Відхід «богів війни»: як війна в Україні за 2025 рік переписала підручники з військової науки
Кожен рік російсько-української війни привносить свої нововведення у глобальну військову науку. Поступово втрачають свою важливість одні роди військ та техніка, а на їхнє місце заступають новіші, сучасні та високотехнологічні зразки. Наприклад, у стратегії бою відходять у минуле удари важкими механізованими "кулаками" (танками, самохідками) та великими ударними частинами, а їхнє місце все впевненіше займають ракети, безпілотники, кібервійська та удари малими піхотними групами штурмовиків і десантників. Що нового приніс у військову науку, тактику та стратегію 2025 рік - у матеріалі Коротко про.
Світова танкова криза
Зараз військові спостерігачі та стратеги сперечаються про те, чи йдуть танкові війська у минуле, чи залишаються важливим чинником сучасної війни. Як показала війна в Україні, танкові війська зазнають величезних втрат через зростаючу роль дронів та високоточної зброї. Дешеві літальні апарати роблять дорогі танки вразливими: БпЛА можуть виявляти, наводити та вражати танки з високою точністю, часто будучи дешевшими та доступнішими у необхідних кількостях.
Проте танки не зникають повністю, а трансформуються, стають більш захищеними та взаємодіють з іншими родами військ. Вони, як і раніше, незамінні для прориву укріплень, вогневої підтримки піхоти та зачистки місцевості. Тому воюючі сторони оснащують їх системами активного захисту (КАЗ), покращеною бронею, засобами РЕБ проти дронів, а також інтегрують із розвідкою для підвищення ситуаційної обізнаності. Поряд із цим розвиваються нові концепції задіяння танків, такі як бойові машини підтримки танків (БМПТ) та роботизовані танки.
Танки з поля бою та з армій не зникнуть завтра, але їхня роль змінюється. Вони перестають бути «царями на полі бою» і стають частиною комплексної системи бою, де їхня ефективність залежить від інтеграції з дронами, РЕБ, піхотою та артилерійською підтримкою.
- Танки у сучасній війні вже давно відійшли на другий план і виконують функцію допоміжної артилерії. І це сталося не тільки під час повномасштабної війни в Україні, а набагато раніше. Це трапилося тому, що концепція використання танків, закладена ще за часів Першої світової війни, не змінювалася. Тому ми й маємо на сьогодні таку танкову кризу, коли у світі немає жодного танка, який би відповідав вимогам сучасної війни. Але це не скасовує того, що танки можуть використовуватися як підтримка піхоти, - пояснює військовий експерт Олександр Коваленко.
Танки з армії нікуди не подінуться, але визначальної ролі на передовій більше не гратимуть. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
«Цариця полів» тепер поступається штурмовикам
Ще однією зміною військової стратегії та тактики, як показала війна в Україні, стало те, що в минуле відходять наступи з використанням великої кількості живої сили («цариці полів» - піхоти) та техніки. На зміну їм приходять операції з використанням малих штурмових груп (МШГ). Хоча ця тактика, якій віддають перевагу росіяни, призводить до великих втрат.
- Що стосується використання малих штурмових груп, то Росія зараз використовує їх через безвихідну ситуацію. Їм критично не вистачає танків та бойових броньованих машин, - пояснює Олександр Коваленко.
Через це Росія у 2025 році перейшла виключно до використання піхотної складової як основної одиниці ведення бойових дій. Але при цьому вона зазнає величезних втрат, і кількість убитих у цих штурмах збільшилася до 65% на місяць від загальної кількості щомісячних втрат. Тому назвати успішною тактику штурмів малими групами не можна.
- Воювати просто «м’ясом» заради того, щоб захопити якесь село і покласти на це батальйон чи цілу дивізію - це дурість. В Україні ж основна одиниця ведення бою - бригада (близько 14 тисяч осіб) та корпус (4,5–5 тисяч осіб). Така структура дає більшу злагодженість та комунікативність між підрозділами, - пояснює військовий аналітик.
У піхоті дедалі більше використовують тактику застосування малих штурмових груп. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Ракети - один із головних інструментів ведення війни
Війна в Україні значно підвищила роль як ударних, так і протиракетних засобів, демонструючи їхнє вирішальне значення для ураження віддалених цілей, інфраструктури та систем ППО. Обидві сторони активно застосовують широкий спектр ракет - від крилатих та балістичних до гіперзвукових - і нарощують їхнє виробництво, що робить ракетні технології ключовим чинником конфлікту.
