Обшуки, конфлікти та мільйони: чим запам'ятався Герман Галущенко до візиту НАБУ
10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели слідчі дії у міністра юстиції України Германа Галущенка. Претензії у правоохоронців – не на тему юридичної діяльності Галущенка, а щодо його роботи на посаді міністра енергетики України. Хто такий Галущенко та в яких резонансних справах він «засвітився» - розповідає Коротко про.
Герман Галущенко народився 1 травня 1973 року у Львові. Здобув юридичну освіту, а також спеціалізацію в менеджменті зовнішньоекономічної діяльності. У його послужному списку – робота в прокуратурі, МЗС, на юридичній службі в державному атомному секторі.
Після діяльності на посаді віцепрезидента з правового забезпечення та розвитку у НАЕК «Енергоатом» у квітні 2021 року Галущенка було призначено міністром енергетики України. Його заяви про втрату Україною майже всієї вітрової та половини сонячної енергетики через війну були досить різкими і не надто сприяли душевній стійкості українців. До цього додалися запроваджені за Галущенка графіки відключень електропостачання в містах, які не додають і зараз оптимізму. При цьому міністр енергетики, незважаючи на воєнний час, просував проєкти з добудови блоків атомних енергостанцій та виходу атомної генерації на двосторонні договори.
Вже тоді в енергетичному відомстві до нього постали питання, а потім – у парламентаріїв та правоохоронців. Втім, усе почалося набагато раніше.
Перші «ластівки»: збитки та премії
Коли Герман Галущенко ще працював на юридичній службі в НАЕК «Енергоатом», у 2013-2014 роках його звинуватили в тому, що за його участі компанія змушена була виплатити закордонному контрагенту близько 28 млн доларів США як компенсацію за суперечки. Мовляв, юридична служба погано себе показала в судових позовах, і компанія зазнала збитків. Однак це досить поширена ситуація, тим більше у великих компаніях – навіть найрозумніші та спритніші юристи іноді програють справи.
Також на адресу Галущенка тоді ходили підозри, що він нібито незаконно отримав 278 тис. грн премії як фінансове заохочення за складений заднім числом іспит з радіаційної безпеки. Але підозри розчинилися у повітрі після масованої інформаційної контратаки, та й доказова база не зібралася.
Це забулося, Галущенко пішов вгору кар'єрними сходами – і ось стався його коментар у серпні 2022 року про втрати Україною своєї «зеленої енергетики».
Формально Галущенко мав рацію, проте експерти галузі поставили зустрічне питання: а що зробило Міністерство енергетики, щоб захистити об'єкти вчасно та ефективно? Галущенко щось пояснював, але флер неефективного топменеджера вже почав утворюватись навколо нього.
Торік у серпні журналісти повідомили про обшук у будинку та робочому кабінеті Галущенка у справі його заступника, затриманого за хабар у пів мільйона доларів. Сам Галущенко не був офіційно оголошений підозрюваним, але факт обшуку вже свідчив про серйозність ситуації.
Справи давно минулих днів
Не минуло й пів року, як у січні 2025-го фракція партії «Голос» у Раді зареєструвала ухвалу про відставку Галущенка. Причина – системна корупція та конфлікт між Германом Галущенком та депутаткою від «Голосу» Інною Совсун. Колеги не зійшлися у думках щодо будівництва нових атомних блоків Хмельницької АЕС та законопроєкту, який передбачав особливий порядок їх фінансування.
Совсун звинуватила міністра енергетики Галущенка у лобіюванні інтересів конкретних компаній та у корупційному підході до управління галуззю. Галущенко у відповідь назвав звинувачення політичним піаром та звинуватив Совсун у деструктивній риториці. Конфлікт переріс у публічну суперечку, після чого Інна Совсун зажадала відставки Галущенка та зареєструвала відповідну постанову в парламенті.
Чи був цей інцидент тою соломинкою, яка зламала спину верблюду, чи й без нього у антикорупційних відомствах Галущенко був уже на олівці – незрозуміло. У липні цього року за Галущенка проголосували як за нового міністра юстиції, як запевняють – криштальної чистоти людину. Ну а те, що в деклараціях у нього будинок площею понад 300 м² під Києвом, квартира у столиці та кілька сотень тисяч доларів готівкою – так у нас у країні в цьому немає нічого особливого для чиновників такого рангу.
Схоже, на посаді міністра юстиції Галущенка тримали, щоб не втік із країни, доки правоохоронці збирають доказ його корупційної діяльності. Тиждень тому ЗМІ повідомили про розкрадання майже 100 млн грн у НАЕК «Енергоатом». Слідство зазначає, що гроші призначалися на будівництво централізованого сховища ядерного палива. У матеріалах згадується якийсь «аванс компанії-підряднику», чи не тієї, про яку говорила Совсун?
Навіть якщо з'ясується, що звинувачення є безпідставними, а слідство йде хибним шляхом, то Галущенко все одно вже отримав репутаційний удар. А якщо розслідування надасть усі докази, то наслідки можуть бути дуже різними – від простого закінчення політичної кар'єри до неба у клітинку на багато років. Коли в умовах війни країна залежить від стабільності енергосистеми, питання корупції у цій сфері (та й взагалі) стають не просто економічними, а й безпековими питаннями держави.
