Україна втратить 20% площ під олійними культурами, якщо буде запроваджено 10% експортне мито - група Лондонської фондової біржі
Положення законопроекту №13134, що стосуються запровадження 10% експортного податку на ріпак і сою з України, можуть призвести до зниження посівних площ під цими культурами на 20%. Про це йдеться у повідомленні аналітиків LSEG Agriculture Research (підрозділ групи Лондонської фондової біржі, London Stock Exchange Group) у повідомленні, яке було поширено серед передплатників їхніх сервісів.
“Ця поправка буде вигідною для переробної галузі, яка отримає можливість збільшити свої переробні потужності за рахунок дешевшої сировини, тоді як фермери можуть різко скоротити площі під олійними культурами у наступному сезоні через зниження рентабельності”, - йдеться в публікації.
Автори нагадують, що законопроект, який запроваджує 10% експортне мито на ріпак і сою, за винятком фермерів і фермерських кооперативів, які експортують власну сировину, був поданий до Верховної Ради України в середині червня і викликав занепокоєння серед фермерів. “Більшість малих і середніх сільськогосподарських підприємств не ризикуватимуть відправляти свій ріпак і сою з 10% експортним митом і перестануть покладатися на свої найприбутковіші культури”, - пишуть автори.
В матеріалі аналітики посилаються на дані Національного інституту аграрної економіки, відповідно до яких у 2024 році рентабельність виробництва ріпаку в Україні досягла 60%, рентабельність сої — 40% завдяки стабільному зовнішньому попиту та зростанню цін, тоді як рентабельність виробництва зернових була значно нижчою і коливалася від 11% для кукурудзи до 25% для ячменю. “Поставки ріпаку та сої з України зростали з 2020 року, коли були скасовані правила, встановлені в 2017 році, які не передбачали виплату ПДВ торговим компаніям. За даними Європейської комісії, експорт українського ріпаку зріс до рекордного рівня 3,7 млн тонн у сезоні 2023/24, причому 2,8 млн тонн, або 76% поставок, було направлено до Європейського Союзу. Експорт сої з України зріс до 3,6 млн тонн у сезоні 2024/25 (серпень-липень), що, за даними Міністерства сільського господарства, може свідчити про рекордний рівень”, - йдеться в тексті.
“Ціни FOB-Одеса на ріпак врожаю 2025 року зросли на 550-560 доларів за тонну для поставок у липні-серпні на початку липня з 515-525 доларів за тонну на початку продажів на початку квітня 2025 року, тоді як ціни CPT-Одеса на ріпак були оцінені в діапазоні від 520 до 540 доларів (24 800-25 800 грн, з ПДВ) за тонну для поставок у липні-серпні, що на 20 доларів більше, ніж три місяці тому, згідно з даними LSEG, що підкріплюється сильним експортним попитом у поєднанні з побоюваннями щодо зменшення обсягів виробництва”, - йдеться в матеріалі.
Українська переробна промисловість з потужністю майже 22,0 млн тонн, швидше за все, буде задоволена можливістю отримати більше сировини, крім соняшникового насіння, за нижчими цінами, якщо законопроект буде прийнятий, вважають автори. “Українські переробники мали труднощі з покриттям своїх операційних потреб у насінні соняшнику протягом поточного сезону 2024/25 (вересень-жовтень) на тлі падіння виробництва. За оцінками USDA, виробництво насіння соняшнику в Україні в 2024 році впало до 12,9 млн тонн, що на 17% менше, ніж у попередньому сезоні, тому фермери вважали за краще утримувати насіння соняшнику, очікуючи на зростання цін”, - сказано в тексті. В результаті, за даними українського аналітичного агентства АПК-Інформ, ціни CPT на українське насіння соняшнику кілька разів протягом сезону 2024/25 досягали рекордного рівня 27 000 грн за тонну, включаючи ПДВ. Стрімке зростання цін на насіння соняшнику в поєднанні з обмеженими поставками від фермерів змусило деякі українські переробні підприємства призупинити свою діяльність в середині квітня, раніше ніж зазвичай, очікуючи, поки на ринок не надійде ріпак з нового врожаю 2025 року.
“З огляду на нижчі ціни та обмежений попит, українські фермери можуть вирішити скоротити площі під ріпаком та соєю на 15-20% у наступному сезоні 2026/27, згідно з оцінками учасників ринку, опитаних LSEG Agriculture Research, оскільки посівна кампанія 2025 року вже була завершена на момент введення 10% експортного податку”, - сказано в дослідженні.
Раніше ЗМІ повідомляли про критику законопроекту з боку аграрних обʼєднань та експортно-орієнтованого міжнародного бізнесу. Верховна рада не підтримала відповідну поправку лобістів із фінансового комітету парламенту.
