Куди українці віддають свої гроші: через соцмережі – у військовий бюджет Росії
Війна, яку розв'язала Росія проти України, виявила безліч проблем, пов'язаних з економічними зв'язками між країнами. Кожне українське життя, віднесене російською ракетою, дроном чи кулею, оплачується грошима, які Росія заробляє, зокрема за допомогою самих українців. І про це слід говорити відкрито.
- Кожна копійка, витрачена на російський бізнес, - це внесок у їхню військову машину. Ми не можемо заплющувати очі на те, як наші гроші перетворюються на зброю проти нас, - зазначає політтехнолог Олег Постернак.
За даними аналітики, українці щороку генерують близько 6,6 млрд. переглядів на російських YouTube-каналах, що приносить Росії близько $6,6 млн. доходу. Це лише один із прикладів, як українська аудиторія мимоволі підтримує економіку агресора. Соцмережі, які здаються невинною розвагою, стають інструментом фінансування війни.
- Ми самі, не усвідомлюючи, спонсоруємо ворога, переглядаючи їхній контент. Це не просто кліки – це мільйони доларів, які йдуть на виробництво зброї, - наголошує Постернак.
До повномасштабного вторгнення понад 31 тисячу українців вели спільний бізнес із російськими партнерами. Навіть зараз, незважаючи на війну, деякі підприємці зберігають комерційні зв'язки, виправдовуючись тим, що бізнес поза політикою. Однак такі дії безпосередньо чи опосередковано підживлюють російський військовий бюджет.
Особливу увагу привертає діяльність окремих бізнесів, які маскуються під іноземні бренди, але мають російське коріння. Наприклад, онлайн-видання SocialBusiness.ua повідомило, що СБУ розпочала розслідування постачання продукції косметичного бренду Zielinski&Rozen для українських військових. Причина – зв'язки бренду з Росією.
За інформацією видання From-ua, амбасадором цього бренду в Україні є Катерина Любчик, дружина Сеяра Куршутова, якого звинувачують у контрабанді, який знаходиться в розшуку та під санкціями РНБО. За даними РБК-Україна, Куршутов міг отримати російський паспорт ще 2014 року в окупованому Криму. Розслідувачі видання вважають, що Любчик також, як і раніше, володіє білоруською компанією «Коко мама», яка виробляє одяг у Мінську та активно продає її через маркетплейс Wildberries, відомий своєю підтримкою Кремля.
Zielinski&Rozen позиціонується як ізраїльський бренд, і це активно просувалося в українських соцмережах, особливо у київському сегменті Instagram. Однак на упаковках деяких товарів, що продавалися в Україні під час війни, чітко зазначено, що вони виготовлені в РФ. Більше того, бренд має юридично підтверджену присутність у Росії: він зареєстрований як окрема юридична одиниця, володіє виробничими потужностями та займається імпортом із Росії, тим самим поповнюючи військовий бюджет країни-агресора.
- Коли ми купуємо товари, вироблені в Росії, ми не просто підтримуємо їхню економіку. Ми даємо їм ресурси для продовження війни проти нас, – застерігає Олег Постернак. - Ми маємо розірвати ці приховані зв'язки. Кожен, хто продовжує співпрацювати з російським бізнесом, повинен розуміти, що це зрада тих, хто захищає нашу країну.
Українцям варто бути уважнішими до того, що вони купують і які бренди підтримують. Перевірка походження товарів, відмова від споживання російського контенту та бойкот компаній із сумнівними зв'язками – це кроки, які може зробити кожен.
Крім того, важливо розвивати українські бренди та підтримувати місцевих виробників. Це не лише зміцнить економіку, а й стане внеском у перемогу. А держоргани, у свою чергу, мають посилити контроль за бізнесами, які можуть бути пов'язані з Росією, та публічно викривати їх.
- Настав час прокинутися і усвідомити: наш вибір - це не тільки про гроші. Це про те, на чиєму боці ми стоїмо у цій війні, - робить висновок Олег Постернак.
