Офіцер ГУР, який одержав звання Ironman: Щоб підготуватися, брав із собою велосипед на передову
Офіцер ГУР МО України Роман Мегела успішно подолав одне із найважчих одноденних змагань у світі з тріатлону. Він став першим українським військовим від початку повномасштабного вторгнення, який підкорив цю дистанцію і здобув звання «Залізна людина» (Ironman). Змагання проходили на початку жовтня в іспанській Барселоні.
Етапи змагань включали: 3,8 км плавання, 180 км велогонки та 42,2 км марафонського бігу. На проходження дистанції відводилось 16 годин і 20 хвилин. Роман Мегела зробив це за 10 годин 31 хвилину і 48 секунд.
Про свій шлях до Ironman, його значення і власну мотивацію офіцер ГУР розповів Коротко про.
Головне - системно тримати форму і не зупинятися
– Романе, вам вдалося підкорити одне із найскладніших одноденних змагань у світі та отримати звання «Залізна людина». Що означає для вас це досягнення?
– Для мене це доказ, що межі можливостей існують лише в голові. Коли ти стоїш на старті, ти не просто учасник змагання - ти частина цієї історії, де біль, стратегія й дисципліна вирішують результат. Це перевірка себе на міцність - символ витримки й внутрішньої сили.
– Чому або кому ви його присвячуєте?
– Присвячую рідним, близьким, тим, хто зараз на передовій, хто сьогодні тримає не лінію фінішу, а лінію фронту, і тим, кого вже немає поруч. Вони - справжні «залізні люди». Я лише намагаюсь бути гідним їхньої пам’яті.
– Як готувалися до цих змагань?
– Шлях був довгий і непростий. Готувався близько півтора року. Було важко поєднувати тренування зі службою, але я мав мету і не шукав відмовок. Часто брав велосипед із собою на передову і по можливості хоч трішки тренувався. Були випадки, коли деякі з побратимів, побачивши велосипед, дивувалися, що за «довбень» притягнув його сюди із собою.
– Що було виконати найважче?
– З легкого тут не було нічого. Кожен етап мав свої складнощі. Головне було - виконувати завдання, поставлені тренером, та правильно використовувати свої сили. Зрозуміло, що в кінці біг - найважчий. Тіло виснажене, а мозок починає шукати причини зупинитися.
Роман упевнений: тріатлон - це випробування тіла, а ГУР - випробування духу. Фото: ФБ Романа Мегели
Тріатлон – випробування тіла, ГУР – випробування духу
– Чи бували на дистанції такі моменти, коли сил уже не залишалося і хотілося все закінчити? Що мотивувало вас не здаватися і йти далі?
– Так, і не раз. Але згадував хлопців на фронті - там складніше. І тоді будь-який біль здавався дрібницею. Мотивацією була також і група підтримки. Люди приїхали зі мною, також багато друзів, побратимів і, звісно, керівництво стежили онлайн. Це відчувалося і мотивувало. Я не мав шансів усіх підвести - мусив гідно фінішувати.
– Хто вас підтримував під час подолання цієї неймовірної дистанції?
– Батьки, рідні та друзі супроводжували мене всю дистанцію. За мене приїхали вболівати понад 40 українських друзів, які з'їхались з різних куточків світу, у тому числі, звісно, й з України. Їхня підтримка - це було щось неймовірне. Такої підтримки не було в жодного спортсмена.
– Що взагалі спонукало вас взяти участь в Ironman?
– Хотів перевірити себе. Ironman - це чесний двобій із власною слабкістю. Хотів перевірити, чи зможу. Мене завжди цікавило, де межа людських можливостей. Хотів відчути цей стан - коли лишається тільки воля, і саме вона веде тебе далі. Це виклик самому собі, а не іншим.
– Як вам допоміг досвід служби у ГУР при проходженні цієї дистанції?
– Він загартував психіку. На службі вчишся діяти, коли боляче, коли страшно, коли немає вибору. Там ти навчаєшся працювати на межі, коли не можна зупинятися. Цей досвід дуже допоміг. Це і є Ironman.
– Що відчули, коли дісталися фінішу?
– Спочатку не міг повірити, що все вже позаду. Потім полегшення, гордість і вдячність. Усвідомлення, що зробив те, що здавалося неможливим, та вдячність усім, хто вірив. Але наступного ранку прокинувся з відчуттям, що потрібно йти тренуватися - скоро змагання. Мозок ще не міг сприйняти, що вже все позаду.
– Тренування в ГУР важчі, ніж тріатлон?
– Тріатлон - це випробування тіла. ГУР - випробування духу. У спорті ти змагаєшся із собою, а на службі - часто за життя інших. Це зовсім інша відповідальність. На службі тренуєш не тіло, а характер. Там усе по-справжньому - біль, страх, ризик. Ціна помилки - набагато вища, ніж у спорті. Ціна помилки - життя.
– Як виглядає ваш типовий день під час підготовки до змагань?
– У зв'язку зі службою типових днів майже не було. Завдяки моєму тренеру МСМК Антону Блохіну ми намагалися підлаштуватися під різні умови та виходити з різних ситуацій для підтримки форми. Кожен день був підпорядкований одній меті - бути готовим. Тренування, робота, відновлення - все мало свій час. Я не шукав ідеальних умов, просто робив те, що треба, навіть коли не хотілося. Дисципліна - ключ. Без дисципліни в такому режимі неможливо. Втома стала звичною, але саме вона гартувала. І жодних виправдань.
Вболівати за Романа до Барселони з'їхалися друзі з усього світу. Фото: інстаграм Романа Мегели
Терпіння – найсильніша зброя
– Чи змінилося щось у вашому житті, у сприйнятті самого себе після проходження Ironman?
– Так. Я зрозумів, що можу більше, ніж здається. І що терпіння - найсильніша зброя. Почав інакше дивитися на труднощі. Тепер знаю: якщо витримав це - впораюсь із будь-чим.
– Ironman – це спортивний виклик чи щось більше?
– Це філософія. Вона вчить долати не дистанцію, а себе. Це про боротьбу, самодисципліну і повагу до тих, хто не здається.
– Що змушує успішних у своїй справі людей приходити до такого роду змагань? Жага складних випробувань?
– Так. Успішних людей рухає бажання виходити за межі комфорту. У змаганнях на кшталт Ironman вони шукають не медалі, а відчуття, що все ще можуть перевершити себе.
Велосипед спортсмена побував із ним на передовій. Фото: інстаграм Романа Мегели
Довідка Коротко про
Ironman - серія міжнародних змагань із тріатлону, що вважаються одними із найважчих у світі. Учасники без перерви проходять три етапи: 3,8 км плавання, $180 км велогонки та 42,2 км марафонського бігу.
Перший Ironman відбувся у 1978 році на Гаваях. Сьогодні старти проходять по всьому світу.
Роман Мегела взяв участь у повній дистанції Ironman у Барселоні (Іспанія). Він фінішував за 10 годин 31 хвилину, показавши надзвичайну витривалість і дисципліну.
