Голова Інституту нацпам'яті розповів про складнощі деколонізації: Першим підпадає Шевченко
Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров повідомив про складнощі у виконанні закону "Про деколонізацію", по суті – дерусифікацію. За словами Алфьорова, якби закон діяв без винятків, то перший, хто потрапив би під нього - це Тарас Шевченко. Про це він сказав в інтервʼю “Українській правді”.
- Якби закон діяв без винятків, то перший, хто потрапив би під закон "Про деколонізацію" – академік імператорської академії мистецтв Тарас Григорович Шевченко, - зазначив Алфьоров.
Значення мають практична діяльність та її наслідки, підкреслив голова УІНП. Українське походження у цьому процессі не є універсальним маркером та іноді вводить в оману. Так він пояснив те, що композитор Петро Чайковський з козацького роду Чайок признаний носієм імперської культури, а адмірал армії Російської імперії Степан Макаров родом з Миколаєва – ні.
- Адмірал Макаров пов'язаний з Миколаєвом, був дослідником, мав праці про Чорне море. Він не ніс російської ідеї в маси. Закон говорить, що Макаров не підпадає під дерусифікацію. Грубо кажучи, він не був Столипіним, а був військовослужбовцем, науковцем – так вирішила експертна комісія у складі Інституту національної пам'яті. Вона працює автономно від нас. Але у місцевої громади Миколаєва є повне право самостійно вирішити, чи зносити в місті пам'ятник Макарова, - підкреслив Алфьоров, відмітивши, що у Росії є човен "Адмірал Макаров", з якого обстрілювалася Україна.
- Також голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров сказав, що декомунізацію в Україні не можна назвати завершеною, адже цей процес лише закінчився у Києві.
- Крім того, за його словами, українська сторона була здивована тим, що президент Польщі Кароль Навроцький подарував Зеленському книгу з іменами жертв Волині під час їхньої зустрічі у Варшаві у грудні.
