Леонід Макарович Кравчук народився 10 січня 1934 року в селі Великий Житин Рівненської області.
У 1953 році отримав диплом з відзнакою в Рівненському кооперативному економіко-правовому технікумі за спеціальністю «Бухгалтерський облік». 1953-1958 – навчався на економічному факультеті Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, спеціальність "Політекономія", кваліфікація – економіст, викладач політекономії. У 1970 закінчив аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС, захистив дисертацію на тему: «Сутність прибутку за соціалізму та його роль у колгоспному виробництві». Кандидат економічних наук.
До початку політичної кар'єри працював викладачем політекономії у Чернівецькому фінансовому технікумі. Пройшов шлях від помічника секретаря Чернівецького обкому Компартії України до другого секретаря Компартії. З 1990 до 1991 року був головою Верховної ради УРСР.
1991 року Леонід Кравчук став першим законно обраним президентом незалежної України. На той момент йому було 67 років. Саме Коавчук ставив підпис під історичним документом – Біловезькою угодою про припинення існування СРСР.
Кравчука багато хто знав як затятого комуніста. Лише 1998 року він перейшов під партійні прапори СДПУ(о). З 2009 року – безпартійний. У липні 2020 року очолив Тристоронню контактну групу щодо врегулювання ситуації на Донбасі.
Одружений, дружина Антоніна Михайлівна. У пари є син Олександр, онуки Марія, Андрій, дві правнучки.