Померла Маржан Сатрапі - авторка культового графічного роману «Персеполіс»
У Парижі у віці 56 років померла відома франко-іранська письменниця, ілюстраторка та режисерка Маржан Сатрапі, яка здобула світове визнання завдяки автобіографічному коміксу «Персеполіс». Про це повідомило видання EuroNews з посиланням на близьких та родину письменниці.
У заяві рідних зазначається, що Сатрапі «померла від горя» трохи більше ніж через рік після смерті свого чоловіка та кохання всього життя, продюсера й сценариста Маттіаса Ріпа, який пішов із життя 8 квітня 2025 року.
Маржан Сатрапі народилася 22 листопада 1969 року в іранському місті Решт і згодом стала відвертою та палкою критикесою теократичного режиму в Ірані. Світову славу їй приніс графічний роман «Персеполіс», у якому вона описала власне дитинство та юність у Тегерані, боротьбу з жорсткими обмеженнями ісламського керівництва після революції 1979 року та подальший виїзд в еміграцію до Європи, куди її відправили батьки.
У 2007 році Сатрапі спільно з Венсаном Паронно створила однойменну анімаційну екранізацію коміксу. Стрічка завоювала Приз журі на Каннському кінофестивалі, була висунута від Франції на премію «Оскар» і отримала номінацію як найкращий анімаційний фільм. Це зробило Маржан Сатрапі першою жінкою в історії, номінованою у цій категорії.
Серед інших відомих робіт авторки — графічний роман і фільм «Курча з чорносливом» (Chicken With Plums), комедійний хорор «Голоси» (The Voices) з Раяном Рейнольдсом у головній ролі, а також біографічна драма «Небезпечний елемент» (Radioactive, 2019) про дворазову лауреатку Нобелівської премії Марію Кюрі.
Її останнім коміксом став роман «Жінка, Життя, Свобода» (2024), названий на честь однойменного протестного руху в Ірані, який Сатрапі активно підтримувала та називала культурною революцією.
Сатрапі переїхала до Франції у 1994 році, а 2006-го отримала французьке громадянство. Попри визнання її заслуг на новій батьківщині, у 2025 році вона принципово відмовилася від вищої нагороди країни — ордена Почесного легіону, звинувативши владу Франції у «лицемірстві» щодо її відносин з Іраном.
