Олег Саакян: «Мирний план» — це спецоперація Росії з метою посварити західну коаліцію
На початку 2025 року деякі західні політики прогнозували можливість досягнення миру в Україні. Рік добігає кінця, але бойові дії на фронті не вщухають. Щоправда, під кінець осені з'явився новий російсько-американський план, де передбачалося зі значними поступками з боку України досягти миру вже найближчим часом. Та він уже протягом тижня трансформувався настільки, що й пізнати не можна, тож навряд чи можна його брати до уваги.
Журналіст Коротко про цікавився думкою політолога Олега Саакяна про перспективи мирного переговорного процесу та можливість щось змінити ще до кінця 2025 року.
Переговори для росіян не є інструментом завершення війни
Політолог Олег Саакян. Фото: Олег Саакян
- Чому, незважаючи на прогнози деяких західних політиків та експертів, так і не вдалося досягти миру протягом цього року?
- Тому що й далі триває війна, яка для Росії є екзистенційною, і тому вона не збирається завершувати цю війну мирним шляхом. Відповідно, усі так звані мирні російські ініціативи виникали, щоб видати бажане за дійсне. Як і цей «мирний план» із 28 пунктів, який насправді був спецоперацією Росії для того, щоб посварити західну коаліцію. Тому він від самого початку був абсолютно ілюзорним, адже без зміни балансу сил на фронті війну неможливо завершити лише дипломатичним шляхом.
- Навіть після того, як Україна разом із Європою його переробили та зробили більш реалістичним?
- Ні, навіть після цього бойові дії не припиняться, тому що не змінилися жодні обставини у війні. Якщо цей план буде більш реалістичним для виконання, то він передбачатиме припинення бойових дій, перш ніж розпочати його виконання. А Путін зараз не має жодного бажання завершувати цю війну.
Тому для Росії переговори – це винятково інструмент для того, щоб змусити Україну капітулювати, або інструмент для затягування часу, якщо не вдається змусити Україну капітулювати. Переговори для росіян не є інструментом завершення війни і точно не інструментом пошуку компромісів.
- З якими позиціями ми входимо в цей переговорний процес, сильними чи не дуже? Враховуючи ситуацію на фронті та стан наших відносин із США.
- Узагалі зараз немає як таких жодних переговорів. Є з російського боку закинутий план, який схвалив Трамп. Вони разом спробували кавалерійським наскоком змусити Україну його прийняти. Однак Україна разом із Європою виставили заслін і відбили цей кавалерійський наскок, повернувши м'яч на бік Сполучених Штатів. Насправді ніхто ні з ким ні про що не вів переговорів у реальності, а всі ці пункти – це просто російська гра в імітацію.
Більшість пунктів початкового плану Путіна-Трампа неможливо реалізувати просто навіть за своєю природою та інструментально неможливо виконати. Це потрібно переписати все міжнародне право, а Україні вийти як мінімум із 50 міжнародних договорів про дотримання міжнародного права в частині суверенності територій кожної держави. А європейцям також треба вийти з цілої низки хартій для того, щоб не стати поряд із Путіним на лаві підсудних через порушення міжнародного права, що вони сприяли геноциду тощо. Тобто цей план просто нереалістичний для виконання.
- Ви сказали, що нам разом із європейцями вдалося відбити цей наскок росіян. А чи можемо ми зараз диктувати свої умови та нав'язувати свої версії мирного плану?
- Безумовно, ні. Тому що ситуація на фронті, в широкому сенсі, зараз балансуюча. Ні Росія, ні Україна там зараз не домінує. А в цілому - ми змагаємося з ворогом і до кого з нас першого прийде катастрофа. У нашому випадку - гірша ситуація на фронті, у російському випадку - гірша ситуація з економікою. І тут триває своєрідне змагання: чи надірветься Росія у можливості вести війну, чи в Україні посиплеться фронт. Тобто це змагання у катастрофах.
Трамп все ще сподівається про щось домовитися з Путіним. Фото: Чип Сомодевилла/Getty Images
Трамп має лише два варіанти дій
- Тоді що потрібно і що вдасться зробити нам і нашим партнерам заради досягнення миру до кінця року?
- Вийти на реальні переговори. Така можливість з'явиться лише тоді, коли в Кремлі буде катастрофа економіки, і вони змушені будуть піти на те, щоб розпочати пошук компромісів для завершення війни. І доки росіяни не зрозуміють загрози всебічного краху, вони цього не зроблять. А нинішні нібито переговори – це не що інше, як операція з примусу України до односторонніх компромісів. Як я вже говорив, це лише абсолютно російська гра з підриву єдності західної коаліції, яка й без того кульгає на обидві ноги.
- А як діятиме Трамп, після того як Путін фактично відмовився виконувати відкоригований Україною та Європою план із 19 пунктів?
