• Головна
• Економіка

У 2016 році НБУ вирішив ліквідувати Фідобанк, який був на 22 місці за розміром активів серед українських банків. Через це Фонд гарантування вкладів був змушений виплатити вкладникам 1 млрд 838 млн грн. При цьому, як стає зрозумілим з записів телефонних розмов тодішньої в.о. заступниці голови правління НБУ Катерини Рожкової, вона знала про проблеми банку та не реагувала на них.

Про проблеми Фідобанку НБУ знав ще у 2015 році, коли з “Платинум Банку” прийшла працювати Катерина Рожкова директоркою департаменту банківського нагляду НБУ. Саме цей підрозділ аналізує стан комерційних банків, веде з ними комунікації, готує рекомендації або заходи впливу на банки у разі порушень.

За результатами 2015 року Фідобанк завершив рік зі збитками в 1,4 млрд грн. У 2016 році банк погодив план докапіталізації, за початок 2016 року необхідна сума зменшилася вдвічі. Банк належав Олександру Адарічу, хоча ЗМІ без доказів називали фактичними власниками емігрантів за кордон Юрія Колобова - ексміністра фінансів в уряді Миколи Азарова та Олександра Януковича - сина експрезидента України, а ще Сергія Арбузова - ексголови НБУ та ексвіцепрем’єрі при Януковичі. У березні 2016 року Адаріч заявив, що знайшов інвестора, готового профінансувати банк, однак вже у травні, за його словами інвестор відмовився.

Банком порушувалася низка нормативів. Так, норматив достатності капіталу на 1 січня 2016 року був на рівні 8,49% (за вимоги 10%), а норматив поточної ліквідності за підсумками третього кварталу 2015 року був на рівні 25% (за вимоги 40%).

Не покращали ці показники й у 2016 році. За підсумками 1 кварталу банк продовжував залишатися збитковим. За цей період збиток становив 324 млн грн. Такий результат був зумовлений великим “мінусом” від переоцінки валюти - 200 млн грн.

З початку 2016 року ходили розмови про майбутнє банкрутство Фідобанку. В НБУ сподівалися, що Фідобанк об’єднається з Євробанком Адаріча (там у нього було 50%). А в останній мав вкласти гроші та викупити частку партнер родича тодішнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.

На плівках, опублікованих в інтернеті розмов, тодішня в.о. заступниці голови НБУ Катерина Рожкова обговорює ситуацію у Євробанку з Олександром Адарічем. Вона просить Адаріча припинити виводити кошти з банку у готівку, бо “ми не доживемо до вашого злиття” (Фідобанку з Євробанком). Вона попередила банкіра про кримінальну відповідальність у разі порушення правил фінмоніторингу. А також Рожкова обговорює ситуацію зі своїм підлеглим. З цього видно, що Рожкова в НБУ сприятливо ставилася до банків Адаріча та чекала, що власник самостійно припинить порушення.

За офіційною версією НБУ, 12 травня 2016 року почався відтік коштів з рахунків юридичних осіб та коштів інших банків з Фідобанку. За 2 дні клієнти вивели з банку 200 млн грн. 16 травня банк повністю припинив обслуговувати рахунки клієнтів, депозити людям не повертали. У деяких ЗМІ писали, що у цей час керівництво Фідобанку переводило активи до Євробанку, але підтверджень не було. Хоча у НБУ наголосили, що “виведення активів на пов'язані з акціонером установи не здійснювалося”.

До 20 травня заборгованість перевищила 500 млн грн, що склало понад 9% зобов'язань Фідобанку перед клієнтами. Це стало підставою для визнання банку неплатоспроможним (це вже можна було робити, якщо виникає заборгованість на понад 5% грошей клієнтів) – відповідне рішення НБУ було прийнято 20 травня. У банк ввели тимчасову адміністрацію. При цьому за кредитами для рефінансування банк до НБУ не звертався.

А от Державна фіскальна служба, на відміну від НБУ, порушення побачила. Але вже через рік після виходу банку з ринку. Поліцією було відкрито кримінальну справу, згідно з якою ексвласник банку (якого Рожкова просила припинити виводити кошти у готівку з Євробанку та, можливо, Фідобанку теж) та його підлеглі вивели з Фідобанку 1 млрд 665 грн через видачу кредитів декільком фірмам. Також посадові особи банку продали будівлі на 5690 кв. м за 170,4 млн грн у 2015 році, зменшивши цінність активів банку. Це все призвело у майбутньому до визнання Фідобанку неплатоспроможним.

18 липня 2016 року НБУ вирішив ліквідувати Фідобанк. Фонду гарантування вкладів (ФГВФО) довелося виплатити 1 млрд 838 млн грн державних коштів компенсацій по депозитах до 200 тис. грн для 97,7 тис. вкладників (або 98% з усіх фізичних осіб). 2% інших могли отримати частину своїх коштів в межах 200 тисяч, а більшість зникла (загалом у них було 600 млн грн вкладів). Так само втратили свої гроші у Фідобанку і бізнес/юридичні особи (3,3 млрд грн), яким компенсація не передбачалася.

