• Головна
• Політика

Фото: gettyimages.com

У ніч на останню неділю жовтня громадяни України знову матимуть можливість поспати на годину довше. Щоправда, цим все позитивне від переведення годинника на зимовий час і обмежується. Коротко про відповідає на найпопулярніші питання про те, як нам крутити стрілки годинника і чим це обернеться.

Коли Україна переводить стрілки годинника на зимовий час?

В Україні перехід на зимовий час проводиться в останню неділю жовтня - як правило, о 04:00 ранку стрілки переводять на одну годину назад. 2025 року перехід очікується в ніч із суботи на неділю, з 25 на 26 жовтня. Громадяни отримують додаткову годину сну і вранці буде світліше, і це визнається як аргумент «за», особливо в холодний сезон.

Навіщо взагалі переводити стрілки - якою була початкова мета?

Спочатку переведення стрілок на літній та зимовий час вважалося способом раціонального використання світлового дня: якщо робочий день випадає здебільшого на період природного освітлення, то витрати на штучне світло та навантаження на енергомережі, відповідно, зменшуються.

У контексті України подібна практика дозволяє трохи змістити активність громадян у світлішу частину доби, що, з погляду побуту, може бути вигідним. Однак згодом економічний ефект став значно меншим, і багато експертів вважають, що цінність такого переведення стрілок годинника знизилася.

Крім того, економічна вигода, з погляду енергозбереження, нині вкрай мала. Деякі дослідження свідчать, що економія становить лише близько 1–2 % і навіть менше від загального споживання електрики країни.

Плюси та мінуси переходу на зимовий/літній час для організму?

З одного боку, перехід на зимовий час (тобто переведення на годину назад) дає додаткову годину сну. А ще – оскільки ранок настає пізніше, то за вікном вже немає темряви, що може покращити самопочуття та активність, ранок стає менш похмурим.

З іншого боку, навесні при переході на літній час ми змушені вставати раніше, а це спричиняє стрес, погіршує сон, може знизити увагу і працездатність, особливо в перші дні.

Як зміниться залізничний розклад?

В Україні під час переходу на зимовий (і літній) час перевізники заздалегідь адаптують розклади: «Укрзалізниця» зазвичай попереджає, що після переходу на зимовий час поїзди курсуватимуть «вже за новим часом», вказаним у квитках. Тобто перевізник забезпечує, щоб пасажири не опинилися «у минулому часі»: час відправлення на квитках вже розрахований з урахуванням переведення стрілок.

Проте пасажири повинні переконатися, що їхні гаджети або годинники переведені правильно: у разі помилки є ризик запізнитися або чекати зайву годину.

Як на переведення годинника вплинуть відключення світла?

Такий вплив непрямий та обмежений. Коли годинник переводиться, світловий день змінюється, і ввечері раніше темніє (або вранці світлішає раніше). Це впливає на графіки енергоспоживання та розподіл навантаження на добу – зменшуються ймовірності локальних перевантажень.

Однак в умовах війни та можливих пошкоджень інфраструктури переведення годинників само по собі не вирішує проблему масштабних відключень або блекаутів: основна вразливість - це ушкодження, обстріли, нестабільність, і вплив переведення годинників тут другорядний.

Переведуться годинники на гаджетах, якщо немає інтернету?

Більшість сучасних гаджетів (смартфони, планшети, комп'ютери) переводять час автоматично, якщо увімкнено функцію визначення часу через мережу або через оператора мобільного зв'язку.

Якщо пристрої знаходяться в режимі офлайн, без інтернету та мобільного зв'язку, але мають вбудовані функції зміни часового поясу (або налаштовані на автопереведення часу), вони все одно можуть перевестися, однак це залежить від налаштувань та вбудованого програмного забезпечення.

Якщо пристрій не має такої функції або «автоматичний часовий пояс» вимкнено, то користувачеві доведеться перевести стрілки годинника вручну. Тому  корисно перевірити налаштування та заздалегідь переконатися, що зміна часу відбудеться коректно.

Що кажуть експерти про переведення годинників?

На думку психологів, переведення годинників - це не стільки технічний, скільки психологічний стрес. Медики попереджають: післяперехідний період може супроводжуватися сонливістю, роздратуванням, втомою, можливим загостренням захворювань, особливо у людей похилого віку та дітей. Ці думки показують, що ефект від переведення годинників - не тільки технічний, а й медичний, соціальний, психологічний.

Лікарі зазначають, що адаптація до нового графіка життя відбувається за 2-3 дні, однак у людей із хронічними захворюваннями вона може розтягнутися до двох тижнів. Цей період може супроводжуватися головним болем, зниженням апетиту, погіршенням сну, стрибками тиску.

Щоб швидше перейти на новий ритм, постарайтеся вставати і лягати в один і той же час, перед сном корисно пів години прогулятися на свіжому повітрі, радить головний лікар Дніпровського обласного центру здоров'я Юрій Корягін.

Які країни відмовилися від переведення годинників і як це вплинуло на їхню економіку?

Згідно з дослідженням, багато країн світу відмовилися від сезонного переведення годинників: серед них Азербайджан, Туреччина та інші. Заявлена ​​економія енергії від переходу часу сьогодні вкрай мала, йдеться у дослідженні Університету Коннектикуту. Іноді під час переходу на зимовий час споживання енергії навіть зростає.

Але практично в усій Європі від цієї практики не відмовилися.

Чому Україна так і не скасувала переведення годинників?

Існують техніко-логістичні, економічні та геополітичні аргументи: наприклад, якщо Україна залишиться на одному часі, а сусідні країни діятимуть інакше, виникають складнощі з розкладами, логістикою, енергомережами. Таким чином, скасування переходу на постійний час відкладається через поєднання правових, інфраструктурних та міждержавних факторів.

16 липня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №4201 і загалом скасувала перехід із літнього на зимовий час і навпаки. Законодавчу ініціативу було підтримано 261 голосом народних депутатів. Однак президент України Володимир Зеленський досі цей закон не підписав.

На тему

Питання часу по-європейськи

Першою країною в Європі, яка почала переводити годинники, була Німеччина. Таким чином, там вирішили економити запаси вугілля з 1916 року. Потім її наслідували інші країни. До СРСР хвиля докотилася лише 1981 року.

Після розпаду СРСР Україна прийняла східно-європейський час (UTC+2 взимку, UTC+3 влітку) та закріпила переведення стрілок годинників двічі на рік: в останню неділю березня та останню неділю жовтня.

Коли Україна стала незалежною, вона продовжила цю практику та 1996 року затвердила відповідну постанову. Таким чином, перехід ми виконуємо на підставі національного рішення та історичної практики, успадкованої від радянських часів, але адаптованої до сучасної держави.

У 2019 році в Європейському парламенті ухвалили рішення скасувати щорічний перехід на зимовий та літній час з 2021 року. Тоді ж українське Міністерство економічного розвитку та торгівлі заявило: якщо Європейський Союз ухвалить рішення про скасування переведення годинників, то Україна може зробити те саме. Однак наразі це питання відклали.