Віцепрем'єр-міністр України та міністр національної єдності Олексій Чернишов опинився у центрі гучного корупційного скандалу. Цей випадок викликав широкий резонанс у суспільстві, особливо після повідомлень про те, що Чернишов не повернувся із закордонного відрядження. Коротко про - про те, що спричинило скандал і як розвиваються події.
Скандал розгорівся після того, як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали розслідування масштабної корупційної схеми у будівельній галузі, яка, за попередніми даними, завдала державі збитків на понад 1 мільярд гривень. Ця схема, за інформацією ЗМІ, активно працювала в період повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що робить звинувачення особливо гострими.
14 червня двох соратників Чернишова, причетних до цієї схеми, затримали правоохоронці. Радник Чернишова Максим Горбатюк і колишній держсекретар Мінрегіону Василь Володін нібито мали пряме відношення до будівельних проєктів, які курирує віцепрем'єр. До цього моменту, ще навесні, НАБУ провело обшуки у справі Чернишова. І саме тоді його ім'я вперше спливло у контексті корупційного розслідування.
До речі, схема була звично проста: легкі маніпуляції з тендерами та розподілом бюджетних коштів на будівельні проєкти – і левова частка грошей, виділених на відновлення інфраструктури, вирушала на рахунки чиновників та їх наближених. І все це – під час війни. Справжньої, не телевізійної, зі смертями та руйнуваннями.
Колись за подібні трюки, у разі доказу прямої вини обвинувачених, розстрілювали… Поки що лише підозри, але вони продовжують міцніти.
Ситуація загострилася, коли стало відомо, що Олексій Чернишов, перебуваючи в Чехії в рамках офіційного відрядження, не повернувся до України після його завершення. Журналісти з'ясували, що Чернишов не перетинав державний кордон у зворотному напрямку. Це викликало хвилю чуток про те, що віцепрем'єр залишив країну, щоб уникнути карного переслідування.
Щоб зняти частину напруги в і без того напруженому суспільстві, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що Чернишов перебуває у плановому відрядженні, яке триватиме до кінця цього тижня. Однак його слова мало кого переконали.
Скептицизм посилився після того, як на організований ним же в Києві форум "Human capital dimension at the URC 2025" Чернишов з'явився... дистанційно, в онлайн-форматі.
Роль Чернишова як міністра національної єдності додає ситуації іронії. На цій посаді він відповідав за гуманітарну політику та повернення українських біженців із-за кордону. Його заклики до українців повертатися додому, щоб відновлювати країну, тепер сприймаються із сарказмом, враховуючи, що сам віцепрем'єр, за чутками, вважає за краще залишитися за кордоном. «Об'єднався з українцями за кордоном» - йорнічають у соцмережах.
Також в українців з'явився новий термін – «лижник». Так у нашому сегменті інтернету почали називати чиновників, які залишають країну на тлі розслідувань їхньої діяльності. «Лижники» стоять поряд із «батальйоном «Монако» – і якщо це смішно, то лише крізь сльози.
І щоб зовсім довершити картину того, що відбувається, варто додати, що у квітні міністра Чернишова було названо найбагатшим чиновником України. Після вивчення декларацій представників влади та політикуму з'ясувалося, що Чернишов задекларував 176 млн гривень, 490 тисяч США, 5 квартир, колекцію елітних годинників, картин та рідкісних книг. Сюди можна додати доходи, отримані в «Нафтогазі» (Чернишов був його головою до переходу в уряд) – 25,1 млн грн, включаючи компенсацію після звільнення. А ось у міністерстві місячна зарплата керівника становила «всього» 90 тисяч гривень.
Скандал із Чернишовим - не перший випадок, коли високопосадовці опиняються під підозрою в корупції і біжать за кордон. Так, цей випадок найболючіший: був би просто міністр якоїсь легкої промисловості – українці не реагували б так гостро. Але голова Міністерства національної єдності... Створеного для повернення біженців і підтримки внутрішньо переміщених осіб... А як же єдність і патріотизм, про які ведуть мову «слуги народу», до якої партії та фракції вони б не належали?
Поки що офіційних заяв про пред'явлення Чернишову підозри немає, але затримання його соратників та обшуки вказують на серйозність справи. Якщо віцепрем'єр справді не повернеться до України, це може стати прецедентом. Звісно, якби сам Чернишов хоч щось сказав із цього приводу – ситуацію можна було б пом'якшити. Але він мовчить, інформація розмита – і разом це посилює підозри.
І Чернишов такий не один. Десь у Відні ще у березні 2022 року осів колишній голова Конституційного суду України Олександр Тупицький, який заочно заперечує своє звільнення з лав КСУ.
У розшук оголошено й ексглаву НБУ Кирила Шевченка, який залишив Україну у жовтні 2022 року. Він виїхав за кордон нібито у відрядження чи на лікування незадовго до оголошення йому підозри у розкраданні коштів очолюваного ним колись Укргазбанку. За деякими даними, Шевченко також перебуває в Австрії, яка відмовилася екстрадувати його до України.
Колишній голова Фонду державного майна України Дмитро Сенніченко ховається від українського правосуддя спочатку у Монако, а згодом в Іспанії з березня 2022 року. Сенніченко є фігурантом корупційних справ, пов'язаних із приватизацією державних активів та зловживань при управлінні Фонду держмайна.
Якщо пан Чернишов хоче поповнити список злодіїв-чиновників, які втекли – він може продовжувати загадково мовчати з-за кордону. Якщо ж дійсно має місце відрядження в глухі чеські ліси, де немає людей, мобільного зв'язку і можливості розвести сигнальне багаття, то суспільство може поставитися до цього з розумінням... якщо наприкінці тижня прем'єр Шмигаль, який поручився за Чернишова, пред'явить його в офлайні живим, здоровим і з новими ідеями української єдності.