Орнітолог: Чорний лелека навесні гніздуватися не буде, а степові птахи можуть зникнути
21 березня відзначався Міжнародний день птахів. Вважається, що від цього дня починають повертатися перелітні птахи.
Як війна відбивається на житті пернатих, чи не загрожує нам зникнення деяких видів та що найбільше лякає птахів, KP.UA розповіли орнітолог, науковий співробітник Державного природничого музею НАН України Андрій Бокотей та еколог, директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович.
Лелеки вже прилетіли
Одними з перших на всіх парах летять додому лелеки – вони повернулись ще минулого тижня. Їх не лякає нестійка весняна погода, коли сонце може змінитися заморозками та снігом, – це витривалі птахи. Навіть є народне спостереження - після прильоту лелек обов'язково буде похолодання на кілька днів. Коли стовпчик термометра опускається, лелеки завмирають у гнізді і не витрачають зайву енергію - терпляче очікуючи потепління.
Раніше лелек цього року повернулися шпаки. На черзі – ластівки. Інші птахи чекатимуть на стабільну теплу погоду.
Директор Львівського еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович. Фото: facebook.com/ecochilds
За словами фахівців, незважаючи на війну, птахи повертаються на давно насиджені місця – у старі гнізда, навіть якщо поряд цілодобово палять із гармат. Звичайно, за умови, що ті самі гнізда, дерева та будинки вціліли.
Але навіть якщо війна не злякала журавлів зі старих місць, вона вплине на популяцію птахів – частина з них цього сезону буде без пташенят.
- Якщо хата, де гніздився лелека, зруйнована, він вже не зможе там залишитися - шукатиме новий підходящий майданчик у радіусі 500 метрів, - зазначає KP.UA еколог Ігор Антахович. - Денні хижаки теж прив'язані до місць - деякі види орлів завжди селяться на тому самому дереві, і від цього місця ніколи не відступають. Але якщо ділянку знищено, вони будуть змушені мігрувати. Але недалеко – залишаться на півдні та на сході.
Цей сезон у плані розмноження пернатих буде складним – канонада впливає на птахів акустично, та й їхню кормову базу, тих же мишей та жаб, розлякує.
Степові види можуть зникнути
У зв'язку з війною є ризик не тільки для розмноження, а й для збереження тієї кількості птахів, яка зараз є. Зрозуміло, що по горобцях з гармат ніхто не палить, але великі птахи часто стають випадковими жертвами обстрілів, пролітаючи в зоні активних бойових дій.
– Будь-яка діяльність людини негативно впливає на популяцію, а тим більше така, як війна, тому чисельність знизиться точно, – продовжує Ігор Антахович.
Науковий співробітник Державного природничого музею НАН України Андрій Бокотей. Фото: facebook.com/bokotey.a
Відшкодовувати збитки, заподіяні екології, за словами фахівців, держава планує за рахунок репарацій. Саме зараз Міністерство екології активно веде роботу з коригування законодавчої бази, щоб можна було коректно підрахувати збитки.
– Не виключаю, що з фауни України можуть зникнути види птахів, які прив'язані до степових ділянок, наприклад, хохітва, дрохва чи степові кулики, – зазначає орнітолог Андрій Бокотей. – Бойові дії ведуться якраз у степових регіонах України. Перелітні птахи, які вижили, зараз повертаються, адже під час міграції виживають не всі.
Точно сказати, як війна впливає на популяцію пернатих у зоні бойових дій, фахівцям важко – проводити дослідження на тих територіях можливості поки що немає і найближчим часом не передбачається.
Ці види не зникнуть – вони гніздуються і в інших країнах, а ось на території України їх кількість може значно скоротитися.
Хохітва – птах степовий. Через воєнні дії може зникнути. Фото: Renato Pacchioni/commons.wikimedia.org
Чорний лелека пташенят не дасть
Чорний лелека чуйно реагує на будь-який шум, тому гніздуватися не захоче. Фото: sheplis.com.ua
Також вчені бачать загрозу для червонокнижного чорного лелеки, незважаючи на те, що він шукає місця для гніздування у спокійніших центральних та західних областях, а також у Карпатах. Цього року, на думку вчених, чорний лелека вже не гніздуватиметься. Це чуйний птах, який гостро реагує на будь-який шум – а його сьогодні достатньо на всій території України.
– Для чорного лелеки шумові ефекти взагалі неприйнятні, – зазначає Андрій Бокотей. – Також, маючи попередній досвід, розуміємо, що частина птахів там, де ведуться активні бойові дії, також не приступатимуть до гніздування. Занадто великий чинник занепокоєння.
А ось білому лелеці поки що нічого не загрожує – він звик до сусідства з людиною, а тому й до різного шуму. Отже, тут можна розраховувати на нову популяцію птахів – але тільки в тих місцях, де не ведуться активні бойові дії. Хоча, на думку фахівців, навіть серед загартованих білих лелек знайдуться ті, хто цього року відмовиться від потомства.
Лелеки повертаються на звичне місце гніздування. Навіть якщо це місце постраждало від обстрілу. Фото: Немеш Янош/УНІАН
На замітку
Пташиний знак
Люди з давніх-давен вірили, що птахи є провідниками між світом мертвих і живих, і багато їхніх знаків можна розтлумачити, як пророцтва про майбутнє. Вид птаха також мав значення: добрі пророцтва чекали від голубів, ластівок, солов'їв, а от горобці, дрозди, зозулі, ворони, синиці вважалися "чорними" вісниками.
- Якщо лелека чи ластівка звили гніздо на вашому даху – до сімейного благополуччя та поповнення;
- якщо птах щось тримає у дзьобі – до хвороб;
- якщо голуб стукає у вікно – до хвороб;
- якщо лелеки залишили гніздо на даху - будинок незабаром буде зруйнований або згорить;
- якщо на підвіконня сіли кілька синиць - на великий успіх;
- побачити лелеку на дорозі або на даху – до добрих новин;
- якщо ластівка залетіла до будинку навесні – до різких змін та гарних новин, якщо влітку – попередження від померлих предків;
- якщо лелеки пролетіли над будинком – чекайте на гостей з хорошими новинами.
