Збройне протистояння, що вже переросло у війну із застосуванням нового озброєння на Близькому Сході, викликало ланцюгову реакцію в усьому світі. Тією чи іншою мірою війна торкнулася й інших країн. А як вона вплинула на країну-агресора №1 у світі – Росію? Загострення війни між Ізраїлем та Іраном ставить перед Кремлем як нові виклики, так і відкриває нові можливості. Журналіст Коротко про розбирався в цьому питанні.
Росія - один із головних союзників Ірану, і вона однією з перших засудила Ізраїль і заявила про необхідність деескалації та негайного припинення вогню. І війна між Ізраїлем та Іраном нехай побічно, але може мати вплив на російсько-українську війну. Вже фіксують зростання нафтових цін, що вигідно для Кремля.
Після того як США завдали ударів по ядерних об'єктах Ірану, ціни на нафту зросли до фантастичного рівня – 78 доларів за барель. Крім цього, Іран хоче перекрити один із основних каналів постачання близькосхідної нафти – Ормузьку протоку. І це також призведе до підвищення ціни на нафту.
Нафтогазові доходи становлять близько 30% бюджету Росії. Тому якщо ціни на нафту залишаться високими, наприклад, вище 60 доларів за барель, Росія може подолати свої економічні труднощі для фінансування тривалої війни в Україні.
Як повідомляє агентство Reuters, ціни на нафту можуть тимчасово зрости до 110 доларів за барель, а на газ у Європі – до 74 євро через ризик перекриття Ормузької протоки та скорочення постачання з Ірану. Проте експерти зазначають, що потім нафта може стабілізуватися на рівні 95-70 доларів залежно від розвитку геополітичної ситуації та реакції глобального ринку.
І це відбувається на тлі того, що західні союзники України домовилися знизити ціни на нафту у світі до 40 доларів за барель, щоб таким чином ударити по Росії. Отже, війна між Ізраїлем та Іраном у цьому розрізі грає на руку Москви. І це дозволить країні-агресору продовжити фінансувати свою війну проти України.
Глава Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), спецпредставник диктатора Путіна з інвестиційно-економічного співробітництва Кирило Дмитрієв заявив, якщо Іран виконає свій намір перекрити Ормузьку протоку, це призведе до "глобального нафтового шоку".
Вже зараз два супертанкери Coswisdom Lake і South Loyalty, кожен з яких здатний перевозити близько 2 мільйонів барелів нафти, різко змінили курс в Ормузькій протоці після того, як удари США по Ірану підвищили ризик ескалації, що може торкнутися комерційного судноплавства в регіоні. Вони рушили на південь - подалі від входу в Перську затоку.
Крім цього, як заявляє розвідка Міністерства оборони Великобританії, Росія майже напевно бачить у конфлікті певну вигоду, оскільки він відволікає увагу міжнародної спільноти від її війни проти України. "Конфлікт у гарячій точці з ядерними реакторами відволікає увагу світової спільноти", - повідомляє ВВС.
У розвідці Великобританії зазначають, що воєнний конфлікт між Ізраїлем та Іраном може поставити Росію у складне становище. Однак у Кремлі також сприймають ескалацію як шанс для власної вигоди.
Одні аналітики вважають, що конфлікт на Близькому Сході, ймовірно, негативно вплине на майбутні постачання іранського військового обладнання до Росії, і це є мінусом для Москви.
"Іран постачав значну кількість одноразових безпілотних літальних апаратів, надавав широку підтримку російському виробництву, а також постачав балістичні ракети та артилерійські боєприпаси на підтримку повномасштабного вторгнення Росії в Україну", - зазначають у Міноборони Великобританії.
Також втрата Ірану як стратегічного партнера стане для Росії великим програшем у регіоні, а її позиції на Близькому Сході ще послабшають. Адже раніше вона вважалася одним із важливих гравців у цьому регіоні. Її позиції й так похитнулися після втечі Башара Асада із Сирії. Тепер Москва ризикує пропустити ще один удар по репутації, якщо війна Ізраїлю з Іраном закінчиться дестабілізацією або розвалом країни, яку Володимир Путін всього пів року тому оголосив «стратегічним партнером».
«Кремль не поспішає псувати стосунки з монархіями Перської затоки та розривати зв'язки з Ізраїлем. Він уже оцінює ризики падіння іранського режиму і замислюється над тим, як вибудовувати відносини з новою владою у разі повалення аятол», - повідомляє ВВС.
Але Путін може запропонувати свої послуги посередника для врегулювання конфлікту. Москва сподівається таким чином поправити власне становище на близькосхідній арені, зіпсоване після втрати союзника в особі Сирії після повалення Башара Асада. Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що пропозиція залучити Росію до переговорного процесу з врегулювання на Близькому Сході є спробою Путіна відвернути увагу світу від війни в Україні. Хоча США та європейські країни вже дали зрозуміти, що вони не хочуть, щоби за стіл переговорів запросили президента країни-агресора.
Олег Саакян, політолог:
– Тактично Росія зараз отримує вигоди від цієї війни. Це зростання ціни на нафту та зменшення готовності світу до тиску на Москву у нафтовій сфері. Але у стратегічній перспективі Росія програє. Тому що зараз зазнає поразки її союзник – Іран. І в очах усього світу вони є близькими партерами в "осі зла".
Окрім цього, ця ситуація зараз ставить Москву у «розтяжку» між Іраном, США та Ізраїлем. Росія не може розірвати свої відносини з Іраном, але також їй і невигідно псувати відносини з Вашингтоном та Тель-Авівом. Тому хороших варіантів для Росії зараз немає. А плюс до цього Трамп вперше показав свою рішучість, наказавши бомбардувати ядерні об'єкти Ірану. І Москва не може нічого протиставити цьому. Загалом «вісь зла» - Росія, Іран - значно ослабла і втратила свою привабливість для інших країн.