З 7 липня 2025 року Польща тимчасово відновила прикордонний контроль на своїх кордонах з Німеччиною та Литвою через міграційну кризу, що посилюється в Європейському Союзі. Вибірковий контроль документів зачіпає як громадян ЄС, так і туристів із третіх країн, включаючи українців, які мають статус тимчасового захисту. Триватиме така ситуація щонайменше до 5 серпня. Коротко про - про те, хто змусив Польщу піти на такі заходи і що робити українцям зі статусом тимчасового захисту.
Тимчасові перевірки почалися опівночі 7 липня, і не факт, що закінчаться 5 серпня – польська влада говорить про ймовірне продовження цього терміну. Контроль запроваджено на 52 пунктах пропуску на кордоні з Німеччиною, довжина кордону з якою становить 467 км, та на 13 пунктах на кордоні з Литвою (довжина - 104 км).
У тих, хто перетинає кордон, перевірятимуть паспорти та посвідчення особи. Особливу увагу польські прикордонники звертатимуть на автобуси, мікроавтобуси та автомобілі з великою кількістю пасажирів, а також на машини з тонованим склом. Перевірки проводяться вибірково на дорожних, залізничних та авіаційних пунктах пропуску, що мінімізує затримки, але вимагає від мандрівників відповідних документів.
Основною причиною введення контролю польська влада називає зростання нелегальної міграції, особливо з Близького Сходу, та звинувачення на адресу Німеччини у переправленні мігрантів через кордон. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск вказав на недостатній контроль на кордоні Литви з Білоруссю, що, на його думку, сприяє проникненню нелегальних мігрантів до Польщі через Литву.
Польські нововведення – лише частина ширшої тенденції в Шенгенській зоні, де країни ЄС все частіше вдаються до тимчасового прикордонного контролю. У 2024–2025 роках такі заходи вже вживали Німеччина, Австрія, Данія, Швеція, Норвегія та інші країни, реагуючи на міграційні потоки та загрози безпеці.
Так, Німеччина посилила контроль на своїх кордонах з Польщею та Чехією у 2023 році, а у травні 2025 року новий канцлер Фрідріх Мерц зробив посилення міграційної політики ключовим пунктом своєї програми. Польща, у свою чергу, прагне не лише обмежити нелегальну міграцію, а й посилити захист східних кордонів ЄС, особливо у контексті ймовірних «гібридних загроз» з боку Росії та Білорусі.
Можливо, європейські мандрівники вже звикли перетинати кордони в межах Шенгену без паспортів та інших посвідчень особи – для нас це поки що видається серйозним розгильдяйством. Відтепер ті, хто їдуть із Польщі до Німеччини чи Литви, повинні мати при собі паспорт чи посвідчення особи, що підтверджує громадянство країни ЄС.
У громадян третіх країн, включаючи українців, має бути при собі біометричний паспорт чи віза (якщо потрібна). Для тих, хто подорожує в рамках безвізового режиму, необхідно мати докази мети поїздки, фінансової спроможності та медичної страховки. Для автомобілів додатково потрібна "Зелена карта" (страховка для транспортних засобів).
Що ж до українців із тимчасовим захистом, які проживають у Польщі, то їм потрібно мати документ Diia.pl (доступний через додаток mObywatel) або номер PESEL з позначкою UKR. Ці документи підтверджують легальність перебування у Польщі до 30 вересня 2025 року. Перевірки проводяться вибірково, з використанням стаціонарних постів у спеціальних контейнерах та мобільних патрулів. Це означає, що не кожен мандрівник буде ретельно перевірений, але відсутність необхідних документів може призвести до відмови у в'їзді.
Якщо громадяни поставилися з розумінням до вимушеної міри поляків, то правозахисні організації обурюються і критикують владу за порушення принципів вільного пересування у Шенгенській зоні. Так, Human Rights Watch висловлює стурбованість тим, що посилення контролю може призвести до дискримінації та ускладнити доступ до захисту для біженців, включаючи українців. При цьому знову варто наголосити, що для українців з тимчасовим захистом перевірки на кордонах не повинні створювати значних проблем за наявності Diia.pl або PESEL UKR, а ось відсутність документів може призвести до затримок.
Правозахисники також зазначають, що вибіркові перевірки можуть обрушитися здебільшого на мігрантів із третіх країн, а це вже расова чи будь-яка інша нетерпимість, як не крути.
Поляки, у свою чергу, парирують тим, що рішення про вибірковий прикордонний контроль Варшава ухвалила у відповідь на дії Берліна. На початку травня глава МЗС ФРН Александер Добріндт розпорядився посилити прикордонний контроль та відмовляти прохачам притулку на польському кордоні.