Завантажити ще

Заарештованому експрезиденту Південної Кореї висунули нове звинувачення — у допомозі КНДР

Заарештованому експрезиденту Південної Кореї висунули нове звинувачення — у допомозі КНДР
Фото: Photo by Jung Yeon-Je - Pool/Getty Images

Колишньому президенту Південної Кореї висунули додаткове звинувачення — у сприянні ворогу. Про це повідомило агентство Yonhap.

Юн Сок Йоля звинувачують у тому, що в жовтні 2024 року він спрямував безпілотники з листівками до Північної Кореї.

Це спровокувало відповідь КНДР, що президент використав як привід для оголошення воєнного стану в грудні 2024 року.

Подібні звинувачення також висунули проти колишнього міністра оборони та екскерівника Командування контррозвідки оборони.

Команда спеціальних прокурорів розглядала можливість висунення звинувачень у підбурюванні до іноземної агресії, що це вимагало доказів змови президента з ворожою державою.

Натомість прокурори обрали звинувачення у «наданні користі ворогові загалом», ґрунтуючись на своєму рішенні, що відправка безпілотників призвела до витоку військових таємниць, коли вони розбилися поблизу Пхеньяна. КНДР тоді заявила, що безпілотники з Південної Кореї розкидали листівки над Пхеньяном, і опублікувала фотографії уламків дрона, що розбився. Команда спеціального прокурора Південної Кореї вважає, що відправлення безпілотників призвело до витоку військових секретів у КНДР.

На початку грудня 2024 року Юн Сок Йоль запровадив у Південній Кореї надзвичайний стан, пояснивши це необхідністю «викорінити пропівнічнокорейські антидержавні сили» та закликав опозиційні партії «припинити обурливі дії, які паралізують роботу країни». Парламент проголосував за імпічмент президента, а у січні 2025 року його заарештували.

У березні президента відпустили з-під варти, але у липні знову відправили під арешт — прокуратура побоювалася, що він може знищити докази, перебуваючи на волі.

Юн Сок Йоль послідовно заявляв, що ніколи не мав наміру запроваджувати військове правління, але оголосив воєнний стан, щоб бити тривогу через правопорушення опозиційних партій та захистити демократію від «антидержавних» елементів.

Період воєнного стану тривав лише близько шести годин, але він був введений уперше з 1980 року, коли країна перейшла від військової диктатури до демократії.

Тисячі розлючених громадян вийшли на протест, а члени парламенту пробилися до будівлі асамблеї — деякі пролазили через розбиті вікна — щоб проголосувати проти захоплення влади президентом.

  • Інцидент призвів до імпічменту президента та спровокував дострокові вибори, в результаті яких переміг його політичний опонент Лі Чже Мьон.
  • 4 серпня Південна Корея почала прибирати гучномовці, з яких на КНДР транслювали K-pop.
Новини по темі: КНДР Південна Корея