Олександр Коваленко: Локальні контратаки ЗСУ змінюють розстановку сил на фронті
Ситуація на фронті змінюється настільки динамічно, що протягом доби деякі населені пункти переходять із рук у руки. Українська армія не лише захищається, а й у відповідь на атаки ворога проводить контрнаступальні дії та звільняє окуповані населені пункти. Що загалом зараз відбувається на фронті, у кого і де є перевага, яку тактику використовує ворог і чим відповідають на це ЗСУ, коли Росія почне війну з Європою - журналіст Коротко про дізнавався у військового експерта Олександра Коваленка.
Основне завдання ЗСУ – це сковування супротивника та його максимальне гальмування
- З фронту надходять новини, що ми не лише захищаємось, а й контратакуємо, де саме?
- Контрнаступальні дії нами зараз проводяться на південь від Покровська, і це дії стабілізаційного характеру, які також продовжуються на Дубропільському, Новопавлівському напрямках, у Дніпропетровській області, в районі населених пунктів Міжріччя, Волча. Також активізувалися наші контратакуючі дії в Запорізькій області по трасі 08-12, основній рокадній дорозі, що веде до Оріхова.
- Що нам дають такі контрнаступальні дії?
- Вони дають нам можливість покращити позиції, ускладнити можливості супротивника наступати, зривають їхні наступи.
- А чи можуть ці наші локальні наступи перерости у щось більш масштабне?
- Цілком можливо, але поки я не бачу сприятливих умов для того, щоб саме зараз це переросло у щось набагато більше. Скоріше за все, це матиме локальний масштаб протягом осінньо-зимового періоду.
Тобто наше основне завдання на фронті – це сковування супротивника та максимальне гальмування, що змушує його займатися передислокацією сил і засобів. Ворог змушений постійно займатися переміщенням своїх військ, послаблюючи один напрямок для посилення іншого. І це відволікає його увагу від більш важливих ділянок, наприклад, таких як Покровський напрямок чи Добропілля.
- Де зараз головний напрямок удару росіян?
- Безумовно, це Покровський напрямок, він залишається для них пріоритетним. Там сконцентрована найбільша кількість сил і засобів супротивника. Але попри це, про успіхи росіян там також не можна говорити. Якщо ж ми говоримо про якесь просування противника, то це Новопавлівський напрямок, район Лимана біля Куп'янська.
- Чому саме Покровськ такий важливий для ворога?
- Це основний вузловий центр для удару на Добропілля, Дружківку, у Слов'яно-Краматорській агломерації, який може забезпечити противнику перспективу виходу на Дніпропетровську область більш широким фронтом.
- Чи є зараз загроза захоплення Покровська?
- Ні. І навіть до кінця цього року це неможливо, оскільки росіяни не сформували достатніх умов для удару з трьох напрямків по місту, тобто вони його так і не оточили. У них лише один напрямок заходу в Покровськ, через Звірове. Але й там постійно застосовуються стабілізаційні дії з боку Сил оборони України. Тобто там постійно відбуваються такі собі тактичні гойдалки. Крім цього, зараз зійде «зеленка», і їм буде набагато важче в осінньо-зимовий період тиснути на Покровськ.
У Покровську вже не залишилося цілих будівель, але місто не здається. Фото: ФБ Київ на все життя
Втрати на фронті становлять один до п'яти
- Чому зірвався великий наступ росіян, з яких причин?
- Тому що їм не вистачає сил і засобів, людського та механізованого ресурсу. Попри те, що у них є кількісна перевага в особовому складі, але цього недостатньо для проведення ефективних загальновійськових наступальних операцій. На тактичному рівні - так, вони можуть наступати, можуть захопити якесь село. А якщо ми говоримо про щось глобальне, масштабне - великі міста, великі райони, повністю закривати області, то це їм зараз не під силу.
- А чи зможуть вони набрати нових людей по призову та за контрактом, наскільки у них великий мобілізаційний ресурс зараз?
- Достатній, щоб відновлювати втрати на фронті. Вони зараз цим займаються і наступного року проводитимуть цілорічну обов'язкову мобілізацію. Крім цього, постійно проводиться добровільна мобілізація, у якій вони щомісяця збирають по 30 тисяч. Цього достатньо, щоб компенсувати втрати за місяць і ще трохи виходять у плюс, оскільки зараз у них втрати приблизно 28–30 тисяч людей на місяць.
- Яке зараз співвідношення втрат - наших і їхніх?
- У них набагато більше втрат, тому що їм доводиться постійно здійснювати наступальні дії, що відбуваються переважно в «кілзонах» (мертві зони на підступах до лінії зіткнення). Тобто ліквідація окупантів відбувається саме на відстані, ще до того, як вони доїжджають до позицій. А пряме боєзіткнення на окремих ділянках стало рідкісним явищем. Тому загальні втрати зараз становлять приблизно один до п'яти.
- У тактиці росіян щось змінилося останнім часом на фронті, у наступі?
