Останнім часом знову спливла тема зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним, до якої може бути залучений і Володимир Зеленський. І це дивно, бо зараз не спостерігається ніяких відчутних змін ні, власне, на російсько-українському фронті, ні в перемовинах щодо припинення вогню. Чому це відбувається, чи дійсно можлива така зустріч і наскільки корисна вона для України - ці та інші питання журналіст Коротко про задавав політичному експерту та директору Інституту світової політики Євгену Магді.
- Значимість минулої зустрічі Зеленського і Трампа у світі оцінюється по-різному. Одні вважають її продуктивною, другі – досить жорсткою, а канцлер ФРН Мерц заявив, що вона взагалі не принесла нічого корисного українській стороні. Яка ваша оцінка?
- Насамперед я б згадав про те, що Володимир Зеленський входить до тих світових лідерів, які за останні 9 місяців президентства Трампа частіше за всіх спілкуються з ним так інтенсивно. І це, безперечно, на користь нам, тобто все-таки фактор російсько-української війни на це впливає.
Інше питання, що на сьогодні маємо констатувати: дзвінок Путіна Трампу напередодні його зустрічі з українським президентом на це також вплинув. Після цього дзвінка Дональд Трамп, на жаль, знову почав озвучувати російські наративи. Тому Путін недарма запропонував свою нову зустріч з американським президентом в Будапешті, бо Трампу, який діє за принципом дипломатії оплесків, потрібні ці оплески і лестощі як миротворцю.
- Ключове питання: чи дійсно американський президент вимагав від Володимира Зеленського віддати Донбас? Бо одні джерела пишуть, що вимагав, хоча сам Трамп це заперечує.
- Трамп може пропонувати що завгодно, але ми маємо розуміти одну просту річ. Зараз наші позиції в Донецькій і Луганській областях – це укріплений район, який не дає Путіну вийти на оперативний простір, щоб продовжити наступ вглиб України. Тому російський диктатор і намагається через Трампа реалізувати цю комбінацію. Отримавши весь Донбас, він нібито зупиниться на якийсь час, мовляв, він виконує домовленості щодо припинення вогню, а потім знову почне рухатись далі, вглиб України, з підвищеною швидкістю. Тому я впевнений, що в Україні ніхто не піде на те, щоб відійти з позицій на укріпрайонах. В Росії це добре розуміють, тому Путін намагається це зробити через тиск на Трампа.
- А чому Трамп повторює наративи Путіна, що Україна має віддати Донбас?
- Тому що у Кремля є інструменти рефлексивного управління американським президентом, і Путін буде якомога довше та інтенсивніше використовувати ці інструменти.
- Президент США також сказав, що обом сторонам треба зупинитися на лінії зіткнення, але хіба це не здавання територій?
- Навіть якщо він це запропонував, то ми маємо розуміти, що ми найближчим часом не повернемо свої території, які вже захоплені ворогом. Так, станом на сьогодні ми їх не повертаємо, але жоден український політик ніколи не визнає їх приналежність до Росії. А Трампу потрібен успіх у припиненні війни в Україні, тим більше, коли на Близькому Сході знову стає гаряче, і вся ця угода про припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАСом у Шарм-ель-Шейху, якою він так пишається, наразі висить на волосині.
- Господар Білого дому після зустрічі з Зеленським також запропонував Україні та Росії одночасно визнати себе переможцями у цій війні і йти далі в мирному процесі. До чого це було сказано ним?
- Ну це в стилістиці Трампа – визнати неможливе і йти далі. А що обидві ворогуючі сторони можуть одночасно бути переможцями – у Трампа все можливо. Він же ж себе позиціонує як короля, тому в нього логіка монарха, який керує всіма іншими. Хоча за ці 9 місяців, які він перебуває на посаді президента, він припустився дуже багатьох помилок.
- Яка його головна помилка стосовно України?
- Вона в тому, що Трамп перетворив США зі стратегічного партнера України на посередника, який намагається торгувати українськими інтересами.
- Він також маніпулює темою надання Києву ракет «Томагавк», мовляв, це вплине на переговорний процес. Чи вдасться йому цією зброєю для Києва надавити на Путіна?
- Я думаю, що команда Трампа розуміє важливість цієї теми в переговорному процесі. Тому вони підхопили ідею з «Томагавками», яку Київ запропонував їм ще рік тому. Зараз американці використовують «Томагавки» саме як медійно-ракетну зброю. Таким чином вони намагаються підштовхнути Путіна до того, щоб він продовжував діалог з президентом США. І це для самого Трампа важливо, бо, як я вже казав, він дуже любить «дипломатію оплесків» на його адресу. Але я не вірю в те, що США нададуть нам «Томагавки».
