"Стіна дронів": Україна навчить НАТО відбиватися від російських безпілотників
Європейські країни НАТО зіткнулися з новим для себе викликом - російськими безпілотниками, які не раз нахабно порушували їхній повітряний простір. Усвідомивши загрозу, європейці терміново запускають проєкт «Стіна дронів». Журналіст Коротко про дізнавався, як він працюватиме і яку роль у його створенні відводять Україні.
Європа прокидається
Антидронова коаліція країн НАТО існує з 2024 року, але досі її пріоритетною метою було забезпечення України безпілотниками, системами радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронного захисту (РЕП). Наразі концепція змінюється, готуватися до агресії тепер потрібно й самим європейцем. І не в абстрактному майбутньому, а вже сьогодні, хоча заради справедливості – робити це потрібно було «ще вчора». Виявилося, просунуті і добре оснащені європейські армії можуть збивати залітні літальні апарати лише «дідівським» способом – дорогими ракетами.
За даними німецького видання Bild, авіація НАТО витратила понад мільйон доларів, щоб збити дешеві дрони, які залетіли до Польщі. Варшава підняла у повітря сучасні бойові літаки та використала дорогі авіаційні ракети. При цьому збила лише малу частину від офіційно заявленої кількості російських БпЛА-провокаторів, які перетнули польський кордон: 4 із 19.
26 вересня сім країн-членів Європейського Союзу проведуть онлайн-зустріч з Єврокомісією та Україною, щоб обговорити пропозицію щодо створення проєкту «Стіна дронів» для захисту східного кордону ЄС. В обговоренні візьмуть участь Естонія, Латвія, Литва, Фінляндія, Польща, Румунія та Болгарія, а також Україна та європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс.
В основі "Стіни дронів" - досвід України
Сам Кубілюс заявив, що європейським країнам необхідно запозичити український досвід протидії російським безпілотникам під час створення власної «Стіни дронів».
«Інцидент із російськими дронами (у Польщі та Румунії) - це досить чіткий сигнал. Я інтерпретую його дуже просто: Путін перевіряє нашу оборонну готовність. Як показала ситуація, НАТО дуже добре відреагувало. Але також виявилось, що ми не маємо тих можливостей, які є в Україні. Зокрема для того, щоб боротися з дронами, не використовуючи ракети, які коштують мільйони євро», - заявив чиновник.
На підтвердження необхідності використання українського досвіду у боротьбі з російськими безпілотниками видання Financial Times пише, що Україна впроваджує інновації в галузі протиповітряної оборони з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Хоча Київ покладається на західних партнерів щодо систем ППО для знищення ракет, він є піонером у створенні економічно ефективних способів боротьби з російськими ударними безпілотниками.
Як це працює на практиці? Наведемо лише один приклад, перевірений ЗСУ. Оскільки стандартний радар не міг виявляти невеликі ударні дрони типу «шахед», які ще й низько летять, українські технологічні компанії розробили загальнонаціональну систему акустичних датчиків, здатних ідентифікувати їх за звуковою сигнатурою. Ці розвіддані потім передаються сотням мобільних груп, оснащених зенітними знаряддями та важкими кулеметами, які збивають невеликі повітряні цілі ворога. Це набагато дешевше рішення, ніж використання ракетних перехоплювачів.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна має приєднатися до проєкту зі створення «Стіни дронів» вздовж східного кордону НАТО. А це означає, що безпілотники цієї системи можуть збивати російські БпЛА над Україною.
Що таке "Стіна дронів" і хто її профінансує
Європейський проєкт «Стіна дронів» – спільний. Його ініціювали Польща, Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва. Проєкт передбачає встановлення багаторівневої та повністю автоматизованої системи ППО, здатної збивати ворожі дрони за допомогою рою перехоплювачів.
В основу «Стіни дронів» може бути покладений проєкт Eirshield ("Повітряний щит"), розроблений естонською компанією DefSecIntel та латвійською Origin Robotics. Це автоматизована платформа, яка за допомогою радарів, камер, радіочастотних детекторів та штучного інтелекту виявляє, класифікує та знищує ворожі дрони. Eirshield розроблений для боротьби з безпілотними цілями, що несуть боєголовки, і можуть рухатися зі швидкістю більше 200 кілометрів на годину.
Система використовуватиме радари, камери, радіочастотні детектори, а також напрямок руху безпілотника та оцінюватиме рівень його загрози, щоб вирішити, слід заглушити чи блокувати сигнал ворожого БпЛА, чи вразити його іншим дроном.
За словами представника Єврокомісії Томаса Реньє, члени східного флангу НАТО отримають майже 100 мільярдів євро позики, пов'язаних з обороною, із загальної суми в 150 мільярдів євро, залучених до загального бюджету. Реньє також підкреслив, що Україна «за умовчанням повністю асоційована з ініціативою SAFE». "Стіна дронів" захистить і Україну.
Financial Times пише, що європейський «альянс дронів» з Києвом може підтримуватись фінансуванням у розмірі шести мільярдів євро, що дозволить «перетворити українську винахідливість на перевагу на полі бою та спільну індустріалізацію».
До речі
Куди в Європі долітають російські безпілотники
Дальність польотів російських БпЛА становить від півтори до 2,5 тисячі кілометрів. За даними військово-аналітичного ресурсу defence-ua.com, цієї дальності вистачає, щоб атакувати більшу частину європейських столиць. Дальності російських «шахедів» та «гераней» вистачає для того, щоб атакувати всі країни Скандинавії, Нідерланди, більшу частину території Німеччини та південь Італії. Якщо взяти дальність польоту «Герань-2» до 2500 км, то йдеться про всю територію Великобританії, Італії, а також більшу частину Франції.
А якщо росіяни створять пускові точки в Криму, а тим більше у своєму Калінінграді, то їх дрони зможуть долітати навіть до крайньої західної країни Європи - Португалії.
