15 серпня на Алясці відбудеться зустріч Дональда Трампа із Володимиром Путіним. Про неї стало відомо кілька днів тому, і відтоді вона не сходить з новин - чи є шанс на припинення війни або, навпаки, буде ескалація?
Журналіст Коротко про дізнавався про всі можливі подробиці майбутньої зустрічі у голови Центру прикладних політичних досліджень «Пента» політолога Володимира Фесенка.
- Зараз вже приблизно зрозуміло, чого домагається Путін. Зеленський прямо так і сказав: нам пропонують обміняти українські території на такі самі українські території. Тобто, як і раніше, пропонують лише капітуляцію?
- Так, нічого нового не пропонується - та сама фактично одностороння поступка України в обмін нібито на мир і припинення вогню. Водночас немає жодної гарантії, що після цього не буде нового ультиматуму від Путіна, що ми повинні вивести свої війська з неокупованої частини Запорізької та Херсонської областей. І тут незрозуміло, чи йдеться про згоду США на російський статус окупованих територій, бо спецпредставник Трампа Стів Віткофф (який напередодні повернувся з Москви. - Ред.) нічого конкретного не каже.
Але для України це у будь-якому разі неприйнятно. Що й зафіксовано у спільній позиції України та європейських лідерів. Ми нічого з окупованого Росією не визнаватимемо. Позиція України, як і раніше, залишається незмінною.
Це означає, що на невизначений час частина території України, яка й так окупована Росією, залишиться під її контролем. Але це жодною мірою не означає, що ми визнаємо російський статус цих регіонів, а лише те, що поки це питання виноситься за межі переговорів. Як із Кримом. І ми погодилися на це ще в березні у спільній із США декларації, яка була підписана в Джидді (Саудівська Аравія). Поки що це єдиний спосіб вийти з війни.
Але питання про одностороннє виведення українських військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей - це такий псевдокомпромісний план Путіна. У ньому ставка робиться не на те, що ми маємо на це погодитися, хоч і сам Путін чудово розуміє, що ми на це не підемо. Тут розрахунок робиться на інше - те, що ми відмовимося...
- ...а знаючи, що Трамп - непередбачувана людина, він звинувачуватиме Зеленського у зриві мирного процесу…
- Саме так! Це не сподобається Трампу, і він покладатиме провину за продовження війни на Україну. За те, що ми не хочемо зробити йому подарунок у вигляді Нобелівської премії миру. І тоді це може знову призвести до обмежень поставок американської зброї в Україну та зміни ставлення Трампа на гірший бік до України і на краще - до Путіна. Ось головний задум російського диктатора щодо переформатування переговорного процесу на свою користь.
Але американці, схоже, теж не дуже довіряють Путіну, що дуже помітно за словами багатьох представників адміністрації Трампа, від віце-президента Джей Ді Венса до посла США при НАТО Меттью Вітакера. Тому вони говорять про перевірку Путіна на Алясці, що він має показати свою готовність до реального припинення вогню, а не за рахунок односторонніх поступок України. Адже це нерівноцінний обмін, оскільки територія зайнятих Донецької, Херсонської та Запорізької областей на кілька тисяч квадратних кілометрів більша за територію, яку росіяни можуть віддати в інших українських регіонах.
– Президент Зеленський уже сказав, що росіяни на переговорах хочуть обдурити Трампа. Обдурять чи ні?
- Так, це явна переговорна пастка з боку Путіна. Але й американці бачать, що йдеться про неприйнятний для України варіант. Вони також не дуже впевнені, що вдасться домовитись про припинення вогню. Тому я не думаю, що американці обдуряться. Проблема полягає в тому, що Трамп не вникає в деталі. Йому важливий сам принцип, щоб Путін якнайшвидше погодився на припинення вогню та війни. А те, що Росія потім знову висуватиме новий ультиматум і будь-якої миті може відновити війну, його це не хвилює. Трампу важливим є гучний ефект до 10 жовтня, коли оголошуються Нобелівські лауреати миру. А що буде потім, це вже не має значення.
– Зеленський також сказав, що Україна не дасть Росії обдурити всіх на переговорах. За допомогою яких інструментів?
- Головний інструмент для нас - це спільна позиція з європейцями, і американці змушені на це зважати. І ми бачимо, що Трамп інформує про переговори і нас, і європейських лідерів. А така спільна позиція на підтримку України ламає ризик появи «нового Мюнхена», коли європейці та американці у 1938 році віддали Гітлеру Чехословаччину за її спиною. І зараз Путін теж хоче домовитися лише із Трампом, за спиною України. Щоб потім сам Трамп змушував Україну виконувати ці умови.
Але в нього нічого не вийде. Бо якщо йтиметься про неприйнятні для нас умови, то Україна просто не виконуватиме цього. Навіть якщо це буде ризиком для нас увійти у новий конфлікт з Трампом. І найголовніше, що європейці на це також не погодяться.
Тому фактор єдності з Європою він, звичайно, дуже важливий. Ну й інший чинник - це те, що зараз триває активна робота з американцями, ми їм пояснюємо ризики такої пастки з боку Путіна. Спочатку нібито погодиться на припинення вогню, а потім знову висуватиме нові ультиматуми Києву. Тому другий інструмент – це активна робота нашої дипломатії. Третій чинник - це активна робота з американською громадською думкою та з усіма нашими друзями в США, які мають впливати на Трампа.
- Український посол в Америці Оксана Маркарова сказала, що під час переговорів із Росією "США діятимуть із позиції сили". Чим вони можуть реально тиснути на цих переговорах на Путіна?
