Завантажити ще

Ціни без світла зростають сильніше: що з товарів подорожчає, а що буде у дефіциті

Ціни без світла зростають сильніше: що з товарів подорожчає, а що буде у дефіциті
Фото: Photo by Ed Ram/Getty Images​

Відключення світла міцно увійшло у життя українців і створило нові побутові проблеми. Більше того: саме з перебоями електрики економісти пов'язують подорожчання, а то й дефіцит тих чи інших товарів.

Наскільки серйозно блекаут впливає ринок продуктів і товарів першої необхідності? Це питання «КП в Україні» обговорила з економістами.

То чи є дефіцит?

Якщо тема подорожчання окремих продуктів є дуже неоднозначною, то з дефіцитом взагалі нічого не можна зрозуміти. Днями з різницею на годину я розмовляла із двома знайомими на Позняках (новий район у Києві. – Ред.), від яких отримала прямо протилежну інформацію.

Моя перша співрозмовниця стверджувала, що у Києві немає хліба, всі хлібозаводи стоять, і вона встає о 4-й ранку, щоб встигнути спекти хліб у духовці до відключень електрики.

Друга співрозмовниця (яка, до речі, живе через два будинки від першої) моїй інформації про те, що в магазинах немає хліба, дуже здивувалася. Вона сказала, що загалом купує хліб нечасто – один-два рази на тиждень. І за останній місяць їй жодного разу не доводилося бачити порожніх хлібних полиць.

Колега, який живе в центрі, описав своє бачення проблеми: дефіциту хліба все ж таки не трапилося, але сюрпризи прийшли, звідки не чекали.

– Під час першого блекауту, коли люди почали активно скуповувати хліб та воду, здавалося, що дефіцит неминучий, – розповідає колега. – Зараз усе трансформувалося: дефіциту як такого немає, але ті, хто під час ажіотажу підняли ціни, їх так і не повернули. Наприклад, зараз у продажу не знайти просту «мівіну» – на прилавках лише дорога. Ціни на консервацію зашкалюють – можливо, так дається взнаки тимчасова окупація Херсона. Деякі відомі торгові марки надходять у продаж із перебоями. Або ще незрозуміла річ: зник пральний порошок у дрібному фасуванні. Виріс попит на сміттєві пакети великої ємності - мабуть, люди всерйоз збираються використовувати їх як заміну для туалету, якщо стане каналізація.

«Розбирають популярне та дешеве»

Економіст Андрій Мартинюк нагадує, що до дефіциту призводять зниження пропозиції та зростання попиту, а під час війни у ​​нас надміру і того, і іншого. Виробництва зупиняються, логічні ланцюжки руйнуються, при цьому на громадян періодично накочують панічні атаки, які вони гасять створенням чергових запасів.

- Очевидно, що насамперед із продажу справді зникають популярні торгові марки. Погодьтеся, було б дивно, якби їх не купували, адже популярність саме це означає, - каже експерт. – Також цілком зрозуміло насамперед йдуть найдешевші аналоги – грошей в українців стає дедалі менше, а потреби у запасах – дедалі більше. Що стосується дефіциту прального порошку в дрібній фасовці, то це можна пояснити браком коштів: маленька упаковка коштує дешевше. До того ж 200 г порошку можна покласти у валізу та взяти з собою при переїзді, скажімо, на «зимівлю» за місто. А купувати три кілограми порошку на пару років вперед для багатьох сьогодні і дорого, і недоцільно.

Продовжуючи тему можливого дефіциту, економіст Владислав Банков зазначає, що багато виробництв сьогодні не можуть функціонувати через технологічні обмеження. Але загалом це не проблема, особливо для дрібних підприємств, що переходять на автономні джерела енергії. Собівартість товарів, звичайно, при цьому зростає, проте ситуація стабілізується.

За словами експерта, великим виробництвам важче забезпечити автономне енергопостачання. Але це зовсім не є проблемою, яка не вирішується, адже і продукти тривалого зберігання, і сміттєві пакети, і пральний порошок можна легко імпортувати. Тож якщо тут і є дефіцит, то тимчасовий.

Складніше ситуація складається у виробників продукції, що швидко псується, заморозки, м'ясо-молочних продуктів. Дещо рятує те, що на вулиці зима, а не 30-градусна спека. Владислав Банков каже, що все це йому нагадує початковий період війни, коли частину роздрібного асортименту було заміщено імпортом.

Що далі?

Попереду на нас чекає довга зима і, на жаль, не одне відключення електрики. Тобто, каже Банків, однозначно подорожчають генератори, газові пальники, балони, перетворювачі напруги (інвертори), акумулятори, пауербанки, джерела безперебійного живлення.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко розширює список подорожчання, наголошуючи: блекаут впливає на все.

– Бізнес змушений використовувати генератори, а це додаткові витрати, – пояснює експерт. – Тому подорожчають і продукти, і послуги – без цього підприємцям просто не вижити. Сьогодні багато підприємств харчової промисловості почали використовувати автономні електростанції, а це дуже дорого, і всі ці витрати будуть включені в кінцеву ціну. Якщо говорити про те, що не подорожчає, то це, мабуть, лише одяг та взуття через менш активний попит. (Теплі спортивні костюми подорожчали - попит на них дуже зріс. - Ред.)

Андрій Мартинюк додає: харчова промисловість дуже енергоємна, тож подорожчання перероблених продуктів неминуче. Але й не перероблена їжа - наприклад, овочі та фрукти - також подорожчають, оскільки сховища потрібно опалювати. На думку експерта, продукти можуть дорожчати в середньому не менше ніж на 5% на місяць. А враховуючи, що попереду на нас чекають новорічні свята, можна прогнозувати, що продавці не проґавлять свій шанс зробити ще й святкові націнки.

Тим не менш, чиновники заспокоюють: все не так погано. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, відключення електроенергії не має великого впливу на вартість продуктів у базовому продуктовому кошику, оскільки частка електроенергії в залежності від типу продукції впливає на ціну від 3 до 5%.

За словами чиновника, великою мірою все залежить від частоти відключень у майбутньому і, відповідно, від потреб використання альтернативних джерел, які дорогі. Якщо відключення будуть плановими та прогнозованими, суттєвого подорожчання не станеться. Максимум – на кілька відсотків.

Крім того, нагадав Висоцький, до країни їдуть чимало генераторів, замовлених як коштом підприємств, так і профінансованих міжнародними партнерами. І це теж стабілізуватиме ринок і психологічно, і фактично.

ДО РЕЧІ

Столична влада складає списки бізнесу, які працюватимуть під час блекауту

У КМДА запропонували представникам бізнесу, які мають автономні джерела харчування і готові продовжувати роботу в умовах тривалої відсутності електропостачання, повідомити про себе міську владу, заповнивши спеціальну форму.

У свою чергу влада обіцяє розповісти про такі бізнеси громадянам на офіційному порталі Києва та в соцмережах. Таким чином хочуть звести тих, хто має попит, із тими, хто має пропозицію.

"Ми склали перелік та оприлюднили адреси окремих магазинів, торгових мереж та ТРЦ, аптек та ветклінік, банків, - йдеться у повідомленні. - Цей список постійно розширюватимемо, тому що до нас звертаються представники приватного бізнесу, чиї магазини, аптеки, заклади харчування, побутового обслуговування та інші готові працювати, щоб забезпечити потреби киян у разі надзвичайної ситуації".