- Як ви вважаєте, чому знову виникла тема зустрічі Трампа, Путіна та, можливо, і Зеленського? Що на це вплинуло? Адже великих змін ні на фронті, ні в дипломатії начебто не проглядається.
- Ця зустріч – домашня заготовка Путіна, який знову хоче в особистій розмові «накачати» Трампа своїми наративами.
- А чому саме в Будапешті?
- Тому що є Будапештський меморандум 1994 року, де Україна відмовлялася від ядерної зброї, який підписали і американці. Є лідер Угорщини – Орбан, який зацікавлений у підтримці Путіна, бо він серед країн ЄС найбільш послідовний союзник Росії. Тому це домашня заготовка Путіна для того, щоб за допомогою Трампа вбити клин у єдність ЄС та України.
- Очевидно, що на новій зустрічі Путін знову буде водити за ніс Трампа, і той знову поведеться на його маніпуляції. Тоді яка користь від такої зустрічі?
- Для нас – ніякої. І я не думаю, що взагалі на ній буде Володимир Зеленський і що це для України буде вигідно. Бо тоді Путін розгорне ситуацію так, щоб разом з Трампом тиснути на українського президента. Та й Путіну не з руки вести переговори з Зеленським, тому що це покаже, що він визнає його як президента незалежної держави, як рівного собі. Бо ж він весь час говорить про нелегітимність Зеленського.
- Яка загалом позиція Трампа, у чому вона полягає? Адже, з одного боку, він каже, що Путін його розчарував, а з іншого - робить саме те, що вигідно Москві.
- Його позиція проста: і вашим, і нашим, а я (Трамп) від цього маю отримати вигоду.
- І все ж таки, якщо така зустріч буде, чого нам від неї слід очікувати?
- Нічого хорошого. Ніякого припинення вогню чи якоїсь стабілізації на фронті не буде. Станом на сьогоднішній момент Росія налаштована лише тільки піднімати ставки. Тому я не бачу підстав, щоб ми розраховували на щось хороше і позитивне.
- Якщо ми не зробимо того, що хоче Трамп, він може на нас знову образитись і розпочати мстити, що абсолютно в його дусі. Чого нам слід побоюватись?
- Сьогодні в Україні мільйонна армія, і той, хто говорить, що ми повинні перед кимось бігати навшпиньки, той глибоко помиляється. Ніхто цього робити не буде. Але дійсно, в України об'єктивно є проблеми з Трампом, тому що його політика суттєво послаблює інтереси і позиції США. Ми маємо це враховувати і максимально ефективно протидіяти. Як? Ми маємо формувати наші національні інтереси і шукати можливості впливу на оточення Трампа. Тому що переконати будь в чому Трампа в режимі сам на сам, на мою думку, практично неможливо.
- А як тоді Путіну вдалося підібрати ключик до Трампа? Це лише лестощі чи ще якісь інструменти впливу на нього?
- Я думаю, що російські спецслужби і науковці-психологи вирахували психологічний портрет Дональда Трампа і навчили Путіна, як користуватися його слабкими сторонами та вадами і впливати на нього.
- А на які слабкі сторони Трампа постійно впливає Путін?
- Очевидно, на роздуте самолюбство Трампа, на те, що він нарцис, який любить, щоб його хвалили, він любить бути під софітами телекамер. Путін це все досконально вивчив і дуже успішно використовує у спілкуванні з Трампом.
- Як тоді Володимиру Зеленському потрібно вибудовувати свою лінію поведінки з американським президентом взагалі і в Будапешті зокрема?
- З одного боку, йому треба також всіляко хвалити Трампа, а з іншого - переконувати, що саме Україна є головним і останнім форпостом Західного світу. І що допоки саме вона захищає його, перед Сполученими Штатами не стоїть необхідність вводити американські війська в Європу. Зеленському потрібно давити на те, що саме Україна захищає західні цінності, які близькі і самому Трампу. Тобто Зеленському потрібно лестити, але не так солодко і бессоромно, як це робить Росія, Путін, який у своїх лестощах завжди відверто бреше.
- Трамп насамперед бізнесмен, і ми вважали, що велика угода про спільну розробку українських корисних копалин остаточно перетягне його на нашу сторону. На перших порах вона його дійсно зацікавила, але зараз ця тема зійшла нанівець. Чому?
- Тому що сьогодні тривають широкомасштабні бойові дії, і здійснювати видобуток корисних копалин у таких умовах просто нереально. Тому немає прибутку від цього проєкту, і саме тому Трамп знову охолов до цієї теми.
- Чого нам очікувати хоча б до Нового року в переговорному процесі?
- Ніяких проривів, і, на жаль, ми маємо готуватись до того, що війна триватиме надалі.