США можуть поновити удари по Ірану, окрім блокади Ормузької протоки, — ЗМІ
Президент США Дональд Трамп і його радники розглядають можливість відновлення обмежених військових ударів по Ірану як спосіб зрушити з мертвої точки мирні переговори, разом із запровадженою США блокадою Ормузької протоки. Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на посадовців та обізнані з ситуацією джерела, передає ZN.UA.
Це один із варіантів, які Трамп обговорював у неділю, через кілька годин після зриву переговорів у Пакистані. Він також може відновити повномасштабну бомбардувальну кампанію, хоча, як зазначають посадовці, це менш імовірно з огляду на ризик подальшої дестабілізації регіону та небажання Трампа втягуватися у тривалі війни.
Ще один варіант — тимчасова блокада, водночас із тиском на союзників, щоб ті в майбутньому взяли на себе відповідальність за тривалу військову місію з супроводу суден у протоці.
Після провалу переговорів між США та Іраном у Пакистані Трамп провів більшу частину неділі у своєму курорті в передмісті Маямі Дорал, штат Флорида: телефонував у ефір Fox News, грав у гольф і спілкувався з радниками. За словами помічників, він і далі відкритий до дипломатичного вирішення, попри обіцянку блокади та нові погрози завдати ударів по іранській інфраструктурі.
Переговори в Пакистані, які очолював віцепрезидент Джей Ді Венс, зайшли в глухий кут після того, як Іран не відмовився від своєї ядерної програми.
Затяжна війна лише посилить занепокоєння серед радників Трампа, його союзників і бізнес-лідерів щодо економічних наслідків, зокрема через зростання цін на енергоносії. У неділю Трамп виправдовував тимчасові труднощі як ціну за недопущення появи в Ірану ядерної зброї.
Американські посадовці та інші джерела, близькі до адміністрації, зазначають, що будь-який подальший крок Трампа пов’язаний із серйозними ризиками. Відновлення повномасштабної війни виснажить критичні запаси боєприпасів США і викличе ще більший спротив серед виборців, які скептично ставляться до конфліктів на Близькому Сході. Водночас згортання операції, коли режим зазнав ударів, але зберіг ядерні амбіції та контроль над протокою, виглядатиме як перемога Тегерана.
Деякі посадовці та аналітики схвалили рішення Трампа про морську блокаду як найкращий або «найменш поганий» варіант. Близько половини доходів іранського бюджету надходить від нафти й газу. Успішна блокада могла б перекрити іранський нафтовий експорт — основу економіки — і продемонструвати союзникам США та нервовим світовим енергоринкам, що Тегеран не може тримати протоку в заручниках.
Водночас блокада має й серйозні недоліки. Іранська влада досі не піддалася економічному тиску США, зокрема десятиліттям жорстких санкцій, і залишається непоступливою навіть після кількох тижнів інтенсивних бомбардувань США та Ізраїлю. За словами американських посадовців, військові кораблі, що діятимуть у вузькій протоці біля узбережжя Ірану, можуть стати мішенню для ракетних і дронових атак із мінімальним часом на реагування.
Трамп неодноразово змінював позицію під час війни: спочатку применшував значення протоки, а згодом зосередився на ній. На нього також тиснуть союзники, які найгостріше відчувають наслідки перекриття цього маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти. Водночас Трамп стикається зі зростаючим політичним тиском усередині країни й визнає, що ціни на бензин можуть залишатися високими — що є проблемою для республіканців напередодні проміжних виборів.
- 12 квітня Трамп за підсумками невдалих переговорів з Іраном заявив про блокаду Ормузької протоки з боку США.
- 7 квітня Трамп оголосив про двотижневе перемир'я з Іраном вперше з початку війни 28 лютого. Після цього Іран розблокував Ормузьку протоку, якою йде п'ята частина світового експорту нафти, проте почав брати за це плату.