- Натиснути на нас більше він не може, оскільки і цей наскок із путінським "мирним планом" із 28 пунктів викликав дуже серйозну критику як усередині Республіканської партії, так і американського істеблішменту. Крім цього, він буквально образив європейських партнерів Сполучених Штатів. Тому в нього варіанту тиснути ще більше на Україну без зміни ситуації поки що не проглядається.
Тому Трамп має два варіанти: або просто відкотитися на стартові позиції і сказати: окей, значить, на переговори ще не час, ми спробували, захотіли, але вони не готові. Або під тиском внутрішньополітичних обставин у Штатах, якщо на нього продовжиться тиск із боку частини Республіканської партії та істеблішменту, доведеться йти на посилення санкцій проти Росії. Для того, щоб рятувати свій рейтинг і не виглядати слабким на тлі цієї спроби переконати Україну. Тобто його рішення залежатиме від політичної ситуації у Штатах і від того, хто в команді Трампа переможе.
- Чи може Трамп та його команда знову самоусунутися від цих процесів щодо України, як це було раніше?
- Звісно, може, у цьому разі Україні доведеться боротися далі та чекати зручного моменту для відновлення реальних переговорів.
- Але залишається проросійський Стів Віткофф, що далі він може придумати в парі з росіянами?
- Можуть з'явитися якісь нові ініціативи переговорів, можуть бути спроби запровадити додаткових посередників на кшталт Угорщини чи Туреччини. Може бути спроба розіграти знову карту Китаю. Але найімовірніший сценарій – усе та ж імітація переговорного процесу та подальше розігрування миротворчого спектаклю для Трампа.
- Наскільки ще ці деструктивні елементи в оточенні Трампа можуть завдати нам шкоди?
- На жаль, можуть і робитимуть. Наприклад, спецпредставник Стів Віткофф через свою неспроможність як переговорник уже лежав майже на лопатках. А потім приїхав у США спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв і запропонував цей план із 28 пунктів, після чого, будучи у напівживому стані як дипломат, Віткофф мав можливість зайти в кабінет Трампа й отримати мандат на подальші переговори.
Після чого цей план викидається в інформаційний простір, і весь американський державний апарат лихоманить від того, що це не їхній план. Держсекретар Рубіо плутається у свідченнях, сенатори бісяться від того, що їм кажуть одне, а за годину інше, всі плутаються в позиції, тому що просто одна людина має прямий доступ до кабінету Трампа і могла отримати від нього "добро", а потім вкинути це в медіа.
Бійцям ЗСУ належить продовжувати виконувати свій обов'язок. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Зеленському не вдасться схилити Трампа
- Чому в США так кулуарно вирішується питання, адже навіть Держдеп не був залучений до розробки плану, а лише Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер?
- Це дуже банально, Трамп спирається на близьке коло друзів, а тут один із них приходить і каже, що є план, на який готовий Путін. Трамп відповідає: супер, бери в роботу і йди, навіть не дивлячись, що там усередині. Причому він навіть не вникає в нюанси.
- Зараз говорять про зустріч Зеленського з Трампом до кінця листопада. Що від цієї зустрічі можна очікувати, чи зможе Зеленський якось його налаштувати на нашу хвилю?
- Я не впевнений, що ця зустріч відбудеться. Вона залежить від того, у якій формі та які відповіді будуть надані з Кремля і як на це вирішать реагувати у Білому домі. І я не думаю, що на такій зустрічі можна в чомусь переконати Трампа, але можна заблокувати певні деструктивні ідеї, можна покласти перед ним на стіл свої ідеї мирного плану. Але в будь-якому разі це матиме лише тимчасовий ефект, тому що ми бачимо, що скільки Трампа не переконуй, він все одно дивиться у бік Москви.
- Європейці повністю за Україну, але наскільки вистачить їхньої рішучості?
- На якийсь час вистачить, але Європа, на жаль, через багато обставин не в тому стані, щоб повністю замінити Сполучені Штати, як з погляду української, так і, власне, європейської безпеки. І вона до того ж не в силах зараз всерйоз взяти на себе відповідальність за перемогу України, тобто дати достатню міру підтримки України для перемоги.
- Ваш прогноз: чи варто очікувати до нового року якихось реальних рухів та дій від США та Європи у плані активізації мирних переговорів?
- Вони намагатимуться щось робити, але в цілому цей мирний план, швидше за все, також помре, як і попередні. Росія намагатиметься зволікати, щоб таким чином зривати посилення санкцій проти них, і не давати відповіді - ані так, ані сяк.
- А на кого час працює, на вашу думку, на Україну чи на Росію?
- У нас в обох зараз лічильник зворотного відліку. Є гарна ймовірність, що в України більший запас, але є лімітність українського запасу, тоді як у Росії ресурсів більше. Зараз є припущення, що Росія вже «продає повітря», заявляючи про необмеженість своїх можливостей. І як доказ - вони вже кілька років не можуть захопити Покровськ, який, за їхніми ж планами, вони збиралися взяти ще в середині літа.
