Завантажити ще

Економічний паспорт українця: по 10 тисяч доларів роздадуть після того, як підросте мільярд дерев

Економічний паспорт українця: по 10 тисяч доларів роздадуть після того, як підросте мільярд дерев
Фото: Ратынский Вячеслав/УНИАН

Законопроект про економічний паспорт наробив чимало галасу ще до того, як з'явився на світ. Вітчизняні економісти, навіть не бачачи тексту документа, винесли вердикт: ця ініціатива не лише антисоціальна, але й антиконституційна, оскільки, згідно з Конституцією, надра у нас належать усьому народові, а не лише ненародженим дітям. До того ж великий скепсис у експертів викликала й озвучена сума: на загальну думку, накопичити на таких рахунках по 10 тисяч доларів не вийде.

6 грудня проект закону про економічний паспорт було внесено президентом Володимиром Зеленським у ВР, а ввечері 7 грудня з'явився текст документу. Чи додав він ясності і чи  змінили експерти думку про економічний паспорт?

Що у документі

Цілі нового законопроекту цілком благородні: підвищити добробут українців, припинити відтік наших співгромадян за кордон, а також сформувати ефективну систему соціального захисту населення шляхом створення Фонду майбутніх поколінь (детальніше див. «Довідка»), де накопичуватимуться державні внески на користь його учасників із наступним інвестуванням активів.

Автори документа впевнені: «Фонд зможе стати потужним гравцем на фінансових ринках, що дозволить збільшити пропозицію довгих грошей».

Документ розставив усі крапки над «i» у питанні, хто може претендувати на гроші за економічним паспортом. Кошти нараховуватимуться українцям, народженим в Україні після 1 січня 2019-го, а виплачуватимуться після досягнення ними 18 років.

«Учасником Фонду є громадянин України, народжений з 1 січня 2019 року, який має право на отримання виплати, - йдеться у пояснювальній записці до документа. - Для отримання виплати із системи економічного паспорта після досягнення учасником Фонду 18 років учасник має бути громадянином України та постійно проживати на території України протягом останніх п'яти років».

Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленому законом на 1 січня календарного року, у якому здійснюється відповідний державний внесок.

Згідно із законопроектом, гроші із системи економічного паспорта можуть бути витрачені на навчання, купівлю власного житла, лікування тяжких захворювань або за наявності критичних станів здоров'я, підтверджених документально будь-коли до досягнення 18 років.

Держава гарантує виплати учасникам Фонду у сумі, що перебуває на їх індивідуальних рахунках, але не менше загальної суми державних внесків, сплачених до Фонду на користь учасників.

За чий рахунок цей бенкет?

Автори документа посилаються на світовий досвід створення накопичувальних фондів майбутніх поколінь, які розподіляються серед громадян. І наводять у приклад Норвегію, ОАЕ, Саудівську Аравію та Кувейт.

Проте експерти, опитані «КП" в Україні», одностайно вважають ці приклади «притягнутими за вуха».

По-перше, каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, Україна – це не Кувейт і не ОАЕ, щоб вичавлювати такі суми зі своїх надр.

Олексій Кущ. Фото: facebook.com/Олексій Кущ

Олексій Кущ. Фото: facebook.com/Олексій Кущ

По-друге, додає аналітик Олексій Кущ, за винятком кількох арабських країн, ніхто у світі гроші з резервних фондів населенню не виплачує. Експерт наводить як приклад найбільший у Європі норвезький національний резервний фонд. Він дає змогу поцікавитися, скільки грошей припадає на кожного норвежця, але не дає можливості отримати гроші на руки. Норвезький фонд вкладає кошти в активи в усьому світі і дістає цю «скарбничку» лише у крайніх випадках. Наприклад, 2020-го з нього було виділено 30 млрд доларів для покриття дефіциту бюджету.

Ініціатори законопроекту погоджуються: рентна плата за використання низки надр в Україні справді нижча, ніж у багатьох інших країнах.

«Спроби підвищити цю плату зазвичай зіштовхуються з опором бізнесу, - йдеться у пояснювальній записці. – Головним аргументом стає те, що бізнес не розуміє, як використовуються їхні податки. Використання ренти для наповнення Фонду надасть бізнесу впевненості, що ці платежі використовуються для певних цілей".

Оптимізму авторів документа можна лише позаздрити. Погодьтеся: розраховувати на те, що український бізнес із задоволенням понесе гроші до Фонду, дізнавшись, що «це для дітей», можуть лише дуже великі оптимісти. Але повернемось до цифр.

Згідно з документом, сплата державних внесків системи економічного паспорта здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, який формуватиметься за рахунок наступних надходжень:

  • 70% рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (2023 року – 35% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
  • 95% рентної плати за користування надрами для видобутку нафти, природного газу та газового конденсату (у 2023 році – 47,5% із щорічним збільшенням на 5%, окрім останнього року, в якому збільшення становитиме 2,5%, до досягнення 95%) ;
  • рентна плата за використання надрів в межах континентального шельфу та/або виняткової (морської) економічної зони України (у 2023 році 50% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).

Після великої піар-кампанії щодо закону про підвищення податків №5600 багато українців думають, що ці гроші відберуть у олігархів та віддадуть дітям. Але це не зовсім так. За словами Олексія Куща, ці гроші в трохи менших обсягах раніше йшли до нашого хронічно дефіцитного бюджету, а тепер попрямують до Фонду і, найімовірніше, будуть вкладені в ОВДП. Якщо в 2037-му масові виплати все ж таки почнуться, чого, на думку експерта, з 90-процентною ймовірністю все ж таки не відбудеться, це спровокує величезну інфляцію.

