Вікіпедія оновила інформацію на сторінках українською, англійською та німецькою мовами, що стосується Юрія Голика – головного координатора урядової програми "Велике будівництво".
У оновленій статті Вікіпедії згадано всі ключові скандали, пов’язані з Юрієм Голиком. Значну частину змін присвячено корупційним справам та журналістським розслідуванням, у яких він фігурував. Окрему увагу приділено його неформальному впливу на державну політику. Як зазначено в матеріалі, попри відсутність офіційної посади, Голика неодноразово помічали біля будівлі Офісу Президента.
У 2023 році, за даними Вікіпедії, було зафіксовано, як автомобіль Голика безперешкодно проїжджав через блокпости – що неможливо без спеціального дозволу. Сам Голик пояснив це тим, що мешкає неподалік, однак чіткої інформації про мету таких візитів не надав.
Окремий розділ присвячено корупційним скандалам, пов’язаним із Голиком. Зокрема, згадується розслідування щодо можливої участі посадовця в лобіюванні інтересів компанії "Будінвест Інжиніринг", яка отримала підряди на понад 1,5 млрд грн.
Також описано скандал, пов’язаний із можливим витоком службової інформації з НАБУ. За даними журналістів, Голик міг отримувати внутрішні документи та листування з досудових розслідувань через радника Офісу Президента Георгія Біркадзе. У Вікіпедії згадується й вміст телефона Голика – зокрема, його листування з бізнесменом Денисом Островським, що свідчить про вплив Голика на розподіл державних субвенцій та підрядів, у тому числі в межах програми "Велике будівництво".
Також зазначено, що у 2024 році Голик виїхав з України як "волонтер", отримавши дозвіл через систему "Шлях".
Суттєвих оновлень зазнала і сторінка самої програми "Велике будівництво". В оновленому тексті прямо зазначено, що ключову роль у реалізації проєкту відігравав Юрій Голик. Він відповідав не лише за комунікаційну стратегію, але й був залучений до розподілу державних підрядів.
Окремо згадується історія з компанією "Будінвест Інжиніринг" – Вікіпедія описує обшуки у Голика та листування з підрядником, яке вказує на тісну координацію дій.
У Вікіпедії окремо підкреслено суспільну критику, яка супроводжувала програму "Велике будівництво". Експерти й громадські діячі наголошували: навіть на тлі очевидної загрози повномасштабної війни держава продовжувала вкладати мільярди в дороги та об’єкти інфраструктури – замість того, щоб зміцнювати оборону. У низці випадків витрати в межах програми названо не просто неефективними, а відверто неприйнятними в умовах воєнного часу.
Зокрема, у Вікіпедії зазначається, що обсяги фінансування "Великого будівництва" були настільки значними, що навіть за часів Віктора Януковича аналогічного рівня витрат не мав Вуглепром, який тоді вважався "чорною дірою" для фінансів "Партії регіонів". Окремий розділ присвячено дискусіям про доцільність масштабних ремонтів та реконструкцій в умовах війни та можливість переорієнтації цих коштів на боротьбу з агресією РФ.
Найсвіжішим епізодом, зафіксованим у Вікіпедії, став скандал 2025 року довкола водогону в Кривому Розі – інфраструктурного проєкту вартістю 7,7 млрд грн. У матеріалі йдеться про підозри у завищенні вартості робіт, технічні порушення та можливе відмивання понад 3 млрд грн бюджетних коштів.