Завантажити ще

Бюджет-2026 зривається: чи загрожує Україні політична криза

Бюджет-2026 зривається: чи загрожує Україні політична криза
Фото: ТГ Залізний нардеп

Верховна Рада наприкінці жовтня ухвалила бюджет України на 2026 рік у першому читанні. Але це зовсім не означає, що затвердити його повністю буде так само легко. Навіть у фракції « Слуги народу » зараз виникли розбіжності щодо цього, а опозиційні фракції взагалі пригрозили блокуванням голосування, якщо не візьмуть до уваги їхні вимоги. І як результат – катастрофічна нестача голосів за бюджет та цілком реальна перспектива внутрішньої політичної кризи. Це при тому, що згідно з Бюджетним кодексом України та Регламентом Верховної Ради бюджет має бути затверджений 1 грудня. Журналіст Коротко про розбирався, на чому спіткнулося цього року голосування щодо бюджету.

Частина «Слуг народу» не хоче підтримати бюджет-2026

Незважаючи на побажання МВФ (який наполягає на його якнайшвидшому ухваленні), є загроза того, що голосування бюджету може затягтися до початку 2026 року. Зараз із необхідних 226 голосів депутатів «за» бюджет є, за різними оцінками, приблизно лише 120. Причин кілька.

Перша – незгода депутатів, причому навіть із провладної фракції «Слуги народу». Нарікання пов'язані з тими параметрами, які заклав туди уряд, особливо щодо частини, що стосується підвищення зарплат вчителям і матеріального забезпечення військових. Депутати цієї фракції навіть провели окрему, щоправда, безрезультатну зустріч із представниками Кабміну.

Як, утім, не домовилися і про кандидатури на заміщення вакантних місць міністрів в уряді. У зв'язку з цим народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що цього тижня Рада не розглядатиме призначення міністрів, тому що “Слуга народу” не має ні кандидатів, ні голосів. За його словами, на засіданні фракції "Слуга народу", де мали обговорювати вакансії на посаді міністра юстиції, міністра енергетики та голови Фонду держмайна, була лише половина депутатів.

"Євролідарність" вимагає відставки всього уряду

Друга причина, яка загрожує ухваленню бюджету, – це намір опозиційних фракцій «Євросолідарності» та «Батьківщини» заробити політичні та кадрові дивіденди від голосування щодо бюджету. «Як мінімум дві фракції (ЄС та "Батьківщина") публічно вимагають повного перезапуску уряду та взагалі очищення влади. «Європейська солідарність» Порошенка та «Батьківщина» Тимошенко вимагають також зустрічі із Зеленським з міжнародних питань. І є відчуття, що зараз до цієї позиції приєднаються й інші групи плюс частина «Слуг народу», - повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

До того ж, у «Євросолідарності» мають намір прив'язати голосування щодо бюджету до голосування щодо кандидатур нових міністрів у Кабміні. Партія продовжує наполягати на відставці повного складу Кабінету Міністрів України та формуванні уряду національної єдності, на чолі якого мається на увазі лідер фракції Петро Порошенко.

Нагадаємо, що фракція цієї партії нещодавно вже блокувала трибуну Верховної Ради України у день, коли депутати планували проголосувати за відставку тоді ще міністра енергетики Світлани Грінчук та ексміністра юстиції Германа Галущенка. Опозиція вимагала відправити у відставку весь уряд Юлії Свириденко та сформувати новий на основі коаліційної угоди політичних сил. У відповідь голова Верховної Ради Руслан Стефанчук тоді просто закрив засідання парламенту.

2 грудня ситуація із блокуванням трибуни та закриттям засідання повторилася. Засідання парламенту завершилося, тільки розпочавшись - "Європейська солідарність" знову заблокувала трибуну, вимагаючи «переглянути проєкт бюджету на 2026 рік, прибрати звідти телемарафон, усі лобістські та корупційні статті та підняти зарплати військовослужбовцям», а також розпустити цей уряд.

А «Батьківщина» має намір зіграти на соціальному популізмі

Фракція «Батьківщини» також має намір підібрати репутаційних дивідендів, запропонувавши свій варіант бюджету з упором на підвищення соціальних стандартів.

"Наша команда розробила альтернативний бюджет країни на наступний рік, де ми запропонували дати справедливі соціальні витрати, не менше мінімального прожиткового рівня, всім людям - і пенсіонерам, і педагогам, науковцям, бібліотекарям, листоношам. А також вирівняти всі необхідні виплати для військових - для їх лікування та протезування", - повідомила лідерка.

При цьому вона, як завжди, намацала потрібну струну, граючи на якій можна впливати на настрій виборців. Наприклад, вона зазначила, що в НАБУ та САП отримуватимуть 200-300 тисяч гривень на місяць, коли зарплата вчителів – на рівні 10 тисяч гривень.

Щоб там не говорили опозиційні лідери, але їхня поведінка у той момент, коли держава готує бюджет і веде складні міжнародні переговори, більше скидається на політичний шантаж з метою отримання політичних дивідендів, а не на реальну турботу про своїх співгромадян. Тим більше, що це може призвести до внутрішньої політичної кризи та ризиків для оборонного фінансування під час війни.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Олег Саакян, політолог:

- Загроза політичної кризи через складнощі у затвердженні бюджету-2026 все ще існує. Але вона значно поменшала після відставки Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента. Після його звільнення у президента Володимира Зеленського з'явилося більше поле для маневру, щоб розпочати діалог з парламентом, зокрема, щодо ухвалення бюджету. А у разі його неприйняття парламентом, відповідальність за це ляже на плечі парламентаріїв, особливо з опозиції. І «Євросолідарності» та «Батькищині» у цьому разі буде складно звинувачувати у зриві бюджетного процесу владу. Тому я думаю, що шанси на ухвалення бюджету до кінця цього року значно зросли.