Викрадення одеського Караваджо: "Справа шита білими нитками, а картина гине без реставрації"
Через десять років справа Караваджо не перестала бути резонансною для одеських мистецтвознавців. І колишні, і нинішні співробітники Музею західного та східного мистецтва, з якого винесло полотно, б'ють на сполох. За їхніми даними, картина поступово руйнується, а її реставрувати не дозволяють. До того ж у світі пішли чутки, що в Одесі міг зберігатися зовсім не оригінал "Поцілунку Юди".
Співробітників музею, які займалися справою, звільняли
Справу викраденого Караваджо розглядають у Подільському районному суді Києва, проте нових засідань не було з 2016 року. Доля викрадачів, на яких порушили кримінальну справу, залишається невідомою. До суду вони не являються, а деякі одеські громадські діячі, які домагаються повернення картини до Одеси, вважають, що ті вже зовсім зникли з поля зору представників правосуддя. Причому без винесення будь-якого вироку.
- На лаві підсудних - кілька випадкових людей, підприємців, у яких "віджали" бізнес через такий зручний привід, - вважає колишня співробітниця Музею західного та східного мистецтва Тетяна Шахматова. – Причому практично одразу після викрадення з посади "попросили" тодішнього директора Володимира Островського. Я працювала над цією справою багато років, допомогла довести до завершення досудове слідство та потрапити матеріалам до суду, де призначили експертизу. Потім я зробила кілька спроб знайти картину і повернути в музей. Подала кілька клопотань та адвокатських запитів. Після цього мене раптово звільнили з музею. Офіційно – нібито через низькі показники роботи. Все. Справа зупинилася. Суд не винен, він нічого не може робити за власною ініціативою. Таке законодавство. Суд лише слухає справу.
Втім, на думку Шахматової, навіть якщо справа зрушить з мертвої точки, то незабаром "розсиплеться", як картковий будиночок. Насамперед, через те, що надто мало доказів.
- Уся ця справа шита білими нитками, - каже Шахматова.
Фарба облупилася на 80%
У самої картини склалася досить сумна доля. Після поневірянь за кордоном її передали до Київського науково-дослідного реставраційного центру, проте реставрацію так і не розпочали. У суді визнали полотно речовим доказом, зазначивши, що чіпати його не можна.
– Оскільки справа затяглася, полотном ніхто не займається, – каже ексдиректор музею, а нині його старший науковий співробітник Володимир Островський. – Картина вже практично знищена, адже зберігають її неправильно. За процедурою полотно необхідно розтягнути на полотні, проте цього не зробили. А оскільки я регулярно їжджу в столичний центр, то бачу, що лежить воно абияк. Фарба обсипається, наприклад, на згинах вона облупилася майже на 80%. До того ж полотно понівечене вертикальними порізами.
Островський каже, що у Національному науково-дослідному центрі взагалі немає бази, щоб повернути до життя полотно, що гине. І навіть кошти, які виділили додатково під реставрацію, навряд чи допоможуть. До того ж виникають дефекти, які буде складно відновити. Реабілітувати картину українському Мінкульту пропонували реставратори музею Палаццо Реалі у Мілані. Проте кияни не погодилися, запевнивши, що впораються самі.
Офіційна причина та сама – нібито не можна транспортувати доказ. Втім, Островський стверджує, що жодної заборони не існує.
– Суддя Павленко, відповідаючи на запит, сказала, що заборони ніколи не було, – каже він. - Отже, швидше за все, це зухвалий обман. Можливо, тим, хто тягне із реставрацією, надійшов якийсь наказ згори.
|
Питання руба
Чи той Караваджо?
А головна інтрига полягає в тому, чи справжній Караваджо зараз зберігається у Києві? Так, після викрадення почали з'являтися різні версії походження полотна. Наприклад, у Національній галереї Ірландії в 2010 році заявили, нібито це не оригінал, а лише вдало виконана копія. З експертами погодилися і берлінські мистецтвознавці, повідомили у найбільшому німецькому інформаційному агентстві DPA. Вони вважали, що копію зробили приблизно 200 років тому, і це авторське повторення Караваджо.
В Ермітажі також зазначили фахівцям Київського НДЦ, що це картина руки якогось Джіованні ді Атіллі, який написав "Поцілунок Юди" за десять років після смерті самого Караваджо. Ніби після рентгенівського дослідження з'ясувалося, що манера написання відрізняється від Караваджо.
При цьому українським експертам давно вдалося встановити, що ця картина є пензлем великого майстра.
– Коли тільки з'явилися ці чутки, ми возили картину на виставки до Італії, Іспанії та Німеччини, – каже Володимир Островський. – Тоді музейна комісія визначила, що це просто чутки, які невдовзі затихли. Однак після викрадення вони поновилися. Це могло б бути і реплікою Караваджо на його роботу – так часто роблять художники.
Картину оцінили у 100 мільйонів доларів, проте одразу після викрадення її вартість різко знизилася. Тепер уже експерти почали називати інші суми – від 200 до 500 тисяч євро.
– Напрошується висновок, що справжню картину вже встигли підмінити, це злочин століття, – каже викладач, історик та археолог Жанна Мосолова. – А Володимира Островського, котрий знається на мистецтвознавстві, незаконно зняли з посади, бо він завадив комусь у бандитських махінаціях, які тягнуться досі.
Тетяна Шахматова також каже, що не впевнена у тому, що в реставраційному центрі зараз оригінал Караваджо, а не затерта підробка.
- Я давно підозрюю, що чарівний оригінал Караваджо, який пережив кримінальну пригоду, давно відправився з України на вантажівці Януковича, - вважає вона. - Тепер ми всією громадою будемо вічно шукати його, як "скарби Полуботка". Прокуратура, звісно, в курсі, тому й ховають справу.
Історія питання
Наприкінці липня 2008 року з одеського музею викрали картину видатного італійського художника XVII Мікеланджело Мерізі де Караваджо. Грабіжники виламали вікно, залізли в будівлю будівельними лісами. Картину грубо вирізали з рами, покромсавши при цьому полотно, і забрали. Для крадіжки викрадачі вибрали зручний час – якраз у розпал ремонту. Як пізніше стали припускати музейники, одним із учасників міг стати хтось із ремонтної бригади. Він, мовляв, був у курсі, що експонат погано охороняється, і показав дорогу зловмисникам. П'ятьох викрадачів знайшли у 2010 році в Берліні – затримали на місці злочину. Але їхні сліди та свідчення у справі плутаються, а справа обростає десятками нових томів. Наразі, за даними прокуратури, у справі проходить вже понад двісті осіб, хоча на суд не ходять і ті п'ятеро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Картину Караваджо з'єднають із обрізками
Картину художника Мікеланджело Мерізі та Караваджо "Взяття Христа під варту" доставили до Реставраційного центру у Києві. Перед тим як реставрувати картину, фахівці проведуть низку експертиз, одна з яких має довести, що в Україні оригінал полотна.
