• Головна
• Політика

Фото: Depositphotos

Голосування ще не було, а дата набуття чинності вже визначена: 1 січня 2026 року. З цього дня Міністерство освіти і науки пропонує нові правила надання відстрочок від мобілізації здобувачам передвищої та вищої освіти, а також науковим і науково-педагогічним працівникам. Законопроєкт № 13634 був внесений у Верховну Раду в середині серпня замість відкликаного квітневого №13193 і вже рекомендований Комітетом ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки до розгляду. Хто з учасників освітнього процесу перейде в статус мобілізаційного ресурсу, а які позицї будуть збережені - в огляді Коротко про.

Відрахований - іди воювати

Про зміни в правилах надання відстрочок від мобілізації очільник МОН Оксен Лісовий говорив ще цієї весни, наголошуючи на тому, що з початком повномасштабної російської агресії конституційне право на здобуття освіти багатьма почало використовуватися як спосіб ухилення від призову на військову службу. Про це йдеться і в пояснювальній записці до законопроєкту №13634.

Зокрема зазначається, що за останнє півріччя суттєво зросла чисельність здобувачів професійно-технічної і фахової передвищої освіти з числа військовозобов’язаних чоловіків мобілізаційного віку. Крім того, у розробників нових правил є претензії до судів, які виносять рішення на користь здобувачів освіти у непослідовному порядку, і скарги на активність адвокатської спільноти в цьому питанні.

Зміни до закону про мобілізаційну підготовку, якщо вони будуть схвалені, юристи тлумачать таким чином.

Права на відстрочку позбудуться:

• студенти професійно-технічних закладів (коледжів, ПТУ), які почали навчання після виповнення 25 років,
• студенти закладів передвищої, вищої освіти, якщо навчаються на тому рівні, на якому вже здобували освіту, але з якихось причин не отримали диплом (наприклад, були відраховані),
• студенти денної або дуальної форми навчання у вишах, які перевищили граничний строк виконання освітньої програми (взяли академічну відпустку або були відраховані і поновилися через рік).

Важливо: роки вступу до вищих начальних закладів залишаються не лімітованими. Право на відстрочку зберігається за студентами-очниками будь-якого віку, якщо вони здобувають освіту, рівнем вищу за вже здобуту.

Захистить тільки науковий ступінь

У законопроєкті йдеться про заклади освіти та наукові установи в Україні. Це тлумачиться юристами як:

• втрата права на відстрочку громадянами України, які навчаються або працюють за кордоном.

- З оголошенням мобілізації таке право фактично існувало, бо йшлося тільки про виші без уточнення місця перебування, - каже юрист Ігор Зорін. - Юридично ж оформити відстрочку було нереально, бо ТЦК не приймало довідки з іноземних ВНЗ. Остаточно крапка була поставлена з появою постанови Кабміну №560, де вказувалася, що до ТЦК треба подавати довідку, сформовану в ЄДЕБО - Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Іноземні заклади освіти не включені до нашого державного реєстру.

Судячи з пояснювальної записки, уточнення зробили через позови студентів іноземних вишів до українських судів.

Щодо наукових працівників вищих освітніх і наукових установ, які в Україні, то так само, як і зараз:

• на відстрочку не зможуть розраховувати наукові, науково-педагогічні працівники, педагоги закладів вищої освіти, науково-педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, якщо вони не мають наукового ступеня. Навіть якщо дотримано норму у 0,75% ставки.

Науковий ступінь не вимагатиметься у педагогів шкіл, коледжів та ПТУ.

Залишається непевним статус працівників дошкільних і позашкільних закладів. У відхиленому законопроєкті №13193 вони перебували в списку з правом на відстрочку, в новій редакції зникли.

Зараз вихователі дитсадків з числа чоловіків мають право на відстрочку за умови роботи на 0,75 ставки. Щодо педагогів-позашкільників, то вони не включені в перелік автоматичного надання відстрочки. МОН лише ініціювало розширення такого права на фахівців, які працюють з дітьми за військово-патріотичними та науково-природничими напрямками, однак зміни в закон не проголосовано.