Блокування незареєстрованих терміналів Starlink призвело до того, що російські окупанти на фронті втратили можливість управління безпілотниками та оперативної комунікації між своїми частинами. З'ясувалося, що в сучасній війні контроль над цифровим простором стає не менш важливим, ніж контроль над панівними висотами. Масштабна верифікація терміналів Starlink, проведена Україною спільно зі SpaceX, завдала російським окупантам несподіваного та болісного удару: втративши «сірий» супутниковий зв'язок, ворог зіткнувся з деградацією управління на рівні цілих підрозділів. З'ясувалося, що навіть в умовах повномасштабного вторгнення «друга армія світу» критично залежить від західних технологій, які їй офіційно недоступні.
Військовий експерт Олександр Коваленко в інтерв'ю Коротко про аналізує, чому спроби Кремля створити власний «космічний інтернет» провалилися через санкції і як приватні корпорації перетворилися на ключових гравців геополітики, здатних змінювати хід битв натисканням однієї клавіші.
- Чому Starlink змінив правила гри у цій війні? Що саме він дав сучасній артилерії та аеророзвідці, чого не було раніше?
- Він дає головне - стабільний постійний зв'язок, який не придушується комплексами РЕБ. При ньому немає інших якихось зовнішніх впливів. Тобто, фактично, це стабільний зв'язок 24/7, який до того ж забезпечує постійну цілодобову комунікацію між військовими підрозділами. До появи Starlink у військах використовували військові системи зв'язку, і вони не гарантували такої надійності та точності. А Starlink, крім усього іншого, дозволяє керувати тими чи іншими технологічними засобами, такими як наземні роботизовані комплекси (НРК), повітряні та морські дрони. Це універсальний комплекс, що дозволяє максимально розширити можливості як комунікації, так і управління.
- А чому стандартні військові радіостанції чи закриті канали зв'язку РФ неспроможні повноцінно замінити комерційний Starlink?
- Тому що вони примітивні і на два покоління відстають від сучасних систем зв'язку. Це старі радянські системи, які російська армія використовує з невеликими модернізаціями та покращеннями за останні 30 років. Але вони все одно технічно та технологічно відсталі й не дозволяють повною мірою задіяти весь функціонал, необхідний для сучасного поля бою.
- Чи можна сьогодні сказати, що супутниковий зв'язок став таким самим витратним ресурсом війни, як боєприпаси чи пальне?
- Я б так не сказав. Бо супутниковий зв'язок - це термінал: його поставили, і поки він не знищений прямим ударом, він працює. А боєприпаси та пальне потрібно постійно оновлювати.
- Є вже підтверджені ознаки того, що у РФ виникли проблеми з управлінням або зв'язком після блокування? Наскільки вони для них критичні?
- Вони дійсно критичні для росіян. Зараз вони переходять на старі системи зв'язку - наприклад, ті, які використовували ще у 2022 році під час повномасштабного вторгнення в Україну. Тобто це все вже застарілі засоби. І як результат - у них знизилася штурмова діяльність, впав рівень активності на більшості ділянок фронту. Це не говорить про те, що вони повністю припинили свої наступальні дії, але дезорганізація ворога дійсно помітна.
- Росія позиціонує себе як космічна держава, але свою армію супутниковим зв'язком не забезпечила. Чому?
- Тому що вона технічно та технологічно відстала. Вона не може зараз забезпечити такого рівня супутниковий зв'язок і запуск на орбіту Землі потрібної кількості супутників. Наприклад, у них був проєкт «Сфера», який вони називали конкурентом Starlink. Але цей проєкт навіть не пройшов етап прийняття в бюджеті для реалізації.
Росіяни також намагалися реалізувати проєкт від компанії «Бюро 1440» під назвою «Рассвет», який також мав стати конкурентом Starlink. У 2023 році вони запустили 6 експериментальних супутників, і після цього не запустили нічого.
У 2025 році вони мали випустити на орбіту 16 супутників, але станом на зараз вони навіть до кінця не зібрані. Тобто це не готова продукція. А все тому, що їм не вистачає запчастин та елементів, які не виробляються в Росії. Ці супутники переважно зроблені на базі західних мікрочипів, мікросхем, напівпровідників - елементів саме західного виробництва, які перебувають під санкціями.
У підсумку вони вже два роки не можуть запустити 16 супутників. Тоді як у Starlink на сьогодні на орбіті працює вже понад 9600 супутників. Ну як можна брати участь у таких перегонах, якщо за 2 роки не можуть запустити 16 штук, а у конкурента їх уже понад 9600?
- Міністр оборони Михайло Федоров згадав про верифікацію терміналів. Наскільки реально повністю зачистити українське небо від неавторизованих пристроїв, враховуючи обсяги контрабанди через треті країни?
- Це реально, але росіяни постійно намагатимуться вийти з цієї ситуації - наприклад, використовуючи хакерські атаки або інші дії технічного характеру, щоб обійти блокування та внести свої термінали Starlink у «білий список». Адже зараз ті термінали, які є у росіян, не потрапляють до «білого списку», бо вони контрабандні.
Уся та контрабанда, яку вони отримували через Об'єднані Арабські Емірати, через Китай і так далі, не може бути верифікована. Тому вороги намагатимуться зламати цей «білий список», я впевнений у цьому. Вони шукатимуть лазівку в наших ресурсах, де відбувається така реєстрація. Але це все ситуативні рішення, які так чи інакше їм не допоможуть у питанні відновлення стабільного зв'язку. Їм доведеться повертатися до старого радянського типу комунікації.
- Чи означає ця співпраця України зі SpaceX, що приватні технологічні компанії тепер офіційно стали учасниками воєн майбутнього і можуть змінювати хід історії одним рядком коду?
- Безумовно. Ми бачимо, як Росія, у якої немає власного супутникового зв'язку і цілком залежна в питаннях своєчасної комунікації між підрозділами та військами, опиняється в ситуації, коли все відключається буквально одним кліком по клавіші у компанії SpaceX.
І ця країна погрожує війною НАТО, але при цьому цілком і повністю залежить саме від західних технологій, технологій НАТО. Це наочний приклад того, що насправді являє собою Росія у питаннях сучасних воєн та війн майбутнього.