Разом із тим, війна дала поштовх розвитку українського ракетного потенціалу. Наша країна активно розробляє та застосовує власні далекобійні ракети, такі як «Нептун», «Вільха» та перспективні «Фламінго» (з дальністю до 3000 км) для ураження цілей у глибині тилу противника. Українські ракети, включаючи ATACMS та далекобійні вітчизняні зразки, використовуються для ударів по військових об’єктах та логістиці на території Росії.
Паралельно посилюється вітчизняна ППО та протиракетна боротьба. Збільшення ракетних атак призвело до нарощування постачання систем ППО Україні, що дозволило успішно збивати ворожі «Кинджали», «Калібри» та навіть «Орєшнік».
Використання Росією гіперзвукових ракет «Кинджал» підштовхнуло український ВПК до розробки систем, здатних їх перехоплювати. Загалом війна перетворила ракети з другорядної зброї на один із головних інструментів ведення війни, що впливає на тактику, стратегію та технологічний розвиток обох сторін.
«Царем бою» тепер стали безпілотники
Безперечним лідером у галузі військових нововведень, що кардинально змінили сучасне поле бою, стали повітряні та морські безпілотні системи, або просто дрони.
Їхня поява вирішальним чином змінила військову стратегію. Безпілотні літальні апарати (БпЛА) та морські засоби тепер є ключовими інструментами для завдання глибоких ударів, точного наведення і збору розвідувальної інформації в режимі реального часу. Війна в Україні ілюструє масштаб, швидкість та стратегічний вплив цих систем, змушуючи країни та альянси швидко адаптуватися до нових технологічних реалій.
Зараз Україна лідирує у тактичній війні з використанням безпілотників, застосовуючи недорогі FPV-дрони та розширюючи їхнє використання на морі. Проте і Росія оновила свою доктрину використання БпЛА, застосовуючи їх для артилерійської підтримки та спостереження, що підвищує ефективність ударів.
А НАТО, як провідний у світі військовий блок, навпаки, стикається з труднощами в освоєнні нових технологій безпілотників і намагається покращити свої можливості, зокрема освоюючи досвід України.
Дрони стали головною складовою сучасної війни. Фото: ФБ Генеральний штаб ЗСУ
Авіація поступається БпЛА
Війна в Україні значно скоригувала використання авіації. Тепер вона переважно забезпечує захист міст від ракетних ударів та контроль над небом. Літаки також можуть стримувати наступальні операції, як це було під Києвом у 2022 році.
Тому Україна зараз робить ставку на сучасні західні літаки (F-16), які мають найкращі радари та озброєння. Поява американських F-16 та французьких Mirage 2000 значно посилює оборону України, надаючи багатофункціональні платформи для повітряного бою, бомбардувань та розвідки. Хоча масове використання авіації, як у світових війнах, зараз неможливе.
- Як показує війна в Україні, роль авіації дійсно змінилася. Раніше панування в повітрі було запорукою успіху наступальних операцій, зараз цього практично немає. Роль авіації в цілому впала, хоча здатність вражати глибокі тили у стратегічної авіації підвищилася, - пояснює авіаексперт Валерій Романенко.
Роль авіації впала ще й тому, що для підтримки наземних військ її замінили дрони. Багато функцій, наприклад, армійської авіації, практично не використовуються за прямим призначенням.
- Дрони набагато дешевші за літаки, тому їхня втрата не така болісна для армії. БпЛА також можуть вражати наступаючі частини противника, його техніку, вести розвідку. Кілозону (мертву зону) на 50 кілометрів забезпечує не армійська авіація, а дрони. Тому зараз на фронті практично зникла штурмова авіація, а всі її функції виконують безпілотники, - пояснює експерт.
Кібервійська - нерв війни
Ще однією абсолютною новинкою сучасної війни стали кібервійська, без яких уже неможлива розвідка як на фронті, так і в тилу ворога, а також управління безпілотниками та літаками.
Повномасштабне вторгнення Росії супроводжується активним поширенням дезінформації, пропаганди, проведенням інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) та кібератаками на об’єкти критичної інфраструктури. Найчастіше ворожі хакери атакують державний сектор - на нього припадає близько чверті всіх випадків.
Тому сьогодні Операційний центр безпеки Міноборони України в режимі 24/7 проводить моніторинг подій на всіх рівнях - від інфраструктурного до прикладного. Щодня аналізується кіберпростір та відпрацьовуються гіпотези щодо тактик спецслужб ворога.
Восени цього року Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про створення нового роду військ в Україні - Кіберсил. Цей рід військ відповідатиме за проведення кібероперацій проти ворога, а також за розвідку в мережі.