Цікаво, що Фонд гарантування вкладів і ДФС побачили порушення у “Фідобанку”. Але НБУ чомусь вважали, що все само собою вирішиться. І відсутність вчасної реакції призвела до втрати ще більшої суми грошей, ніж могло б бути.

Такі дії Рожкової та її колег юридично можна було б кваліфікувати за ст. 367 Кримінального кодексу України - службова недбалість. Через необережність або халатність посадовці не виконали своїх обов’язків належним чином, що призвело до тяжких наслідків. Це призвело до збитків державного Фонду гарантування вкладів на сотні мільйонів гривень. Також втратили свої гроші й вкладники (насамперед бізнес-юридичні особи), а там суми рахуються мільярдами гривень. За це можна було б отримати покарання до 5 років тюрми + заборону 3 років обіймати певні посади/займатися певною діяльністю + штраф до 12 750 грн.

До речі… у травні 2016 року НБУ дав згоду на купівлю 50% Євробанку Адаріча брату тодішнього президента Казахстану Болату Назарбаєву. Однак вже у липні НБУ визнав Євробанк також неплатоспроможним, а у серпні 2016 року вирішили ліквідувати. Казахські інвестори не встигли дійти. Також ДБР підозрює, що протягом 2009-2016 років з Євробанку вивели 420 млн грн. Борги цього банку склали майже 1,45 млрд грн. Вкладникам - фізичним особам виплатили 217 млн грн.

І тут знову ж таки питання до НБУ - чому недостатньо уваги приділяли Євробанку? Як бачимо, вмовляння Рожкової до Адаріча виправити ситуацію не надто допомогли.

Юристи могли б кваліфікувати дії Рожкової та співробітників НБУ, які відповідали за банківський нагляд над Фідобанком та Євробанком за ст. 364 Кримінального кодексу України - зловживання владою або службовим становищем. Якщо посадові особи НБУ свідомо не реагували на порушення, хоча мали обов’язок діяти, і цим спричинили істотну шкоду державним інтересам (у т.ч. збитки ФГВФО), це може трактуватися як зловживання. За це передбачається покарання до 3 років тюрми з позбавленням обіймати певні посади/займатися певною діяльністю до 3 років та штрафом 12 750 грн.

У 2017 році Фонд гарантування вкладів опублікував цікаву інформацію. Вони з’ясували, що “на папері” активи Фідобанку коштували 9 млрд 12 млн грн. А по факту, за оцінкою фахівців, 2 млрд 157 млн грн - тобто майже в 5 разів менше. Причини такої різниці у цифрах – кредитування банком підконтрольних фінансових установ, продаж напередодні визнання банку неплатоспроможним ліквідної нерухомості за заниженими цінами та операції зі «сміттєвими» цінними паперами. У Фонді звернули увагу на те, що:

• Майже 80% активів банку (від вартості, зазначеної у бухгалтерській звітності) - кредити юридичних і фізичних осіб. Станом на початок березня 2017 року майже 93% кредитів (на суму 4 млрд 248,08 млн грн) не обслуговуються.
• Практично весь корпоративний кредитний портфель банку - кредити, видані пов’язаним з банком особам. На початок березня 2017 року їхня заборгованість перед банком склала 1 млрд 827,8 млн грн.

Починаючи з 2014 року банком було видано кредити 6 підконтрольним банку компаніям на загальну суму 2 млрд 56 млн грн. Частково кошти повернули шляхом передачі банку землі та рухомого майна. При цьому вартість, за якою ці об’єкти були оприбутковані на балансі банку, виявилась щонайменше у 60 разів завищеною. Тобто “на папері” земельні ділянки на 148,1703 коштували 635,9 млн грн, а фактично - 10,3 млн грн. Через кредити пов’язаним особам та маніпуляції з вартістю заставного майна Фідобанку завдано збитків на понад 1 млрд 665,9 млн грн.

Також ФГВФО встановили, що банк продав 43 об’єкти нерухомості за заниженою вартістю. Загалом було виявлено 9 нікчемних правочинів на загальну суму 584,3 млн грн та 0,3 млн дол.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Костянтин Ворушилін казав, що власники та топменеджмент самі й “поклали” Фідобанк:

“Вони не боролися за виживання банку, як повинні були це робити. Так, десь спробували щось зробити, але потім прийняли усвідомлене рішення поховати банк, а проблеми і відповідальність перекласти на державу, зняти максимально з себе. При цьому, вони достатньо попрацювали з виведенням активів. Працювали за красивим схемами, щоб їх менше суди діставали. На превеликий жаль, наше законодавче поле таке, що права кредиторів не захищені. У деяких банках це розуміють, тому вважали за краще вкрасти гроші і активи”, - казав Ворушилін про Фідобанк, “Михайлівський” та “Хрещатик”.

Втім, колишня заступниця голови НБУ Катерина Рожкова вийшла сухою з води після своєї участі у “банкопаді”. Проте за рішенням суду вона має виплатити 147,7 млн грн Фонду гарантування вкладів через своє керівництво Платинум Банком у 2013-2015 роках: тоді топменеджери банку видали кредити на 84 млн дол. пов’язаним з інвесторами банку компаніям, які кошті пізніше так і не повернули, а банк втратив майже 1,48 млрд грн. Подивимося, що буде з іншими епізодами діяльності пані Катерини.