ППО НАТО на захисті неба України: як це може працювати і що може завадити
Реальна загроза безперешкодного проникнення російських БпЛА в небо над Європою змушує самих європейців більш ефективно реагувати на цю загрозу. Більше того, зараз у європейських столицях розглядається варіант розгортання їх систем ППО і над західними областями України, що дозволить збивати російські безпілотники вже на підльоті до країн НАТО. Журналіст Коротко про розбирався в цьому питанні і дізнавався, як це допоможе Україні в протистоянні агресору.
За останні три тижні зафіксовано польоти дронів над Польщею, Румунією та Данією, а також порушення повітряного простору Естонії російськими літаками. Крім того, низка європейських аеропортів, у тому числі лондонський Хітроу, стали мішенню кібератак.
Захистити небо до Києва
Як пише британське видання The Telegraph, військові аналітики вважають, що ці дії спрямовані на перевірку готовності НАТО реагувати на загрози Москви змінити систему європейської безпеки.
Один із варіантів посилення боєздатності на кордонах - запровадження системи ППО НАТО над західними областями України з перспективою поширення її аж до Києва - розглядається західними аналітиками як спосіб перехоплення ракет і дронів ще до наближення до кордонів НАТО. Такий крок, за їхніми словами, продемонструє готовність європейських держав брати на себе ризики та відповідати на повітряні погрози.
Обговорення питання заплановане на зустрічі лідерів НАТО у Копенгагені 1 жовтня. А також будуть визначати подальшу стратегію реагування на російські дії та можливості зміцнення оборонної співпраці з Україною.
Аналітики The Telegraph вважають, що НАТО здатне закрити близько половини неба України. Фото: The Telegraph
Запитання до статуту НАТО
Безумовно, таке рішення, якщо воно буде ухвалене європейськими країнами НАТО, допоможе Україні захистити хоча б частину неба від російських дронів та ракет. Але на етапі реалізації може виникнути низка проблем. За словами військового експерта Олександра Коваленка, цей намір може бути пов'язаний як з технічними проблемами, так і з юридичними моментами в процесі узгодження його зі статутом НАТО.
Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: krymr.com
- По-перше, щоб реалізувати на практиці цей намір, потрібно узгодити технічні моменти. Тобто наша ППО має бути інтегрована до системи ППО НАТО, країн Європи, які забезпечуватимуть цей захист. Так само, як і країни НАТО, їхня система ППО має бути інтегрована в нашу систему. Повинна відбуватися постійна комунікація та синхронізація дій, щоб не сталося те, що називається friendly fire (“дружній вогонь”) - коли засоби протиповітряної оборони збивають свої власні повітряні об'єкти, - каже експерт.
Втім, можуть виникнути не лише технічні складнощі реалізації такого проєкту.
– Є юридичний нюанс. Він стосується того, як європейські країни НАТО, що межують з Україною, обґрунтують цю синхронізацію та інтеграцію в юридичній площині статуту Північноатлантичного альянсу? Як вони пояснять той факт, що з'являтимуться об'єкти в повітряному просторі країни, яка не є членом НАТО, а вони їх збиватимуть? Потрібно або якось змінювати статут НАТО, або шукати інший вихід легалізації, - вважає експерт.
Як же може бути на практиці спільна робота систем ППО європейських країн НАТО та України? За словами Олександра Коваленка, європейці навряд чи розміщуватимуть свої системи ППО безпосередньо на території України, оскільки зараз це суперечить статуту самого НАТО.
- Найімовірніше, якщо вони це узгодять, це буде розміщення систем ППО на кордоні України з боку Європи. Це буде інтегрована система, яка включить системи малого, середнього радіусу дії. Також можливий такий варіант, що літаки-перехоплювачі країн НАТО залітатимуть у небо над Україною для перехоплення російських ракет та дронів у нашому повітряному просторі, – пояснив військовий аналітик.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський ще 2022 року, одразу після початку російської агресії, пропонував європейським країнам закрити повітряний простір над Україною чи хоча б над західними областями. Але тоді він отримав відмову від наших європейських партнерів. І тільки зараз вони починають розглядати це питання із затримкою більш ніж на три з половиною роки.
А тим часом
Європейський небесний щит
Зараз європейці розробляють і впроваджують свою систему ППО під назвою «Європейський небесний щит» (European Sky Shield Initiative, ESSI ). Створення цієї системи було ініційовано Німеччиною у 2022 році, одразу після початку російської агресії в Україні. Тоді 15 країн-членів НАТО підписали декларацію про наміри щодо створення європейської системи ППО. Окрім ФРН, це Бельгія, Болгарія, Великобританія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Румунія, Фінляндія, Естонія, а також Словаччина, Словенія, Чехія та Угорщина. Пізніше до проєкту приєдналися Данія, Швеція, Австрія та Швейцарія.
Пізніше Німеччина закупила для цього проєкту в Ізраїлю американсько-ізраїльську систему протиповітряної оборони Arrow 3 вартістю 3,3 млрд євро. Це озброєння стане частиною "Європейського небесного щита" - єдиної континентальної системи ППО, з ініціативою створення якої виступила ФРН.
Метою ESSI є створення максимально скоординованої системи ППО малої, середньої та великої дальності, щоб мати можливість захищатись від будь-яких загроз з повітря. На своїй сторінці в інтернеті міністерство оборони ФРН визначає малу дальність як відстань до 15 км на землі та до 6 км заввишки. Середню дальність – від 15 до 50 км та до 25 км відповідно. Велику – як відстань понад 50 км та висоту до 35 км.
