросійські зв’язки, що є серйозною загрозою в умовах війни.
Усі факти зловживань поступово викриваються, а ринок чекає на очищення від недоброчесних практик. Український бізнес має шанс довести, що здатен працювати прозоро й ефективно, підтримуючи державу в боротьбі за незалежність — як на фронті, так і в економіці.