- Це дещо комплементарна заява для Трампа та спроба впливати на президента США лестощами.
А чим американці можуть вплинути на Росію? По-перше, зверніть увагу, чому взагалі виникла ідея переговорів. Тому що, як виявилося, для Путіна Трамп таки має значення. Скільки було публікацій на початку серпня, що Путін не піде ні на які поступки та не погодиться ні на які ультиматуми Трампа... Але виявилося, що це має значення для Путіна, він не хоче йти на конфронтацію із Трампом. Це головний фактор, і його потрібно використати. Тиснути на Путіна, примушувати його хоча б до поетапних поступок та компромісів. Це другий чинник. Ну і третій - росіяни побоюються нових санкцій, зокрема щодо російської нафти, та посилення постачання зброї в Україну. І це все разом можна використати як тиск на Путіна.
- Чому Трамп не хоче запрошувати на зустріч на Аляску Володимира Зеленського?
– Зараз не зовсім коректно говорити, що він не хоче запрошувати. Поки що питання про участь Зеленського в переговорах на Алясці не вирішене. І в американців немає якогось негативного ставлення до Зеленського та його участі у переговорах. Негативне ставлення має тільки Путін.
Участь Зеленського залежить від двох факторів. Перший - чи будуть реальні переговори про припинення вогню. Якщо будуть, то потрібна участь Зеленського. І другий чинник: якщо будуть високі шанси на підписання політичної декларації щодо етапів припинення вогню, то Зеленський буде потрібний для підписання такої декларації.
І як демонстрація того, що Трамп зробив чергове миротворче диво. Як він днями у Білому домі сидів щасливий між президентами Вірменії та Азербайджану Пашиняном та Алієвим. Так ось таке ж відео потрібне Трампу і на Алясці. А якщо не буде шансів на реальний прорив у переговорах – припинення вогню, тоді все закінчиться конфліктом та провалом. А американцям це не потрібне.
Азербайджан та Вірменія підписали угоду про перемир'я. Трамп дуже сподівається, що з'явиться таке саме фото і з президентами України та Росії. Фото: соцмережі
- Знаючи непередбачуваний характер американського президента, чи може бути якась змова між Трампом та Путіним?
- Такий ризик існує, і такий сценарій також викликає побоювання. Вони про це намагаються домовлятися з лютого, але бачимо, що нічого в них не виходить. А все тому, що між ними склалися сильні протиріччя. У тому числі ті, що стосуються Китаю. Через партнерські відносини між Росією та Китаєм просто так домовитися не вийде.
Крім цього, Росія та США мають свої види на Арктику, і тут вони теж непереборні конкуренти. Так, росіяни можуть запропонувати: «Забирайте Гренландію, а все інше це наше». Але з цим не погодяться європейці.
Другий важливий момент: за росіянами в Арктику прийдуть китайці. А це абсолютно не потрібне американцям, бо це посилення позиції Китаю. І це дуже турбує американців. Тому американці розуміють, що будь-яка змова Трампа з Путіним виглядатиме як їхня поразка. Тому не буде жодної змови.
- Очевидним є такий сценарій: припиняється вогонь, з Росії знімаються санкції, після чого вона відновлює свою міць і знову нападе не лише на Україну, а й на європейські країни. Трамп не хоче цього бачити?
- Так, Трамп не любить санкції, але він сам зняти їх не може, для цього необхідне рішення Конгресу. Крім цього, більшу частину санкцій запроваджено Європою, і без неї їх зняти неможливо. І тут швидких рішень не буде. Тут треба вести переговори з європейцями, а просто так знімати санкції проти Росії не будуть. Тож санкції зніматимуться лише поетапно, залежно від реального припинення вогню.
І наведу історичний приклад. За часів Радянського Союзу в США було ухвалено так званий закон Джексона-Веніка, який вводив санкції проти СРСР за перешкоджання імміграції євреїв. Він був прийнятий ще в 70-х роках минулого століття, а скасований, коли Радянський Союз давно перестав існувати. Тобто санкції легше запровадити, ніж скасувати.
- Для того щоб агресивність Путіна, навіть після завершення війни, не стала новим чинником конфлікту, потрібне стримування путінської агресії.
- Яке стримування? Активне озброєння України та Європи. Якщо Путін розумітиме, що йому протистоятимуть сильні супротивники, у яких він війну не виграє, то нової війни не буде. А якщо він бачитиме, що Україна слабка, роз'єднана і у нас триває внутрішня політична війна, тоді гарантовано, що Путін ще раз нападе на нас.
І тоді ризики будуть і для Європи. І європейці зараз це також розуміють. Там вже є довгострокові плани озброєння плюс плани збільшення оборонних витрат усередині НАТО.
- Чому Путін погодився на зустріч на Алясці? Це ж давні фантомні болі росіян («Америка, віддавай нам землю Алясочку»)? Чому саме її було обрано для місця зустрічі?
- Головний символізм у тому, що це на кордоні Росії та США, що це місце, яке історично так чи інакше об'єднує США та Росію. Це такий компроміс, який, певне, влаштував обидві сторони з різних причин. Але це компроміс більше на користь Трампа, ніж Путіна. Адже переговори відбуватимуться на території Трампа, а не Путіна. Це теж має значення у дипломатії. Однак Аляска завжди була символом приниження Росії після того, як російська імператриця Катерина продала її Америці. Росіяни й досі кусають собі губи до крові через це.