- Ні, вони, як і раніше, діють невеликими групами по два-чотири штурмовики, тобто переважно піхотою. Хіба що вони почали частіше використовувати бронетехніку, оскільки погодні умови не дозволяють проводити лише піхотні штурми.
- Херсону щось зараз безпосередньо загрожує?
- Херсону загрожує терор щодо мирного населення - артилерійські, ракетні удари і дрони-камікадзе.
- А чи є загроза того, що росіяни намагатимуться там форсувати Дніпро?
- Вони намагаються проводити регулярні десантні операції в районі херсонських островів, але це не ознака того, що вони готують якусь велику десантну операцію. Все це досить локально, тактично і без особливих успіхів.
Всьому свій час, Москва теж буде у блекауті
- Американські ракети «Томагавк», постачання яких зараз обговорюється в США, будуть для фронту чи для ударів углиб Росії?
- Тільки вглиб Росії. На фронті вони не будуть використовуватися, це не ті ракети, щоб вони били по лінії боєзіткнення. Вони якраз для того, щоб знищувати важливі об'єкти, захищені ешелонованими засобами ППО в глибокій тиловій зоні РФ.
- У нас є свої далекобійні ракети «Фламінго», «Нептун». Чому ми не знищуємо ними основні російські майданчики, звідки запускаються ракети та дрони?
- Якщо ми говоримо про пускові майданчики з дронами, то нанесення ракетного удару по цьому пусковому майданчику - це досить важке завдання. Він дуже швидко відновиться, і це нічого не дасть, це буде даремна витрата дороговартісної ракети. А ті російські ракети, що б'ють по нам, запускаються з мобільних пускових комплексів, базування яких дуже складно виявити. Але і їх намагаються відслідковувати та знищувати.
А що стосується дронів-камікадзе, то набагато ефективніше сконцентрувати удар по їхньому виробництву. І я думаю, що саме цим займатимуться «Томагавки», оскільки у них набагато кращі можливості щодо прориву ешелонованої ППО Російської Федерації.
- Ми знаємо, де є основні залізничні вузли росіян, через які йде постачання живої сили та техніки, наприклад, у Ростові. Чому ми їх не вражаємо так, як вражаємо нафтопереробні об'єкти Росії?
- Для того щоб вивести залізничний вузол із ладу, необхідно провести "килимове" бомбардування, тому що разовий ракетний удар нічого не дасть. Адже залізничний вузол або колія - це об'єкт, який дуже швидко відновлюється, і ракетний удар може лише тимчасово вивести його з ладу. Тому краще використати ракету по тому об'єкту, який ремонтуватиметься пів року, рік або його неможливо буде відремонтувати взагалі. Це кращий ефект.
- Останній російський обстріл призвів до проблем з електропостачанням у Києві та інших містах. Чому ми у відповідь не б'ємо по таких самих об'єктах у Москві?
- Всьому свій час, Москва теж буде в блекауті. Не треба квапити події і тих, хто готує ракетні удари, і казати їм: давайте швидше, швидше... Усе має бути зроблено так само, як і операція «Павутина», про яку півтора року ніхто нічого не знав і не думав, але після якої в Росії вже немає того потенціалу стратегічної авіації, який у неї був станом на 2022-й рік. Так само і з Москвою, нехай вона собі готується до Нового року, але хто знає, у якому стані вони цей Новий рік святкуватимуть.
Протистояння дронів на лінії фронту продовжується. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Путін може розпочати війну в Європі після 2026 року
- НАТО розпочало зараз навчання з ядерного стримування Steadfast Noon. Це якось може вплинути на Путіна, адже всі маневри - це насамперед сигнал супротивнику?
- Ні, бо він на всі ці маневри дивиться досить поверхнево. Він все одно не відмовиться від своїх планів - війна з Північноатлантичним альянсом, з європейськими країнами.
- Західні експерти спрогнозували, що велика війна в Європі може початися десь після 2028 року. Наскільки це реально?
- Усе відбудеться набагато раніше. Я думаю, що роком неповернення стане 2026 рік. Досить ймовірно, що тоді проти Європи будуть застосовуватися вже не гібридні російські операції, а щось більш активне і явне. Цілком можливо, що першими під удар потраплять країни Балтії.
- А де ж Путін візьме для цього ресурси? Адже ми за понад 3,5 року війни вже «перемололи» стільки живої сили і техніки росіян. Чи вистачить у нього ресурсів на війну з Європою?
- Вистачить, тому що вони зараз майже не використовують техніку на фронті у нас, вони її економлять. Ця велика кількість техніки буде використана, наприклад, для майбутньої війни в Європі, яка взагалі не готова до танкових кулаків і проривів механізованими колонами. У Європі відсутні захисні рубежі, лінії оборони, фортифікації, всього цього там немає взагалі. Вони не готові до спротиву, до реальної війни.
Тому Путін в Україні продовжуватиме воювати піхотою, великою кількістю "м'яса". А для Європи йому достатньо зібрати угруповання в кількості 100–150 тисяч осіб, яке буде посилено технікою, дронами, авіацією та КАБами. Тому Путіну не бракуватиме сил і техніки для реального наступу на Європу.
