Після операції у Венесуелі у світових ЗМІ з'явилася інформація про наступні цілі Вашингтона. Президент США Дональд Трамп та його адміністрація говорять про необхідність «відновити стабільність» і «захистити американські інтереси», і це може включати широкий діапазон дій – від тиску на уряди Латинської Америки до розширення стратегічного впливу за межами регіону. Коротко про - про те, куди може націлитись президент США і як на його бажання реагують інші країни.
Після повалення Ніколаса Мадуро у Венесуелі, як стверджують американські ЗМІ, США в особі Трампа заявили про наступний пункт своєї зовнішньої політики - Колумбії. В інтерв'ю, даному на борту Air Force One, Трамп відгукнувся про керівників Колумбії вкрай різко.
– Колумбія дуже хвора, нею керує хвора людина, якій подобається виробляти кокаїн та продавати його в США! – сказав Трамп, маючи на увазі президента Густаво Петро. Коли його запитали, чи хотів би він операцію (військову) у Колумбії, Трамп відповів: - Так, це звучить добре для мене.
Тобто Трамп не відкидає можливості військового втручання до сусідньої країни, якщо, на його думку, це сприятиме зниженню потоків наркотиків до Америки.
Колумбійський уряд та низка держав Латинської Америки різко засудили дії США у Венесуелі та потенційні загрози. Уряди Іспанії, Бразилії, Чилі, Колумбії, Мексики та Уругваю випустили спільну заяву, в якій дії США названо «надзвичайно небезпечним прецедентом для регіональної безпеки». Також наголошується, що такі акції «суперечать міжнародному праву». Колумбія вже запросила екстрене засідання Ради Безпеки ООН у зв'язку з подіями у Венесуелі. Це означає, що влада регіону ставиться до ескападів президента США вкрай серйозно.
США давно критикували Мексику через проблеми з наркотрафіком, що веде прямо на територію Сполучених Штатів. Після венесуельської операції ця риторика активізувалася.
- Мексиці потрібно упорядкувати свої справи, тому що наркотики проходять через її територію, і ми повинні щось зробити, - заявив Трамп американським журналістам.
Такий тон хоч і не передбачає прямої загрози вторгненням, але виглядає як жорсткий політичний тиск на мексиканське керівництво. Яке нервує, але поки що не реагує діями на завуальовані, але все-таки погрози. Поки що мексиканський уряд лише офіційно засудив військові удари США по Венесуелі, заявивши, що дії Вашингтона є порушенням Статуту ООН та суверенітету держав.
Куба для США чи то кістка в горлі, чи колода в оці, але інтерес до неї серйозний і вже на межі попереджень. Наприклад, держсекретар США Марко Рубіо заявив в інтерв'ю NBC, що «уряд Куби є величезною проблемою… ніхто не стверджуватиме, що ми фанати нинішнього кубинського керівництва».
При цьому він відмовився уточнювати, які кроки буде зроблено, але це формулювання було досить жорстке.
До речі, повідомляється, що в результаті американської операції у Венесуелі було вбито 32 кубинці, і це посилило напругу між країнами. Куба - один із останніх стовпів комуністичного режиму в Західній півкулі. І Трамп частенько дає сигнали, мовляв, США не миритимуться з комунізмом у себе під боком. До того ж, Куба – ключовий союзник Венесуели, її навіть називали в США «мозком» венесуельського режиму.
Усередині США діаспора кубинців у Флориді (ключовому штаті для перемоги на виборах) вкрай негативно ставиться до режиму Кастро на своїй батьківщині, і будь-яка риторика Трампа в цьому напрямку принесе йому підтримку впливового електорату. Тим більше, що загрози Кубі завжди формулюються не як війна, а як «допомога кубинському народу у боротьбі з режимом».
– Куба дуже схожа на Венесуелу… Вони мають серйозні проблеми, і ми хочемо допомогти народу Куби, – каже Трамп.
Гренландія – це автономна територія під юрисдикцією Данії. Після резонансних тез Трампа одразу після його вступу на пост президента про ймовірність «приєднання» Гренландії до США на острові панує здивування та обурення. Трамп весь рік продовжує наголошувати на важливості Гренландії для національної безпеки США, говорячи про загрозу з боку Росії та Китаю:
– Нам справді потрібна Гренландія, вона оточена російськими та китайськими кораблями.
Трампу потрібна не стільки Гренландія, скільки Арктика – надто вона приваблива в плані глобальної стратегії США через її ресурси та географічне розташування. В американських ЗМІ постійно цитують Трампа, який запевняє, що «острів є абсолютною необхідністю для американської безпеки».
Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен різко відкинула будь-які спроби США «захопити чи приєднати» Гренландію. Вона наголосила, що країна є союзником і частиною НАТО, і США не мають права анексувати її. А прем'єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен подібні заяви Трампа назвав агресивними та неповажними, але зазначив, що реальної загрози приєднання найближчим часом немає.