Давайте порахуємо

Як зазначено у документі, перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 млрд грн із розрахунку двох розмірів мінімальної заробітної плати (7176 грн.) та прогнозної статистики народжуваності. На момент перших виплат 2037 року сума коштів фонду становитиме 1832 млрд грн за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державних цінних паперах, що дозволить здійснити виплати на загальну суму 191 млрд грн із розрахунку 626 125 грн на одного учасника Фонду.

Тут треба сказати, що із розрахунками в авторів документа щось пішло не так. Так, наприклад, незрозуміло, звідки взялася сума першого внеску - 21,8 млрд грн. На перший погляд начебто все правильно – це виплати по дві мінімалки 1,5 млн маленьких українців, народжених за 5 років з 2019-го по 2023 рік включно (раніше голова податкового комітету Данило Гетьманцев повідомляв, що за основу беруться цифри народжуваності близько 300 тисяч дітей на рік).

Але ось невдача: у 2023 році ті, хто народилися у 2022-му, мають отримати на рахунки вже по дві виплати, що народилися у 2021-му – по три виплати, у 2020-му – по чотири виплати, а у 2019-му – по п'ять виплат. Тобто якщо внески почнуть зараховуватися 2023-го, а програма стартує 2019-го, то перший внесок має становити близько 65 млрд грн.

Компенсувати цю «недоплату» в наступні роки навряд чи вдасться, адже кількість дітей, на яких нараховуватимуться виплати, зростатиме в арифметичній прогресії на 300 тисяч на рік і 2037-го досягне 5,4 млн осіб. А це означає, що внесок вже має становити 77,5 млрд на рік за умови, що мінімалка залишиться на нинішньому рівні, що, звичайно, уявити неможливо. Для довідки: за попередні 18 років мінімальна зарплата зросла з 205 грн 2003-го до нинішніх 6500 грн, тобто майже у 32 рази.

У той же час підсумок усієї цієї задумки буде дуже скромним. Олександр Охріменко пропонує порахувати: якщо мінімалка в доларовому еквіваленті збережеться на нинішньому рівні близько 230 доларів, то за 18 років за умови справних платежів на рахунку накопичиться трохи більше ніж 8 тис. доларів.

Олександр Охріменко. Фото: www.facebook.com/OkhrimenkoAlex

Олександр Охріменко. Фото: www.facebook.com/OkhrimenkoAlex

- Але проблема в тому, що кошти у Фонді накопичуватимуться у гривні, і яким буде курс наприкінці 30-х, не знає ніхто – може, 30 грн за долар, може, 50, а може, й більше. Гривня на той час має всі шанси сильно знецінитись, і від грошей залишиться один спогад, каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

При цьому автори задуму обіцяють українцям навіть не 8 тисяч доларів, а, як говорилося вище, 626 125 грн, що за сьогоднішнім курсом становить майже 23 тис. доларів. Такі фантазії в експертів викликають подив. За словами економіста Владислава Банкова, абсолютно незрозуміло, як Фонду збираються забезпечити дохідність «на рівні наркокартелю» у світі нульових відсоткових ставок. Пояснення лише одне – цифри взяті зі стелі.

РАЗОМ

Експерти констатують: запитань до цього законопроекту маса.

По-перше, він є антисоціальним: замість того, щоб об'єднувати країну, він продовжує множити відмінності, створюючи преференції дітям, які народилися у 2019-му та пізніше.

По-друге, він є антиконституційним, оскільки, згідно з Конституцією, надра у нас належать всьому народові. Тобто якщо створювати такі «паспорти», то для всіх 30 чи 40 мільйонів українців – скільки нарахує перепис.

По-третє, автори документа явно надто оптимістичні у своїх очікуваннях, хоча представлені цифри є досить суперечливими. Але навіть якщо прийняти їх на віру, то при суттєвих виплатах з бюджету протягом півтора десятка років результат виявиться дуже скромним.

Але головне навіть не в цьому. Основна проблема полягає в тому, що насправді ані експерти, ані прості українці не вірять у доведення ідеї до логічного кінця, адже гроші, як завжди, обіцяють «колись потім». А у нас "потім" ніколи не спрацьовує. Вже й жарт з'явився: українці отримають по 10 тисяч доларів одразу після того, як підросте мільярд дерев.

Шанси на те, що тему продовжить наступник Зеленського, зовсім нульові. Новий президент матиме нові «хотілки» і нові популістські ідеї, які він неодмінно захоче одягнути у форму чергового закону. А бюджет не гумовий! Новому президентові стане нецікавий Фонд майбутніх поколінь – адже це буде ідея його попередника, на якій свій рейтинг не піднімеш.

Наша країна так влаштована, що кожна нова влада робить повну «зачистку» всіх починань, аби самим почати з чистого аркуша. Тому замість зросту, реалізації національної ідеї або хоча б малого прогресу бодай у якомусь напрямку ми кожні 5 років обнуляємось і маємо черговий «чистий лист».

Довідка Коротко про

Фонд майбутніх поколінь формується із державних внесків, які здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України. Туди вони надійдуть від сплати рентних платежів користування надрами.

Активи Фонду зберігаються у державному банку, який має ліцензію на провадження діяльності зі зберігання активів пенсійних фондів.

Адміністрація діяльності Фонду здійснюється адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів та є юридичною особою, 100% акцій якої належать державі або іншому суб'єкту господарювання, 100% акцій якого належать державі.

- Щодо Фонду все зрозуміло: за формою він працюватиме як звичайний пенсійний фонд, - каже Олександр Охріменко. - Усі ризики враховані: передбачено і компанію з управління активами, і адміністратор, і Раду. Так що все це теоретично має працювати, інша справа - незрозуміло, з чим вони працюватимуть на практиці. Ніхто не знає, що буде з курсом через 18 років.