Норвегія та Ісландія знову задумуються над вступом до ЄС, це відобразиться на Україні, - Politico
Політика Дональда Трампа щодо союзників змусила Норвегію та Ісландію змінити думку щодо вступу до ЄС. Тепер країни прагнуть ввійти до союзу вже не тому, що це зробить їх багатшими, а для того, щоб убезпечити себе, пише Politico.
За даними видання, для Києва ці геополітичні зсуви мають значення, адже Євросоюзу набагато вигідніше прийняти Ісландію чи Норвегію, ніж Україну. Видання наголошує, що усі країни, що вступили після 2004 року, досі отримують з бюджету ЄС більше, ніж віддають. Норвегія та Ісландія стануть «донорами», тоді як Україна (через масштаби руйнувань та стан економіки) потребуватиме колосальних дотацій.
Наголошується, що оскільки Осло та Рейк’явік уже інтегровані в європейське право на 80%, то їхній вступ може бути блискавичним, що створює ризик «черги», у якій Україна може знову опинитися в кінці.
Крім того, Дональд Трамп чітко дав зрозуміти, що вступ України до НАТО «не на часі», членство в ЄС стає єдиною реальною гарантією безпеки для Києва після завершення активної фази війни: договір про ЄС містить пункт про взаємну оборону, аналогічний 5-й статті НАТО. В умовах ненадійності США цей інструмент стає ключовим для стримування РФ у майбутньому.
Проте видання наголошує, що Україна більше не просить «милостиню», вона пропонує експертизу. Урядові радники зазначили виданню, що українські прикордонники з бойовим досвідом можуть посилити місії Frontex на Балтиці, а ЗСУ можуть стати основою нової європейської системи оборони. Тепер Україна цікава ЄС не як ринок, а як постачальник безпеки.
Норвегія подала заявку на вступ до ЄС у 1992 році, але через два роки на загальнонаціональному референдумі громадяни відхилили її. Хоча більшість норвежців, як і раніше, офіційно не підтримують повноправне членство, кількість прихильників євроінтеграції стабільно зростає протягом останніх 18 місяців.
Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році, намагаючись знайти економічний порятунок на тлі глибокої фінансової кризи, що паралізувала країну. Проте вже у 2013 році переговори були заморожені через гострі суперечки щодо спільної рибальської політики ЄС та зміну внутрішніх економічних умов, які зробили вступ менш привабливим.
Офіційно Рейк'явік відкликав свою заявку у 2015 році. Сьогодні країна знову повертається до цієї дискусії, але вже не через фінанси, а через загрози територіальній цілісності та безпеці в Арктичному регіоні.
- 24 березня в Єврокомісії заявили, що Україна не зможе приєднатися до ЄС до 2027 року.
- 17 березня прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що у Брюсселі делегація України отримала від Європейського Союзу вимоги щодо вступу, які стосуються трьох заключних переговорних кластерів. Україна вперше в історії отримала повний перелік умов для вступу до ЄС.
