Замість Каховського водосховища: яку ціну Україна заплатить за новий Великий Луг
Через три роки після підриву росіянами Каховської ГЕС (нагадаємо, це сталося 6 червня 2023 року) територія колишнього Каховського водосховища перестала нагадувати техногенну пустелю. На місці багатокілометрового водоймища стрімко формується нова екосистема. Вчені все частіше кажуть: Великий Луг - історична заплава Дніпра, затоплена у 1950-х роках під час будівництва ГЕС - почала відроджуватися. Коротко про – про наслідки цього відродження і чи буде так само, як раніше?
Плавні пішли під воду
Каховська гідроелектростанція будувалася в середині 50-х років минулого століття, і однойменне водосховище, що з'явилося за її проєктом, усі роки до моменту руйнування станції забезпечувало водою сільське господарство, питні потреби та охолодження Запорізької АЕС.
Станцію збудували в історичному регіоні Великий Луг, де свого часу розташовувалися Запорізькі Січі та давні кургани. Після початку будівництва ГЕС Луг повністю пішов під воду разом із великою спадщиною українського козацтва: під воду пішли 257 тисяч гектарів дніпровських плавнів – заплавних островів із родючими ґрунтами та городами. Також під воду пішли сотні поселень на берегах Дніпра – місцевих мешканців переселяли "добровільно-примусово".
Нині висохле русло потроху повертає артефакти, радуючи істориків, але є нюанс. Після 70 років існування Каховської ГЕС флора та фауна у регіоні сильно змінилися. Підрив дамби взагалі перетворив чашу водосховища на висохлу пустелю, і навіть через пів року після відходу води експертам важко було сказати, чи з'явиться тут хоч якесь життя.
Колишня територія Каховського водосховища вже перетворилася на непрохідні джунглі. Фото: Global Images Ukraine via Getty Images
А потім сталося диво
Приблизно через рік після зникнення Каховського водосховища натуралісти-аматори, які побували на його місці, здивовано констатували: природа бере своє! З неймовірною швидкістю на колишньому дні водоймища з'являються дерева – зарості верби, тополі та очерету, причому в масштабах лісу.
Як заявив в інтерв'ю РБК-Україна академік НАН України Яків Дідух, швидкість заростання виявилася безпрецедентною для Європи: за короткий час на місці висохлої водойми з'явилися тисячі дерев заввишки до 5-7 метрів. У їхніх гілках заспівали птахи, а під ними оселилися кабани та козулі, не кажучи вже про гризунів.
Унікальність того, що відбувається, підтверджують і зарубіжні дослідники. Так, експерти британської газети The Guardian минулого року назвали те, що відбувається на місці Каховського водосховища, «рідкісним прикладом спонтанного відновлення величезної річкової екосистеми». Журналісти видання зазначали, що територія, яка одразу після катастрофи виглядала як «марсіанський пейзаж», тепер перетворилася на густий ліс. Випадок Каховського водосховища став унікальним, бо природа почала відновлюватися не через заплановану екологічну програму, а після військової катастрофи.
Може, відновити водосховище?
У колективній монографії «Великий Луг чи Каховське водосховище: сучасне бачення», опублікованій 2025 року, українські екологи заявили: звісно, після довгої підготовчої роботи, починаючи від розмінування території та закінчуючи аналізом безпеки ґрунту, можна водосховище відновити. Але ми бачимо зараз інший сценарій, яким йде відродження природних екосистем, і вчені запитують: чи не краще залишити все як є?
- Процес відновлення природи відбувається спонтанно, без планування та втручання людини, що економить людські та фінансові ресурси, - наголошується в монографії. – Вартість відновлення водоймища вийде набагато більше, ніж втрати від руйнування Каховської ГЕС. Також затоплення території знову спричинить проблеми, що виникали під час наповнення Каховського водосховища 70 років тому: ерозію берегів, забруднення води, підтоплення територій тощо.
Але без втручання людини, схоже, не обійтись. За словами вчених, незважаючи на таке самовідновлення природи, втручання людини необхідне через загрозу з боку чужорідних видів рослин, які є згубними для природної екосистеми Великого Лугу.
Також наголошується, що доля рослин-ендеміків, які виростають лише в цій місцевості, невідома, оскільки більшість їх ареалів залишилася на окупованому лівому березі Дніпра. Наприклад, невідомо, чи після всіх екокатастроф вижила унікальна первоперлинна волошка.
Скільки важких металів зібралося в метрових пластах мулу, вчені сказати не беруться. Фото: ФБ КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека
Доведеться копнути глибше
Водночас українські вчені попереджають, що повного повернення минулого не буде. Екосистема, що зараз формується, вже відрізняється від того Великого Лугу, який існував до будівництва ГЕС. За словами еколога Максима Сороки у коментарі для агентства УНІАН, йдеться не про відновлення старого ландшафту, а про народження нової природної системи, яка поєднує елементи заплавного лісу, боліт та степових ділянок.
До свого зникнення у червні 2023-го Каховське водосховище живило таку площу, на якій вирощували до 80% усіх українських овочів – переважно поля з кукурудзою та соєю, основними експортними товарами України. А ось знаменитим херсонським кавунам водосховище було не дуже й потрібно. Дві третини врожаїв херсонських кавунів вирощувалися на незрошуваних землях, і за смаком вони були кращими, ніж ті, що росли на зрошуваних. Це ще один аргумент на користь нового Великого Лугу.
Щодо водопостачання регіону, то шукати джерела прісної води пропонується в інших місцях. Наприклад, використовувати локальні свердловини або перекинути воду з верхніх водоймищ Дніпровського каскаду: її буде достатньо для сільськогосподарських потреб, якщо витрачати економно.
Але поки що картина далека від ідилії. Незважаючи на повернення солов'їв і буйне зростання верб і тополь, дно колишнього Каховського водосховища зберігає сліди серйозного забруднення грунтів. Там накопичилися важкі метали, нафтопродукти та промислові відходи, які десятиліттями осідали в мулі. Після осушення вони опинилися на поверхні.
Тому радість щодо відновлення Великого Лугу поки що може бути передчасною – людям ще належить розібратися, як природа компенсувала наругу над нею і чи буде це всім на користь.
